№ 38510559, 05.05.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/963/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Іванькової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області) та просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-777 від 18.02.2014. Свої вимоги позивач мотивує тим, що є фізичною особою - суб'єктом господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком з 29.11.2011 (як матір дитини-інваліда 2-ої групи з дитинства по зору), а тому згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати за себе єдиного внеску. За таких обставин позивач вважає вимогу про сплату недоїмки № Ф-777 від 18.02.2014 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до картки особового рахунку по єдиному соціальному внеску позивача, переданої Пенсійним фондом України у м. Чернігові станом на 01.10.2013 рахується заборгованість в сумі 6 198,47 грн. (позивач в 2013 році застосувала спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Відповідно позивачу в картці особового рахунку в автоматичному режимі в АІС «Податковий блок» проведено нарахування 21.10.2013 за 3 квартал 2013 року в сумі 1 194,03 грн. та 20.01.2014 за 4 квартал 2013 року в сумі 1 218,67 грн. Звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, можливо лише після досягнення пенсійного віку, встановленою нормами статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Всі інші категорії осіб, що отримують пенсію на пільгових умовах зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Заява позивача щодо надання документів, що підтверджують статус пенсіонера за віком або інваліда та отримання відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу для звільнення від сплати єдиного внеску до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області не надходила, а тому вимоги, викладені в позовній заяві, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 08.06.1992, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з 01.04.2012, ставка єдиного податку позивача складає 5%, група 1 (а.с.10).

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою - суб'єктом господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування та пенсіонером за віком з 29.11.2011 (як матір дитини-інваліда 2-ої групи з дитинства по зору), що підтверджується матеріалами справи (а.с.8, 11-13).

Згідно Закону України від 07.07.2011 № 3609-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України те деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» доповнено статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» частиною четвертою такого змісту: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком, відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також згідно вищезазначеної статті такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи вищезазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства у відповідність із цим законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами, внесеними Законом № 3609 від 07.07.2011 та набули чинності 06.08.2011), тимчасово, до прийняття відповідного закону: матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Тобто, приймаючи до уваги період чинності Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та його Прикінцевих положень - 06.08.2011, своє право на пенсію за віком позивач оформила згідно вказаного Закону на час його дії - 07.05.2012.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, враховуючи наведене для вищезазначених платників, починаючи з серпня 2011 року, обов'язок щодо сплати єдиного внеску є добровільним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога про сплату недоїмки № Ф-777 від 18.02.2014 в розмірі 8 611,17 грн. прийнято з порушенням вимог Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувана вимога винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (до 4 872,00 грн.).

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору (182,70 грн. - 487,20 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., що підтверджується квитанціями (а.с.2-3).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 182,70 грн. присуджуються на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-777 від 18.02.2014.

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, код 38054398, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 000853592) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко