Постановление суда № 39222259, 10.06.2014, Киевский апелляционный хозяйственный суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"10" червня 2014 р. Справа №911/498/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Чорної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Будінвест"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2014 року

у справі № 911/498/14 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом: Прокурора м. Славутича Київської області

до відповідача-1: Славутицької міської ради Київської області

до відповідача-2: Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Будінвест"

про визнання незаконним та скасування в частині рішення Славутицької міської ради Київської області від 24.05.2013 р. № 966-30-VI, визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 05.09.2013 р., застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.03.2014 року у справі № 911/498/14 (суддя Наріжний С.Ю.) позовні вимоги Прокурора м. Славутича Київської області задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич-Будінвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

На підставі ст.ст.4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п.2.1. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі Гончаров С.А. (головуючий), Тищенко О.В., Чорна Л.В.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

Пунктами 2.1., 2.2., статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, частиною першою ст. 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014р. в розмірі 1218,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру становить 1218,00 грн., позовної заяви з вимогою майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, проте не менше 1827,00 грн. та не більше 73080,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлені такі ставки судового збору: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Позовними вимогами, які були предметом розгляду у даній справі, були вимоги про:

1. визнання незаконним та скасувати рішення Славутицької міської ради Київської області від 24.05.2013 р. № 966-30-VI "Про приватизацію нерухомих об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Славутича" в частині затвердження пункту 5 Додатку до вказаного рішення, згідно якого підлягає приватизації у 2013 році шляхом викупу нежитлова будівля арматурної майстерні арматурно-опалубного господарства, яка знаходиться за адресою: м. Славутич, Будівельний проїзд, 10 (Будбаза);

2. визнання недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлової будівлі арматурної майстерні "Арматурно-опалубного господарства" загальною площею 594,0 (п'ятсот дев'яносто чотири) квадратних метри, яка розташована за адресою: Київська область, місто Славутич, Будівельний проїзд (Будбаза), будинок 10, від 5 вересня 2013 року, укладений між Відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич-Будінвест" та зареєстрований в реєстрі за № 1324;

3. зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Будінвест" повернути Славутицькій міській раді нежитлову будівлю арматурної майстерні "Арматурно-опалубного господарства" загальною площею 594,0 квадратних метри, яка розташована за адресою: Київська область, місто Славутич, Будівельний проїзд (Будбаза), будинок 10.

4. стягнення з Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Славутич-Будінвест " 78785,78 грн.

Тобто, апелянтом заявлені дві вимоги майнового характеру - про визнання недійсним та скасувати рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та дві вимоги немайнового характеру - про зобов'язання повернути майно, стягнення 78785,78 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вартість спірного майна складає 86455,51 грн.

Апелянтом оскаржено рішення в повному обсязі та апелянт просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні всіх заявлених позовних вимог - як майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

За таких обставин, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7, враховуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник за подачу до суду апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір окремо за кожну вимогу немайнового характеру: про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним договору купівлі-продажу - в загальній сумі 1218,00 грн., та судовий збір за дві вимоги майнового характеру: про зобов'язання повернути майно вартістю 86455,51 грн. та стягнення 78785,78 грн. - в загільній сумі 1827,00 грн.

Тобто, загальна сума судового збору, що підлягала сплаті за подання даної апеляційної скарги, повинна була складати 3045,00 грн.

Відповідачем в якості доказів сплату судового збору надано суду платіжне доручення від 21.05.2014 року № 823 на суму 1218,00 грн. Інших доказів сплати судового збору до матеріалів справи не додано.

Тобто, з доданих до апеляційної скарги документів вбачається сплата апелянтом судового збору в розмірі, що є меншим, ніж встановлено законодавством.

Тобто, апелянтом до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення встановлених у вказаній ухвалі недоліків, дана апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Будінвест" на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2014 року у справі № 911/498/14 повернути скаржнику.

2. Матеріали справи № 911/498/14 повернути до Господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

Л.В. Чорна