Постановление суда № 39314284, 13.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/9991/87006/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року

та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року

по справі № 2а-1873/10/0970

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»

до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004762301/0 від 16.10.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року в сумі 5369932,00 грн. і за липень 2007 року в сумі 3869074,00 грн.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Надвірнянському районі було проведено невиїзну документальну перевірку правильності визначення сум ПДВ, задекларованих до відшкодування ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за жовтень 2006 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу до виробника продукції, за результатами якої складено акт № 643/23-00152230 від 17.07.2007 року.

Окрім того, податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку правильності визначення сум ПДВ, задекларованих до відшкодування позивачем, з урахуванням акту невиїзної документальної перевірки № 643/23-00152230 від 17.07.2007 року, за результатами якої складено акт № 886/23-00152230 від 10.10.2007 року.

На підставі даних зазначених актів перевірок відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004762301/0 від 16.10.2007 року.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що заявлена ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до відшкодування сума ПДВ на підставі податкових декларацій за вересень-жовтень 2006 року не підтверджена проведеними зустрічними документальними перевірками по ланцюгу постачання товару ПП «Детера» (другий для позивача ланцюг) внаслідок відсутності керівних органів останнього та неможливості у зв'язку з цим провести документальну перевірку взаєморозрахунків та надходження податку до бюджету.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Крім того, нормами Закону № 168/97-ВР право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року по справі № 2а-1873/10/0970 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЛанченко Л.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 16.05.2014 р.