Постановление суда № 39923719, 24.07.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.14р. Справа № 904/4802/14

За позовом Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про визнання договору позики удаваним

Суддя Петрова В.І.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2014р. Вищий навчальний приватний заклад "Дніпропетровський гуманітарний університет" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив визнати договір позики №1/05 від 23.05.2011 року, укладений між Вищим навчальним приватним закладом "Дніпропетровський гуманітарний університет" та ФОП ОСОБА_1, удаваним, вчиненим з метою приховання іншого правочину - Інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у першій половині 2011р. в діяльності позивача виникла необхідність щодо використання нового приміщення для організації навчального процесу. Відповідач (один із учасників університету) запропонував позивачу виступити замовником та інвестором подальшого будівництва нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, після чого, згідно попередньої домовленості, даний об"єкт повинен був належати позивачу на праві власності. Однак, оскільки будівництво даного об"єкту було заморожене вже декілька років, а строки закінчення будівельних робіт були дуже короткі, ОСОБА_1 наполягла на тому, щоб для початку робіт використати як фінансовий інструмент договір позики (надання поворотної фінансової допомоги), за яким швидко отримати необхідні для будівництва кошти та інвестувати їх у будівництво. Так, 23.05.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 1/05 (вартістю 4 000 000,00грн.), за яким позивач перерахував грошові кошти відповідачу. Позивач зазначає, що здійснювавши фінансування будівельних робіт, у відношеннях із відповідачем він виступив інвестором з метою будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпропетровська, та в подальшому отримання права власності на збудований об'єкт нерухомості. Однак, відповідач усіляким чином ухилявся від укладення інвестиційного договору, без відома позивача самостійно подав документи та здійснив дії з реєстрації права власності за собою на даний об"єкт. Позивач вважає, що договір позики вчинено з метою приховання іншого правочину - інвестиційного договору, оскільки саме цей договір було укладено сторонами, метою якого є набуття права власності на нежитлову будівлю шляхом здійснення інвестиції.

21.07.2014р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нежитлову будівлю - адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м, ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування заяви зазначає, що на теперішній час право власності на оспорюваний об"єкт зареєстровано за відповідачем, який може у будь-який час здійснити дії по розпорядженню (відчуженню) цієї нежитлової будівлі на власний розсуд. За наявною у позивача інформацією, відповідач має намір продати дану будівлю третій особі та проводить підготовчі дії укладення відповідного договору. Оскільки предметом позову є оскарження саме права власності відповідача на нежитлову будівлю та визнання права власності за позивачем, дії відповідача можуть вплинути на виконання прийнятого по справі рішення та ускладнити його виконання. Крім того, 20.07.2012р. відповідачем було здійснено реєстрацію новоутвореної юридичної особи ТОВ "Юнівер-Плюс", основним видом діяльності якої є здавання в оренду власного нерухомого майна (т1, а.с.78-81). За наявною у позивача інформацією, що підтверджено статутом товариства, ОСОБА_1 здійснила внесок до статутного капіталу новоствореної юридичної особи шляхом внесення частини спірного нерухомого майна, а саме: 1/2 частина адміністративної будівлі комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м, ґанки літ.а, а1, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 До того ж, відповідно до статуту ТОВ "Юнівер-Люкс" (дата реєстрації 20.04.2012 року, номер запису 12241020000055011) статутний капітал товариства сформовано за рахунок внеску Учасника - ОСОБА_1 (100%) у вигляді нерухомого майна: 1/2 частина адміністративної будівлі комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м, ґанки літ.а, а1, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 (т.1, а.с.84-87).

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову наведено в ст. 67 ГПК України. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Господарський суд має право на підставі матеріалів справи обрати ті заходи забезпечення, які на його переконання, необхідні для забезпечення позову.

Розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши матеріали справи, а також приймаючи до уваги те, що невжиття відповідних заходів для забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, наклавши арешт на нежитлову будівлю - адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м, ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Керуючись ст. ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Накласти арешт на нежитлову будівлю - адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м, ґанки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 24.07.2014р.

Строк пред"явлення ухвали до виконання - протягом одного року.

Суддя В.І. Петрова