№ 36030007, 16.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4080/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Федоренко Я.О.,

представника відповідача Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04.10.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ) та просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 18.10.2013 року № 0003131702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 56950,19 грн. за основним платежем та 14237,55 грн. за штрафними санкціями, та від 18.10.2013 року № 0003141702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53335,00 грн. за основним платежем та 13338,75 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що у 2012 році ФОП ОСОБА_2 мав господарські взаємовідносини з контрагентами-покупцями ТОВ «Олга торг», ТОВ «Анікс-Чернігів», ТОВ фірма «Орбіта» та ПАТ «СанІнБев Україна», а також з контрагентами-постачальниками ТОВ «Великий Шовковий Шлях», ТОВ «АВ Метал Груп», ТОВ ТГ «Полімерколсантінг», ТОВ «Тампомеханіка Україна» та ТОВ «Модус ЛТД». Так, між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками укладались договори з приводу придбання матеріалів та приладдя для друкування рекламної продукції. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, які надавались на перевірку податковому органу. Представник позивача вважає, що всі операції по договорам належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 04.10.2013 року № 234/17-206/НОМЕР_3, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що належить скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками Ніжинської ОДПІ проведена документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 04.10.2013 року № 234/17-206/НОМЕР_3. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п. 177.1, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2012 рік на загальну суму 56950,19 грн.; п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 53355,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 18.10.2013 року № 0003131702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 56950,19 грн. за основним платежем та 14237,55 грн. за штрафними санкціями, та від 18.10.2013 року № 0003141702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53335,00 грн. за основним платежем та 13338,75 грн. за штрафними санкціями. Також представник відповідача зазначив, що до валових витрат 2012 року ФОП ОСОБА_2 включені суми придбаних матеріалів та приладдя для друкування рекламної продукції на загальну суму 347442,55 грн., що не були підтверджені первинними бухгалтерськими документами та оплатою за придбаний товар. Тому представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити повністю, зважаючи на таке.

ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер-НОМЕР_3) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 07.09.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.08.2013 року (а.с. 84-86).

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_2 згідно вказаного витягу є рекламні агентства, інші види видавничої діяльності, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, неспеціалізована оптова торгівля.

Для здійснення своєї діяльності позивач орендує приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67 кв.м. (а.с. 88-94).

Судом встановлено, що працівниками Ніжинської ОДПІ на підставі направлення від 16.09.2013 року № 195, наказу від 27.08.2013 року № 187, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України проведена документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 04.10.2013 року № 234/17-206/НОМЕР_3 (а.с. 9-19,70,71).

В акті перевірки від 04.10.2013 року № 234/17-206/НОМЕР_3 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- п. 177.1, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2012 рік на загальну суму 56950,19 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 53355,00 грн.

За висновками акта перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 18.10.2013 року № 0003131702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 56950,19 грн. за основним платежем та 14237,55 грн. за штрафними санкціями (а.с. 20);

- від 18.10.2013 року № 0003141702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53335,00 грн. за основним платежем та 13338,75 грн. за штрафними санкціями (а.с. 22).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-покупцями укладено наступні договори:

- з ТОВ «Олга торг» генеральний договір на виконання робіт та надання послуг від 04.01.2012 року № 04/01/12 (а.с. 41-46);

- з ТОВ «Анікс-Чернігів» генеральний договір на виконання робіт та надання послуг від 15.03.2012 року № 15/03/12 (а.с. 47-52);

- з ТОВ фірма «Орбіта» генеральний договір на виконання робіт та надання послуг від 16.01.2012 року № 16/01/12 (а.с. 53-57);

- з ПАТ «САН ІнБев Україна» генеральний договір на виконання робіт та надання послуг від 29.02.2012 року № М0012РЕК (а.с. 58-66).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів представником позивача надано: акти прийому-передачі наданих послуг (виконання робіт), ескізні додатки до договорів, виписки по рахунку (а.с. 102-135).

На виконання вказаних договорів ФОП ОСОБА_2 укладено договір з контрагентом ТОВ «Сервісбуд» від 12.04.2012 року (а.с. 35-36).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується накладною від 26.04.2012 року № 2, податковою накладною від 26.04.2012 року № 8, рахунком-фактурою від 26.04.2012 року № 18 та випискою по рахунку (а.с. 37-40).

На підтвердження вказаних обставин представник позивача пояснив наступне.

Здійснюючи свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 включив до валових витрат у 2012 році придбання матеріалів та приладдя для друкування рекламної продукції на загальну суму 347442,55 грн. До таких матеріалів відноситься і метал - прокат плоский з полімерним покриттям, який використовувався ФОП ОСОБА_2 як основа для кріплення рекламних планшетів з полікарбонату та основа для прикатки самоклеючої плівки з нанесеним художнім покриттям (зображенням) - рекламою пива «Чернігівське». Укладаючи договори з ПАТ «САН ІнБев Україна», ТОВ «Анікс-Чернігів», ТОВ фірма «Орбіта», ТОВ «ОЛГА-ТОРГ», ФОП ОСОБА_2 здійснював виготовлення рекламної продукції - пива «Чернігівське». У зв'язку з тим, що майже всі роботи ФОП ОСОБА_2 виконував сам із своїм товаришем ФОП ОСОБА_3 часу для ведення додаткового бухгалтерського обліку, для документального оформлення складу, прийому товару на склад, його відпустку ФОП ОСОБА_2 не мав, і тому вів облік у такому вигляді, якому він є в дійсності. Технічні умови для виготовлення робіт та надання послуг з декоративного оформлення кіосків, павільйонів або гастрономів елементами корпоративного стилю ТВ «Чернігівське» законом не передбачено. Такі технічні умови для себе та своєї діяльності ФОП ОСОБА_2 розробив самостійно.

На підтвердження вказаних пояснень представником позивача надано до суду: договір від 11.01.2011 року № 08/01/11, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, договір від 02.04.2012 року № 02/04/12, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4, акт прийняття-передачі виконаних робіт, свідоцтва, довіреність (а.с. 95-101).

Для перевірки Книга обліку доходів і витрат підприємця не надана у зв'язку з її втратою, про що ФОП ОСОБА_2 надані письмові пояснення (а.с. 156).

Інших доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ні під час перевірки, ні в судових засіданнях позивачем та його представником надано не було.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ч. 5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 70 КАС України, обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження вимог або заперечень сторін є правом сторони.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 6 ст. 72 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки представником позивача інших доказів надано не було, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, перевіркою встановлено, що до валових витрат 2012 року ФОП ОСОБА_2 включені суми придбаних матеріалів та приладдя для друкування рекламної продукції на загальну суму 347442,55 грн., що не були підтверджені первинними бухгалтерськими документами та оплатою за придбаний товар.

Встановлено завищення валових витрат на суму 347442,55 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на 347442,55 грн., донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 56950,19 грн., а також суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 14237,55 грн.

Підставою для висновків акта перевірки стало наступне:

Відповідно до наданих на перевірку первинних документів бухгалтерського обліку та декларації про майновий стан і доходи (вх. № 1300002073 від 11.02.2013 р. та додатку 5) валовий дохід від зайняття підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. становив 575204,00 грн. (а.с. 138-140).

Згідно додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи вх. № 1300002074 від 11.02.2013 р. вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю (колонки 4, 5, 6) становить 552195,87 грн.

На перевірку надано первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують витрати, пов'язані з господарською діяльністю на суму 204753,32 грн. (відсутні документи про використання у підприємницькій діяльності закупленого металу на суму 266781,10 грн., первинні документи для підтвердження понесених витрат на суму 80661,45 грн. не надані на перевірку взагалі, в загальному на суму 347442,55 грн.).

Отже, розбіжність між задекларованими витратами ФОП ОСОБА_2 та документально підтвердженими витратами становить 347442,55 грн.

Згідно додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи вх. № 1300002074 від 11.02.2013 р. сума чистого оподатковуваного доходу становить 23008,13 грн., а за даними перевірки 370450,68 грн.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Згідно із пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених платником у декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують задекларовані витрати, пов'язані з отриманням доходу протягом періоду, що перевірявся, на суму 347442,55 грн.

Таким чином Ніжинською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0003131702 від 18.10.2013 року правомірно донараховано податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 56950,19 грн., та штрафну санкцію в розмірі 14237,55 грн.

Згідно наданих на перевірку податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, руху коштів по банківським рахункам за період, що перевіряється, при перевірці достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди встановлено завищення податкового кредиту на 53355,00 грн., в тому числі за квітень 2012 року на суму 25098,00 грн., за травень 2012 року на суму 3607,00 грн., за червень 2012 року на суму 17344,00 грн., за липень 2012 року на суму 7306,00 грн.

Так, у квітні 2012 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року (вх. № 9028384859 від 21.05.2012 р.) ФОП ОСОБА_2 задекларовано податковий кредит в сумі 27182,00 грн. (а.с. 170-176).

На перевірку надано податкові накладні та документи про використання отриманих товарів у підприємницькій діяльності на підтвердження податкового кредиту квітня 2012 року в сумі 2084,00 грн.

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 25098,00 грн. по податковим накладним № 381 від 05.04.2012 р. та № 422 від 10.04.2012 р., виданими ТОВ «Великий Шовковий Шлях», є непідтвердженими первинними бухгалтерськими документами про використання придбаних товарів у підприємницькій діяльності.

У травні 2012 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року (вх. № 11630 від 20.06.2012 р.) ФОП ОСОБА_2 задекларовано податковий кредит в сумі 11984,00 грн. (а.с. 177-181).

На перевірку надано податкові накладні та документи про використання отриманих товарів у підприємницькій діяльності на підтвердження податкового кредиту травня 2012 року в сумі 8 377 грн.

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 3607,00 грн. по податковій накладній № 557 від 03.05.2012 р., виданої ТОВ «Великий Шовковий Шлях», є частково непідтвердженою первинними бухгалтерськими документами про використання придбаних товарів у підприємницькій діяльності.

У червні 2012 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року (вх. № 9042177871 від 20.07.2012 р.) ФОП ОСОБА_2 задекларовано податковий кредит в сумі 20214,00 грн. (а.с. 182-186).

На перевірку надано податкові накладні та документи про використання отриманих товарів у підприємницькій діяльності на підтвердження податкового кредиту червня 2012 року в сумі 2870,00 грн.

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 17344,00 грн. по податковим накладним № 989 від 22.06.2012 р., № 990 від 22.06.2012 р. та № 1026 від 22.06.2012 р., виданими ТОВ «Великий Шовковий Шлях», є непідтвердженими первинними бухгалтерськими документами про використання придбаних товарів у підприємницькій діяльності;

У липні 2012 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (вх. № 9050266209 від 20.08.2012 р.) ФОП ОСОБА_2 задекларовано податковий кредит в сумі 12251,00 грн. та відображена сума ПДВ в розмірі 12251,00 грн. (а.с. 187-191).

На перевірку надано податкові накладні та документи про використання отриманих товарів у підприємницькій діяльності на підтвердження податкового кредиту липня 2012 року в сумі 4945,00 грн.

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 7306,00 грн. по податковій накладній № 1288 від 25.07.2012 р., виданої ТОВ «Великий Шовковий Шлях», є непідтвердженою первинними бухгалтерськими документами про використання придбаних товарів у підприємницькій діяльності.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Так, обов'язковою умовою, з якою пов'язується право платника на включення сплачених у складі вартості придбаних товарів (основних фондів), робіт, послуг сум ПДВ до податкового кредиту, є використання цих товарів (основних фондів), робіт, послуг у господарській діяльності такого платника.

Оскільки ФОП ОСОБА_2 не надані на перевірку та до суду документи, що підтверджують використання у підприємницькій діяльності закупленого металу на суму 266781,10 грн. (без ПДВ), то в порушення пп. 198.1, пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 було завищено податковий кредит (занижено податкові зобов'язання) з податку на додану вартість на суму 53355 грн., в тому числі: в квітні 2012 року на суму 25098 грн., в травні 2012 року на суму 3607 грн., в червні 2012 року на суму 17344 грн., в липні 2012 року на суму 7306 грн.

Отже, Ніжинською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0003141702 від 18.10.2013 року правомірно донараховано податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53335 грн., та штрафну санкцію в розмірі 13338,75 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень, а позивач не підтвердив задекларовані суми обліковими документами в повному обсязі та не надав інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013 року № 0003131702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 56950,19 грн. за основним платежем і 14237,55 грн. за штрафними санкціями, та від 18.10.2013 року № 0003141702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53335,00 грн. за основним платежем і 13338,75 грн. за штрафними санкціями, прийняті Ніжинською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без порушення використаного повноваження, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; добросовісно та розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за подання до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4588,00 грн.).

За вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2757,23 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 276,00 грн., що підтверджується квитанцією від 28.10.2013 року № 40 (а.с. 3).

Тому згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 2481,53 грн. присуджується на користь Державного бюджету України за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 53 коп. до Державного бюджету та перерахувати на р/р 31216206784002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, код 38054398, банк: ГУДКСУ у Чернігівській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Є. Смірнова