Постановление суда № 38692641, 06.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року м. Київ К/9991/81344/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року

у справі № 2а-9650/10/1870

за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» в особі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року, позовні вимоги Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» в особі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці (далі - СТГО «Південна залізниця» в особі Сумського БМЕУ Південної залізниці; позивач) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006311501/0/75166 від 29 вересня 2010 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток - Сумського БМЕУ Південної залізниці з питання неподання декларацій з податку на прибуток за: дев'ять місяців 2007 року; одинадцять місяців 2007 року; 2007 рік; перший квартал 2008 року; півріччя 2008 року; дев'ять місяців 2008 року; одинадцять місяців 2008 року; 2008 рік; перший квартал 2009 року; півріччя 2009 року; дев'ять місяців 2009 року; 2009 рік; перший квартал 2010 року; півріччя 2010 року, за результатами якої складено акт № 7489/15-1/33605462/577 від 20 вересня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006311501/0/75166 від 29 вересня 2010 року, яким управлінню визначено штраф у розмірі 2 380,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення Сумським БМЕУ Південної залізниці підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неподанням декларацій з податку на прибуток підприємства за охоплені перевіркою періоди.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону № 334/94-ВР платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Доходи залізниць, одержані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Як встановлено судами, Сумське БМЕУ Південної залізниці є структурним підрозділом СТГО «Південна залізниця» та в охоплений перевіркою період не займалось діяльністю, непов'язаною з потребами експлуатаційної діяльності залізниці. Подання декларацій та сплату податку на прибуток, отриманий структурним підрозділом, здійснювало СТГО «Південна залізниця» через свій відокремлений апарат - управління залізниці, а Сумське БМЕУ щоквартально звітувало вказаному відокремленому апарату.

Так, Сумським БМЕУ Південної залізниці щоквартально надавались СТГО «Південна залізниця» декларації про всі отримані ним доходи. На підставі даних зазначеного управління та інших структурних підрозділів залізниці формувалась загальна податкова декларація СТГО «Південна залізниця» та сплачувався податок на прибуток підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якій СТГО «Південна залізниця» знаходилось на обліку як платник податку.

При цьому перебування Сумського БМЕУ Південної залізниці на обліку в ДПІ в м. Суми, на чому наголошує відповідач, обґрунтовуючи свою правову позицію, не зобов'язує його подавати декларації з податку на прибуток з огляду на те, що СТГО «Південна залізниця» сплачувався консолідований податок на прибуток, а випадків здійснення відокремленим підрозділом діяльності, непов'язаної з потребами експлуатаційної діяльності залізниці, контролюючим органом під час проведення перевірки не виявлено.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Цвіркун Ю.І.