Постановление суда № 39717130, 30.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2014 рокусправа № 2а/0470/4982/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 06 червня 2012 року

у справі № 2а/0470/4982/12

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство»,

вул. Нахімова, 6, м. Орджонікідзе, 53300;

до відповідача Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

пр. Трубників, 27, м. Нікополь, 53200;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Публічним акціонерним товариством «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» подано позов до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000691520 та 0000701520.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Врона О.В.) своєю постановою від 06 червня 2012 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо строків перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Позивач мав право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість виключно у звітному податковому періоді, наступному за фактом сплати постачальникам.

Жодна норма закону не надає платнику права на власний розсуд формувати податковий кредит у наступних податкових деклараціях з ПДВ за рахунок від'ємного значення попередніх звітних періодів.

Та поза межами строку у 1095 днів.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведені документальні позапланові перевірки з питань достовірності формування Публічним акціонерним товариством «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за жовтень та листопад 2011 року.

За результатами перевірок складені акти:

від 06 грудня 2011 року № 1399/152/31164045,

від 06 березня 2012 року № 9/152/31164045, відповідно.

В Актах перевірки вчинено записи про порушення пункту 102.5 статті 102, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України - у встановлені терміни Публічне акціонерне товариство «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» не подавало заяву про повернення ПДВ, та декларує залишок від'ємного значення, період виникнення якого перевищує встановлений термін 1095 днів за днем отримання права на відшкодування.

На підставі Актів перевірки, та в результаті адміністративного оскарження, 26 березня 2012 року керівником контролюючого органу прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0000691520 - зменшено на 91.299,00 грн. суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року;

податкове повідомлення-рішення № 0000701520 - зменшено на 221.245,00 грн. суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

За позицією фахівців контролюючого органу, Позивач мав право отримати бюджетне відшкодування саме в періоді, наступному за тим, в якому відбулася фактична сплата постачальникам. Окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах відображається виключно залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками.

Проте, такі висновки не ґрунтуються а ні на приписах Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР), а ні Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

З огляду на правила підпунктів 7.7.3, 7.7.4 цього Закону (168/97-ВР), одержання бюджетного відшкодування (в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини) є правом платника податку, та на основі його волевиявлення шляхом подання декларації та відповідної заяви.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

За відсутності (такого рішення) залишок від'ємного значення включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід вказати, що аналогічні приписи містить стаття 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24 жовтня 2013 року N 657-VII платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Зменшення суми бюджетного відшкодування стало наслідком помилкового застосування норм матеріального права.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі № 2а/0470/4982/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна