Решение № 38801176, 15.05.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 915/340/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю.,

представника позивача: Кравченка А.М. - дов. від 02.04.2014,

представника відповідача: Борця Ю.І. - дов. №03/1466 від 02.10.2013,

Шитюка В. М. - дов. №03/513 від 11.04.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м.Київ, вул..Ветрова, 3) в особі ВП «Южно-Українська АЕС» (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20),

до відповідача: Комунального підприємства «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів,8),

про: стягнення 11434424,57 грн., з яких 10098797,06 грн. основного боргу, 30260,86 грн. збитків від інфляції, 161073,09 - 3% річних, 437377,88 грн. пені та 706915,68 грн. штрафу.

Згідно заяви №32/66 від 13.05.2014: стягнення 11413787,17 грн., з яких: 10098797,06 грн. основного боргу, 30260,86 грн. збитків від інфляції, 140431,69 - 3% річних, 437377,88 грн. пені та 706915,68 грн. штрафу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» 11434424,57 грн., з яких: 10098797,06 грн. основного боргу, 30260,86 грн. збитків від інфляції, 161073,09 грн. - 3% річних, 437377,88 грн. пені та 706915,68 грн. штрафу.

14.05.2014 від позивача до суду надійшла заява №32/66 від 13.05.2014 про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» 11413787,17 грн., з яких: 10098797,06 грн. основного боргу, 30260,86 грн. збитків від інфляції, 140431,69 грн. - 3% річних, 437377,88 грн. пені та 706915,68 грн. штрафу.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача №32/66 від 13.05.2014.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги в частині нарахування основного боргу, 3% річних та збитків від інфляції. Відповідач вказує на безпідставне нарахування позивачем одночасно пені та штрафу, оскільки п.8.4 укладеного між сторонами договору передбачає нарахування пені за порушення строків оплати теплової енергії, а у разі прострочення більше 30 днів - стягнення штрафу. Оскільки прострочення оплати тривало більше 30 днів, то позивач мав право лише на нарахування штрафу, оскільки одночасне нарахування двох видів неустойки договором не передбачено. Одночасно, відповідачем заявлено до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 50000,0 грн. пені та 50000,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні 14.04.2014 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 15.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

27.12.2012 між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» (постачальник за договором) та комунальним підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (споживач) було укладено Договір №06-25/ПУ-32200 (з протоколом розбіжностей) на відпуск теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір №06-25/ПУ-32200), у відповідності до умов якого позивач бере на себе зобов'язання у 2013 році постачати відповідачу теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання об'єктів відповідача, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами. Теплова енергія постачається відповідачу в обсязі 439700,16 Гкал згідно з Додатком №3 (а.с.19-36).

Відповідно до п.11.1 Договору №06-25/ПУ-32200 строк його дії встановлений з 01.01.2013 по 31.12.2013 в частині постачання теплової енергії, а в частині розрахунків - до повного розрахунку.

Згідно з п.6.3 Договору №06-25/ПУ-32200 відповідач зобов'язався щомісячно до 28 числа звітного місяця, надавати позивачу підписаний сторонами акт про фактично спожиту теплову енергію. Зазначений акт про відпуск теплової енергії в гарячій воді є підставою для здійснення розрахунків між сторонами та є доказами виконання договірних зобов'язань щодо відпуску Відповідачу теплової енергії в гарячій воді.

Так, на виконання п.6.3. Договору в період з січня 2013 по грудень 2013 сторонами щомісяця складалися акти про відпуск теплової енергії відповідачу (а.с.41-52).

Згідно п.3.1 Договору №06-25/ПУ-32200, розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться за діючими на день оплати тарифами. Порядок встановлення і застосування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів, розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Енергопостачальна організація письмово повідомляє споживача про зміну тарифів. Повідомлення є невід'ємною частиною договору. Тариф на момент укладання договору складав 35,92 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

04.01.2013 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №06-25/ПУ-32200, згідно якої тариф за спожиту теплову енергію визначено у розмірі 33,49 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (а.с.37).

04.01.2013 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №06-25/ПУ-32200, згідно якої тариф за спожиту теплову енергію визначено у розмірі 34,88 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (а.с.38).

Відповідно до п.4.1 Договору №06-25/ПУ-32200, оплату за фактично спожиту теплову енергію споживач проводить щомісячно на підставі пред'явлених енергопостачальною організацією рахунків на оплату протягом 30 календарних днів. Енергопостачальна організація направляє споживачу рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на підставі актів про відпуск води були виставлені відповідачу наступні рахунки: №РС13-2194 від 31.01.2013 на суму 1888281,41 грн.(на підставі акту про спожиття теплової енергії за січень 2013 року); №РС13-240І від 28.02.2013 на суму 1556331,65 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за лютий 2013 року); №РС13-2508 від 29.03.2013 на суму 1711073,28 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за березень 2013 року); №РС13-2607 від 30.04.2013 на суму 853067,14 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за квітень 2013 року); №РС13-2733 від 31.05.2013 на суму 238106,23 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за травень 2013 року);

№РС13-2775 від 27.06.2013 на суму 212 908 грн. 92 коп. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за червень 2013 року); №РС13-2930 від 31.07.2013 на суму 192696,65 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за липень 2013 року); №РС13-295І8 від 30.08.2013 на суму 158051,18 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за серпень 2013 року); №РС13-3046 від 30.09.2013 на суму 307506,96 грн. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за вересень 2013 року); №РС13-3151 від 31.10.2013 на суму 1198958,80 грн. (на підставі акту про спожиття і силової енергії за жовтень 2013 року); №РС13-3274 від 29.11.2013 на суму 1327210,02 гри. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за листопад 2013 року); №РС13-3397 від 31.12.2013 на суму 2069907,30 гри. (на підставі акту про спожиття теплової енергії за грудень 2013 року) (а.с.53-64).

Вказані рахунки були направлені відповідачу, що підтверджується наданими позивачем відповідними супровідними листами, описами вкладення у цінні листи та поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції відповідача (а.с.65-100).

Позивач у позові зазначає, що оплату рахунку №РС 13-2194 від 31.01.2013 відповідач здійснив частково шляхом здійснення заліків однорідних вимог всього на суму 1144005,45 грн., що підтверджується заявою відповідача №05/268 від 12.02.2013 та протоколом №6 від 04.03.2013 на суму 205610,27 грн.; заявою №06/469 від 14.03.2013 та протоколом №9 від 25.03.2013 на суму 175845,50 грн.; заявою №05/665 від 18.04.2013 та протоколом №14 від 29.04.2013 на суму 191241,96 гри.; заявою №810 від 20.05.2013 та протоколом №17 від 27.05.2013 на суму 143 628 грн.26 коп.; заявою №05/978 від 17.06.2013 та протоколом №20 від 01.07.2013 на суму 34 802 грн. 14 коп.; заявою №05/1155 від 24.07.2013 та протоколом № 23 від 29.07.2013 на суму 52481,28 грн.; заявою №05/1249 від 15.08.2013 та протоколом №25 від 02.09.2013 на суму 54237,17 грн.; заявою №05/1425 від 25.09.2013 та протоколом №27 від 23.09.2013 на суму 50 749 грн. 88 коп.; заявою №05/1514 від 14.10.2013 та протоколом №31 від 21.10.2013 на суму 50270,85 грн.; заявою №05/1706 від 25.11.2013 та протоколом №37 від 02.12.2013 на суму 185138,14 грн. (а.с.101-120).

З урахуванням викладеного, залишок заборгованості відповідача по рахунку №РС13-2194 від 31.01.2013 становить 744275,96 грн. Оплату рахунку №РС13-3274 від 29.11.2013 також здійснена частково в сумі 471297,03 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та підтверджується заявою відповідача №05/1845 від 18.12.2013 та протоколом №40 на суму 197792,04 грн., а також заявою №05/174 від 28.01.2014 та протоколом № 4 на суму 273504,99 грн. (а.с.121-124).

Таким чином, залишок заборгованості відповідача по рахунку №РС13-3274 від 29.11.2013 становить 855912,99 грн.

Згідно розрахунку позивача (а.с.18), по іншим рахункам виставленими позивачем, відповідачем сплата не здійснена, загальний розмір заборгованості відповідача за спожиті в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 послуги складає 10098797,06 грн.

Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано суду доказів її оплати.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в розмірі 10098797,06 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.04.2013 по 31.12.2013 збитки від інфляції у сумі 30260,86 грн. та 3% річних за період з 16.03.2013 по 20.02.2014 у сумі 140431,69 грн. (а.с.11-17,158).

Перевіривши розрахунки нарахування збитків від інфляції та 3% річних, які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.8.4 Договору №06-25/ПУ-32200, за порушення строків оплати теплової енергії по договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості спожитої теплової енергії за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення більше ніж 30 днів штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущеної прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

В зв'язку з несвоєчасною оплатою теплової енергії відповідачу була нарахована пеня за період з 16.03.2013 по 20.02.2014 у сумі 437377,88 грн. та штраф у сумі 706915,68 грн.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Заперечення відповідача в частині безпідставного нарахування позивачем одночасно пені та штрафу, судом відхиляються, оскільки п.8.4 Договору №06-25/ПУ-32200 передбачає нарахування пені, яка в силу приписів ч.6 ст.232 ГК України може нараховуватись позивачем на протязі шість місяців, а у разі прострочення більше 30 днів, договір передбачає нарахування штрафу. Тобто, узгоджений сторонами у п.8.4 Договору №06-25/ПУ-32200 обсяг відповідальності відповідача в разі порушення строків оплати, не виключає стягнення з нього, як пені так і штрафу.

У відзиві відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 50000,0 грн. та штрафу до 50000,0 грн.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на наступне:

- збитки КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» за 2013 рік склали 11741000,0 грн., а за І квартал 2014 року - 3401000,0 грн., що підтверджується звітами про фінансові результати (а.с.163, 164);

- заборгованість КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» лише перед ВП «Южно-Українська АЕС» становить 45057891,51 грн., яка виникла не з вини споживача, а є наслідком, зокрема, невідповідності затверджених виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради тарифів для населення, їх фактичній собівартості та відсутності відповідних дотацій з боку органів місцевого самоврядування та держави, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.175). Тому, нарахування штрафних санкцій призведе до збільшення і без того значного розміру заборгованості.

- заборгованість перед позивачем покривається лише за рахунок державних субвенцій, які на погашення пені та штрафів не спрямовуються;

- КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» засновано на комунальній власності територіальної громади міста Южноукраїнська, для задоволення суспільних та особистих потреб населення, підприємств, установ, організацій в наданні послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення

- порушення зобов'язання з боку КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» по даному договору не потягло збитків для позивача, а нараховані інфляційні втрати та 3% річних частково компенсують можливі збитки;

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши викладені у заяві відповідача обставини та дослідивши надані ним докази суд дійшов наступних висновків.

Фінансовий стан КП «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що за умови соціальної значимості останнього може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Южноукраїнська, лікувальних закладів, шкіл, інших об'єктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору №06-25/ПУ-32200.

Оцінити фінансовий стан позивача суду взагалі не вбачається за можливе, оскільки в обґрунтування свого твердження про складний фінансовий стан підприємства, останнім надані для огляду у судовому засіданні скарги на дії ДВС та копія ухвали суду від 12.05.2014 по справі №11/305 про прийняття до розгляду скарги позивача на дії ДВС щодо арешту останнім рахунків підприємства. Чи є фінансові зобов'язання ВП «Южно-Українська АЕС» критичними для стягувача, та чи вплине зменшення розміру пені та штрафу на платоспроможність позивача, суд оцінити не в змозі, оскільки відомостей про фінансовий та майновий стан позивача суду не надано.

Суд вважає, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору №06-25/ПУ-32200. Стягнення ж з відповідача штрафу та пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і за умови існування об'єктивних підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних пені та штрафу на 50%, а саме: пені до 218688,94 грн., штрафу до 353457,84 грн.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 821, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство», 55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів,8 (р/р 260043014611185 в ЮУ ПІБ, МФО 326427, код ЄДРПОУ 31948866) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м.Київ, вул..Ветрова, 3) в особі ВП «Южно-Українська АЕС», 55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20 (р/р 260025820 в МОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 20915546) 10098797,06 грн. основного боргу, 30260,86 грн. збитків від інфляції, 140431,69 - 3% річних, 218688,94 грн. пені, 353457,84 грн. штрафу та 73080,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 20 травня 2014 року.