Решение № 36114569, 17.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/7208/13 Справа: 619/2594/13-ц Категорія: «позадоговірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Овсянніков В.С. Доповідач: Малінська С.М.

Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Малінської С.М.,

суддів - Піддубного Р.М. ,

Даниленка В.М.

при секретарі - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа ПрАТ «НФ СК «Добробут» про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

В обгрунтування позову вказав, що 9 січня 2013 року біля 18 год. 15 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем Мерседес Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Полтавський Шлях поблизу будинку № 62 в м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем Хюндай Ацент, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення та причинив йому матеріальну та моральну шкоду.

Винними діями відповідача йому спричинена матеріальна шкода у сумі 17 866 гривень 36 копійок, що підтверджується рахунком - фактурою від 20 лютого 2013 року, а тому цю суму він просить стягнути з відповідача.

Крім того, йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 2 000 гривень, оскільки він дуже перелякався за своє життя, відчув сильний струс тіла та біль від удару та розумів, що йому прийдеться відстоювати свої права в ДАІ та суді.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 27 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене по справі рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, осіб, що з'явилися, дослідивши обставини справи та, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції послався на те , що оскільки відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «НФ СК «Добробут», відповідач особисто повідомив страхову компанію про страховий випадок , повідомив позивача про те , що його відповідальність застрахована , а тому відповідальність по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди повинна нести страхова компанія.

Але з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди , заподіяної життю , здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За договором страхування одна сторона(страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) ,або іншій особі , визначеній у договорі , грошову суму (страхову виплату) , а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору ( ст. 979 ЦК України).

Статтею 1194 ЦК України передбачено , що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п.п. 9.1 ; 9.2 ст. 9 вищевказаного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума , в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти , вищі , ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду , заподіяну майну потерпілих , становить 50 000 гривень на одного потерпілого.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування матеріальних збитків , суд першої інстанції не дослідив умови , зазначені в страховому полісі , не з'ясував ліміт відповідальності страховика та розмір франшизи.

Відповідно до ст. 12.1 Закону № 1961-IV ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Оскільки договором обов'язкового страхування встановлено і не заперечувалось сторонами по справі , що розмір франшизи складає 510 грн., судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди франшизу в сумі 510 грн. В іншій частині судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у стягненні матеріальних збитків , оскільки в цієї частині відповідальність повинна нести страхова компанія, бо суд розглядає справи тільки в межах позовних вимог , а до страхової компанії таких позовних вимог не пред'являлось . Але позивача не позбавлено права звернення до суду з позовом щодо відшкодування матеріальної шкоди страховою компанією .

Висновок суду першої інстанції щодо того , що відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди повинна нести страхова компанія є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22.3 Закону № 1961-IV ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою компанією потерпілому відшкодовується моральна шкода , передбачена пп.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК.

Пункти 1 та 2 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди , яка полягає у фізичному болі та стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я , а також у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів.

Позивач , як на підставу відшкодування йому моральної шкоди вказав , що він дуже перелякався за своє життя, відчув сильний струс тіла та біль від удару та розумів, що йому прийдеться відстоювати свої права в ДАІ та суді. Але така моральна шкода відповідно до Закону № 1961-IV не відшкодовується страховою компанією.

Позивачем пред'явлено позов по відшкодуванню моральної шкоди до ОСОБА_3, визнаного винним у скоєнні ДТП.

Дані правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди регулюються ст.ст. 23 , 1167 ЦК України.

Відповідно до п.9 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995року (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних , душевних , психічних тощо) , яких зазнав позивач , характеру немайнових втрат ( їх тривалості , можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема , враховуються стан здоров'я потерпілого , тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше. При цьому суд має виходити із засад розумності , виваженості та справедливості.

Враховуючи характер , тривалість та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань , істотність вимушених змін у його житті , ступінь вини відповідача , виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості , судова колегія вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України , якщо позов задоволено частково , судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог , у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного , судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 229,40 грн. судових витрат .

В іншій частині судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано належних доказів , підтверджуючих обґрунтованість позовних вимог.

На підставі наведеного , керуючись ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ст.ст. 22;23; 1167 ; 1168 ; 1197 ЦК України ; ст.ст. 11; 88; 292; 297 ;303 ; 304 ; 307, 309 ; 313 - 315 , 317 ; 319 ЦПК України , судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 вересня 2013 року змінити .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 510 грн. франшизи, 2000 грн. моральної шкоди , 229,40 грн. судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :