№ 3554836, 23.12.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 р. Справа № 2-а-10722/08

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сапальової Т.В.

при секретарі Балан М.А.,

за участю:

представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2008 р. №0000632320/1 на суму 13980,00 грн., скасування частково податкового повідомлення-рішення від 23.06.2008 р. №0000632320/0 на суму 13980,00 грн., зобов'язання здійснити необхідні дії щодо зарахування суми 57174,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось закрите акціонерне товариство “Вінницяпобутхім”(далі -Позивач) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі -Відповідач) про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2008 р. №0000632320/1 на суму 13980,00 грн., скасування частково податкового повідомлення-рішення від 23.06.2008 р. №0000632320/0 на суму 13980,00 грн., зобов'язання здійснити необхідні дії щодо зарахування суми 57174,00 грн., мотивуючи позовні вимоги наступним.

Позивач вважає, що відповідачем при здійсненні перевірки порушено положення статей 11,111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”в частині строків проведення перевірки, порядку їх продовження, а також строків надання Акту перевірки для ознайомлення та винесення податкових повідомлень -рішень.

Також Позивач вважає, що прийняте Відповідачем податкове повідомлення -рішення №0000632320/1 на суму 13980,00 грн. від 04.09.2008 року по податку на додану вартість прийнято з порушенням положень п.4.5. ст.4, п.10.3. ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”є протиправним та підлягає скасуванню.

Одночасно ЗАТ “Вінницяпобутхім”частково не погоджується з податковим повідомленням -рішенням №0000632320/0 на суму 13980,00 грн. від 23.06.2008 року по податку на додану вартість, та вважає що Відповідачем при його прийнятті не враховано положення Закону України “Про податок на додану вартість”, необґрунтовано завищено суму податкового зобов'язання та безпідставно зазначено про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2007 рік.

Заявами від 04.11.2008 року (т.1 а.с.174), 17.11.2008 року (т.1 а.с.182) Позивач уточнив позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та надані у справу матеріали.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення (т.1 а.с.117-120), додаткові заперечення (т.1 а.с.136-139), в яких вважає, що його дії щодо проведення перевірки є цілком правомірними, податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі даних акту перевірки, базуються на документах, наданих Позивачем під час перевірки.

В судовому засіданні представник Відповідача позов не визнала, підтримала письмові заперечення.

Позивачем було заявлено усне клопотання про виклик в судове засідання свідків, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідки, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суду пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що перевірка проводилась на підставі направлень на перевірку, за результатами перевірки складено відповідний акт та прийнято податкове повідомлення -рішення, яке в подальшому при розгляді скарги Позивача було частково скасоване відділом апеляцій ДПІ у м. Вінниці. Також свідок зазначила, що 01.07.2008 року на підприємстві вона була особисто, акт перевірки складено 06.06.2008 року, щодо дати його вручення, то свідок її не пам'ятає. Підпис в книзі вхідної кореспонденції Позивача датований 01.07.2008 року належить свідку та відноситься до реєстрації акту перевірки від 06.06.2008 року, який було надано Позивачу раніше. Пояснити відсутність напису про надання заперечень на акт перевірки на акті ДПІ у м. Вінниці свідок не може, так як підприємство від підписання акту перевірки відмовилось, про що відповідно до положень Наказу ДПА України №355 було складено відповідний акт від 05.06.2008 року. Коли фактично Позивачу було надано акт перевірки, свідок не пам'ятає. Одночасно свідок зазначила, що нарахування було проведено у відповідності до поданих підприємством документів, при цьому було виявлено, що Позивачем не вірно заповнено декларації з податку на додану вартість, а також уточнення до них, та відсутні підтверджуючі документи правомірності віднесення даних сум до даних декларацій.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 05.06.2008 року нею було підписано акт відсутності на місці посадових осіб Позивача, так як при відвідуванні підприємства їй та іншим працівникам ДПІ у м. Вінниці охороною було вказано на те, що директор підприємства відсутній, на територію підприємства її не допустили. Чи викликались інші посадові особи підприємства, свідок не пам'ятає, головного бухгалтера підприємства не бачила. Також свідок зазначила, що окремого порядку утворення груп для підписання актів відмови від підпису чи відсутності посадових осіб на місці законодавством не передбачено.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 05.06.2008 року нею було підписано акт відсутності на місці посадових осіб Позивача, так як при відвідуванні підприємства їй та іншим працівникам ДПІ у м. Вінниці охороною було вказано на те, що директор підприємства відсутній, на територію підприємства її не допустили. Підприємство нею відвідувалось разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, акт відсутності посадових осіб було складено від руки на прохідній підприємства, а потім набрано на комп'ютері в ДПІ у м. Вінниці.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до направлення №721/10/23 від 17.03.2008 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Вінниці було розпочато перевірку Закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”, термін перевірки встановлено з 17.03.2008 року по 11.04.2008 року (т.1 а.с. 148), Наказом ДПІ у м. Вінниці №705/23п від 14.04.2008 року, термін проведення перевірки Позивача було продовжено з 14.04.2008 року по 25.04.2008 року та видано направлення №982/10/23 від 14.04.2008 року (т.1 а.с. 149, 154), Наказом ДПІ у м. Вінниці №787/23п від 05.05.2008 року, термін проведення перевірки було повторно продовжено з 05.05.2008 року по 19.05.2008 року та видано направлення №1110/10/23 від 05.05.2008 року (т.1 а.с. 150, 155), Наказом ДПІ у м. Вінниці від 20.05.2008 року №871/23п термін проведення перевірки знову було продовжено з 20.05.2008 року по 31.05.2008 року та видано направлення № 1274/10/23 від 20.05.2008 року (т.1 а.с.151,156).

Про проведення перевірки працівниками ДПІ у м. Вінниці було зроблено запис у журналі реєстрації перевірок контролюючими органами (т.1 а.с. 175).

За результатами проведено перевірки ДПІ у м. Вінниці складено Акт від 06.06.2008 року №1211/2320/30684913 про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ЗАТ “Вінницяпобутхім”за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року, валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 01.04.2008 року (т.1 а.с.7-89). В розділі 4 акту перевірки “Висновок”зазначено, що Позивачем порушено п.3.1. ст. 3, п.6.1.ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2007 рік в сумі 57174,00 грн.; порушено п.4.5. ст.4, п.10.3 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункти 20-28 “Порядку заповнення податкової накладної”, ч.6 п.8 “Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних”, п.п.5.9.1., п.п.5.9.2. п.5.9., п.5.10, п.5.11, п.п. 5.12.4. п.5.12. “Порядку заповнення та подання Декларації з податку на додану вартість”в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, на загальну суму 158478,00 грн.

Акт перевірки посадовими особами Позивача підписано не було, про що 05.06.2008 року працівниками ДПІ у м. Вінниці складено відповідний Акт (т.1 а.с.157).

Не погоджуючись з висновками перевірки Позивачем до ДПІ у м. Вінниці було подано заперечення до акту перевірки №408 від 01.07.2008 року (т.1 а.с.90), в яких Позивач зазначив, що підприємством до ДПІ у м. Вінниці подано уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємств, в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на загальну суму 57174,00 грн., а невірне заповнення уточнюючих розрахунків, не є підставою для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також Позивачем листом №3/394 від 26.06.2008 року було оскаржено строки продовження перевірки, листом №18779/10/10 від 03.07.2008 року (т.1 а.с.91) Відповідач повідомив позивача проте, що перевірку проведено у відповідності до положень ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а строки її продовження є цілком правомірними, Державна податкова адміністрація у Вінницькій області на лист Позивача, щодо продовження термінів проведення перевірки, вказала терміни її проведення відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(т.1 а.с.92).

23 червня 2008 року ДПІ у м. Вінниці на підставі Акту перевірки від 06.06.2008 року прийнято податкове повідомлення -рішення №0000632320/0 від 23.06.2008 року по податку на додану вартість на суму 237717,00 грн. в т.ч.: основний платіж 158478,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 79239,00 грн. (т.1 а.с.94).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням -рішенням Позивачем, в порядку, передбаченому ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до ДПІ у м. Вінниці було подано скаргу №3/421 від 03.07.2008 року з вимогою скасувати податкове повідомлення -рішення №0000632320/0 від 23.06.2008 року (т.1 а.с. 106).

Рішенням ДПІ у м. Вінниці від 21.07.2008 року строк розгляду скарги Позивача було продовжено (а.с.95), а відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги №24730/10/25-09/34 від 01.09.2008 року (т.1 а.с.97-101), скаргу ЗАТ “Вінницяпобутхім”було задоволено частково, податкове повідомлення -рішення №0000632320/0 від 23.06.2008 року скасовано в частині 150695 грн. основного платежу та 73043 грн. штрафної фінансової санкції, в інші частині залишено без змін.

04 вересня 2008 року ДПІ у м. Вінниці прийнято нове податкове повідомлення -рішення №0000632320/1 по податку на додану вартість на суму 13980 грн., в т.ч.: 7783,00 грн. основного платежу та 6197 грн. штрафної (фінансової) санкції (т.1 а.с.93).

В підтвердження заявлених позовних вимог Позивачем надано декларації з податку на прибуток підприємств за період 2005 -2007 років разом з уточнюючими розрахунками (т.2 а.с. 2- 44) та декларації з податку на додану вартість за період 2006-2007 роки (т.2 а.с.45-248), декларації та уточнюючі розрахунки до них отримані податковим органом у строки, визначені чинним законодавством України, про що свідчать відмітки податкового органу, та що не заперечується Відповідачем.

З оглянутих судом декларацій по податку на прибуток підприємств та уточнюючих розрахунків до них вбачається, що Позивачем проводилось зменшення валових витрат по рядку 4.9. декларацій.

З даних декларацій по податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них вбачається, що Позивачем здійснювалось коригування сум податку у відповідності та у строки, передбачені чинним законодавством.

Так, Позивачем до ДПІ у м. Вінниці подано уточнюючі розрахунки по декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року, в рядку 5 “загальна сума помилки”підприємством самостійно визначено та зазначено помилки на суми: 1277,00 грн., 2673,00 грн.,304,00 грн., 239,00 грн., 253,00 грн., 478,00 грн., 305,00 грн.

Уточнюючі розрахунки по декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, в рядку 5 “загальна сума помилки”підприємством самостійно визначено та зазначено помилки на суми: 302,00 грн., 571,00 грн., 364,00 грн., 243,00 грн., 754,00 грн., 76,00 грн.

Уточнюючі розрахунки по декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року, в рядку 5 “загальна сума помилки”підприємством самостійно визначено та зазначено помилки на суми: 421,00 грн., 908,00 грн., 109,00 грн., 541,00 грн., 500,00 грн., 497,00 грн., 84,00 грн.

Уточнюючі розрахунки по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, в рядку 5 “загальна сума помилки”підприємством самостійно визначено та зазначено помилку на суму 1724,00 грн.

Відповідачем в підтвердження заперечень на позов надано лист №18867/10/23-514 від 04.07.2008 року (т.3 а.с. 17-20) яким висунуті спростування заперечень Позивача на акт перевірки.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Статтею 112 вищезазначеного Закону України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Пунктом 1.26 Наказу Державної податкової адміністрації України №355 від 27.05.2008 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”встановлено, що у разі непогодження платника податків із висновками акта (довідки) перевірки та надання заперечень до акта (довідки) перевірки, такі заперечення розглядаються підрозділом органу ДПС, що здійснював (очолював) таку перевірку, а також іншими структурними підрозділами, які були за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДПС залучені до розгляду заперечень або були визначені відповідальними за їх розгляд.

За результатами розгляду складається обґрунтований висновок. У складеному висновку в обов'язковому порядку повинно бути чітко визначено: наведені в акті перевірки факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, перелік документів, які надано платником податків разом із запереченнями до акта перевірки, сума розрахованого заниження податкового зобов'язання (встановленого завищення бюджетного відшкодування, збитків тощо), норми податкового та іншого законодавства, що регулюють це питання, а також наводиться обґрунтування позиції органу ДПС стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами органу ДПС, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу ДПС, працівники якого проводили (очолювали) перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному спеціальному журналі органу ДПС (далі - журнал реєстрації висновків), що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС за формою згідно з додатком 5 до цих Методичних рекомендацій. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу ДПС.

Висновок в обов'язковому порядку враховується при прийнятті органами ДПС податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

На підставі висновку підрозділ, що був визначений відповідальним за розгляд заперечень, забезпечує протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження, надсилання письмової відповіді заявнику.

Згідно з розділом 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”встановлено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок, - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення вищезазначеного строку.

У разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

Акт відмови від підпису в день його складання реєструється у єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів та в той же день один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

У разі неможливості вручення для ознайомлення та підписання акта планової чи позапланової виїзної перевірок у строки, визначені в пункті 4.2 цього розділу, у зв'язку з відсутністю посадових осіб суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відсутності, який підписується не менш як трьома службовими особами та в день його складання реєструється в єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка Позивача неодноразово продовжувалась керівництвом ДПІ у м. Вінниці, при цьому термін продовження перевірки значно перевищив терміни проведення перевірки, визначені ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, вищезазначена норма Закону є нормою прямої дії та чітко визначає терміни здійснення та продовження планових документальних перевірок.

Відповідачем у встановленому порядку не було надано відзив на заперечення до Акту перевірки, також порушено порядок складання акту відсутності посадової особи та відмови від підписання акту перевірки.

Враховуючи зазначене та матеріали справи суд дійшов висновку, що планову перевірку Позивача проведено з порушенням термінів визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”та положень Наказів ДПА України №355 від 27.05.2008 року та №327 від 10.08.2005 року , а тому позовні вимоги Позивача в частині визнання протиправними дій Відповідача, щодо проведення виїзної планової документальної перевірки з перевищенням термінів її проведення, ненадання відзиву на заперечення до Акту планової виїзної документальної перевірки закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”у встановленому чинним законодавством України порядку є цілком правомірними та підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо не зарахування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 57174,00 грн. суд виходить з наступного.

Згідно з п. 5.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пункт 5.2. вищезазначеного Закону України передбачає, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 5.2.7. передбачає включення до складу валових витрат суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Пунктом 11.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”передбачено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

 Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Стаття 3 вищезазначеного Закону України передбачає, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Стаття 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”передбачає, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 16.4. ст.16 вищезазначеного Закону України встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Пунктом 2.1. Наказу Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання”встановлено, що якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Згідно з п.2.3. зазначеного Порядку платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючі розрахунки позивачем до податкового органу подано відповідно до положень Наказу Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання”та у строки передбачені ним, також позивачем дані матеріали було надано при проведенні перевірки працівникам ДПІ у м. Вінниці.

За таких обставин суд дійшов висновку, що не зарахування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 57174,00 грн. є не правомірним та не відповідає вимогам чинного законодавства України, а від так позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Згідно з пунктами 1.3. -1.6 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”платником податку є - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Поставка товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Пункт 4.5. ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначає, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Підпунктом 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Державною податковою адміністрацією України затверджено Наказ №166 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”.

Згідно з п. 5.10. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

Пункт 5.11. передбачає, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п.п. 5.12.4. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Пунктами 20-28 Наказу Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”передбачено порядок корегування сум податку на додану вартість при заповненні податкових накладних.

Позивачем декларації з податку на додану вартість до податкового органу подавались у відповідності та у строки, визначені нормативно-правовими актами, при цьому податкові накладні, що підтверджують суми податку відображені у деклараціях заповнені у відповідності з вимогами ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”та Наказу ДПА України №165 та містять відповідні реквізити, слід зазначити, що передбачений законом перелік щодо заповнень податкових накладних є вичерпними, Відповідач при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість посилався лише на те, що Позивачем накладні заповнено з порушенням існуючих вимог, а відтак підлягає збільшенню і зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що висновки Відповідача по податку на додану вартість, висвітлені в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення - рішення від 04.09.2008 р. №0000632320/1 на суму 13980,00 грн. і частково податкове повідомлення-рішення від 23.06.2008 р. №0000632320/0 на суму 13980,00 грн. винесено з порушенням вимог чинного законодавства України, а відтак вони підлягають скасуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині зарахування при визначенні податкових зобов'язань по податку на прибуток валових витрат у розмірі 57174,00 грн., суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити виходячи з наступного.

Дана позовна вимога поставлена таким чином, що Позивач просить суд зобов'язати Відповідача здійснити дії в майбутньому до настання певної умови.

Зазначене суперечить змісту чинного законодавства, оскільки висновки суду можуть стосуватись тільки правовідносин, що вже відбулися, а не можуть настати в майбутньому.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положення ч.1 ст.162 КАС України передбачають, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Відповідно до п.2.2. ч.2. ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, за таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з врахуванням положень ст.94 КАС України

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 112, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо перевищення терміну проведення планової виїзної документальної перевірки закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”; щодо ненадання відзиву на заперечення до Акту планової виїзної документальної перевірки закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”у встановленому чинним законодавством України порядку; щодо не зарахування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 57174,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2008 р. №0000632320/1 на суму 13980,00 грн. і частково податкове повідомлення-рішення від 23.06.2008 р. №0000632320/0 на суму 13980,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача судові витрати у сумі 3,40 грн. за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова згідно ст.ст. 160, ч.4 .167 КАС України виготовлена в повному об'ємі 29.12.2008 року.

Суддя/підпис/ Сапальова Тетяна Валентинівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: