Решение № 39158787, 10.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №638/1993/13-ц Головуючий

Провадження № 22-ц/790/3511/2014 1-ї інстанції: Задорожній М.І. Категорія: звернення стягнення Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: Крилової Т.Г., Малінської С.М.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27.02.2007 р. між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/1800/74/85161, у відповідності до якого Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 171 700,00 доларів США строком по 28.03.2027 р.

31.01.2008 був укладений ще один кредитний договір № 014/1800/82/96993, згідно якому Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 184 620,00 доларів США строком по 31.01.2018 року.

Взятих на себе зобов'язань Відповідач не виконує, в зв'язку з чим, станом на 04.02.2013р. виникла заборгованість, яка становить 954 783,52 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.02.2013 р. складає 7 673 724,68 грн.

28.03.2007 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором №014/1800/74/85161 між Банком та гр. ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір за № 014/1800/74/85161/1.

31 січня 2008 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором № 014/1800/82/96993 між Банком та гр. ОСОБА_4 був укладений договір наступної іпотеки за № 014/1800/82/96993/1.

Предметом іпотечного договору № 014/1800/74/85161/1 та договору наступної іпотеки № 0147/1800/82/96993/1 була квартира АДРЕСА_1 .

Позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. та стягнути судовий збір в розмірі 3441,00 грн..

Відповідач в судове засідання не з'явився, тому судом було ухвалено заочне рішення.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2013 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитними договорами звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

Також з ОСОБА_4 на користь банку були стягнуті судові витрати у сумі 3441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на порушення гарантованого Конституцією України права власності.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2007 р. між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/1800/74/85161, у відповідності до якого Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 171 700,00 доларів США строком по 28.03.2027 р.

31.01.2008 був укладений ще один кредитний договір № 014/1800/82/96993, згідно якому Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 184 620,00 доларів США строком по 31.01.2018 року.

Взятих на себе зобов'язань Відповідач не виконує, в зв'язку з чим, станом на 04.02.2013р. виникла заборгованість, яка становить 954 783,52 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.02.2013 р. складає 7 673 724,68 грн.

28.03.2007 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором №014/1800/74/85161 між Банком та гр. ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір за № 014/1800/74/85161/1.

31 січня 2008 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором № 014/1800/82/96993 між Банком та гр. ОСОБА_4 був укладений договір наступної іпотеки за № 014/1800/82/96993/1.

Предметом іпотечного договору № 014/1800/74/85161/1 та договору наступної іпотеки № 0147/1800/82/96993/1 була квартира АДРЕСА_1 .

З цих підстав суд першої інстанції задовольнив в повному обсязі позовні вимоги Банку і звернув стягнення на предмет іпотеки.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Аналогічні положення містить ст.321 ЦК України, де зазначено, що ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суду надана копія рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 04.04.2011 року, відповідно до якого за ОСОБА_2 визнано право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1.

З витягу про державну реєстрацію прав вбачається, що право власності на зазначену квартиру зареєстровано в Державному реєстрі прав власності 29.12.2012 року за № 37075485.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, постановив рішення, яким вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_2 в той час, як остання не була залучена до участі у справі.

За таких обставин висновок суду щодо наявності підстав для задоволення позову Банку є передчасним.

Оскільки чинне цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості залучення до розгляду у справі співвідповідача на стадії апеляційного провадження, у задоволенні позову необхідно відмовити з тих підстав, що рішенням суду вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_2, яка не була залучена до участі у справі.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого є порушення судом норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2013 року скасувати.

Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: