№ 3525820, 14.04.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

14 квітня 2009 р.                                                                                      Справа № 2-а-497/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича,

при секретарі судового засідання:   Савченко Олені Олегівні 

за участю представників сторін:

позивача      :   Плугового Р.Р.

відповідача :   Христич О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Віто"  

до:   державної податкової інспекції у м. Хмельницькому 

про: визнання протиправними дій по проведенню перевірки та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0000442303/0 1189 від 14.01.09

ВСТАНОВИВ :

 Приватним підприємством "Віто" подано позов, з врахування  остаточних уточнень ( а.с. 64-65), про визнання протиправними дій головних податкових ревізорів-інспекторів ДПІ у м. Хмельницькому, пов’язаних з проведенням перевірки та складання Акту перевірки № 0774/22/25/23/26293784 від 26.12.2008р., а також визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000442303/01189 від 14.01.2009р.

Позов мотивовано тим, що згідно направлень № 007255 та № 007254 від 22.12.2008р. відповідач мав провести позапланову перевірку лише головного підприємства ПП "Віто", а не його Хмельницької філії, що фактично мало місце, крім того, не було надано рішення суду про проведення такої позапланової перевірки, що свідчить про  незаконність її проведення. В обґрунтування своїх вимог щодо скасування рішення № 0000442303/01189 від 14.01.2009р. позивач посилається на те, штрафні (фінансові) санкції за ним застосовано  до Хмельницької філії ПП "Віто", яке не є юридичною особою - суб’єктом господарювання і не може нести відповідальність за діяльність головного підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи (а.с. 37-39), зазначивши, що в межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи державної податкової служби проводять позапланові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари, послуги, інших вимог, при цьому така перевірка в силу закону проводиться без рішення суду. А за виявлені в ході перевірки Хмельницької філії ПП "Віто" порушень статей 1, 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції згідно рішення № 0000442303/01189 від 14.01.2009р.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити як в безпідставно заявленому.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що за результатами проведеної ДПІ у м. Хмельницькому перевірки за дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, висновки якої відображені в акті перевірки № 0774/22/25/23/26293784 від 26.12.2008р., відповідачем прийнято рішення про застосування до Хмельницької філії ПП "Віто" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1917 грн. за порушення статей 1 та 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

За змістом частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.

Судом з’ясовано, що характер спірних відносин виник у зв’язку з проведенням ДПІ у м. Хмельницькому перевірки позивача та винесенням за її наслідками рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а отже, з’ясування цих обставин і має бути перевірене в судовому засіданні з метою прийняття законного і обґрунтованого судового рішення згідно статті 159 КАС України.

Даючи правову оцінку діям відповідача про проведенню перевірки та прийнятим на її основі оскаржуваного рішення необхідно в першу чергу звернути увагу на те, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від  04.12.90  р.  N 509-XII ( 509-12 ) .

Згідно п. 2 ст. 11 даного Закону органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно ч. ч. 7, 8 ст. 111 вказаного Закону позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду; позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку; направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення (ч. 1 п. п. 1, 2, ч. 2 ст. 112 зазначеного Закону).

Як підтверджується матеріалами справи 19.12.2008р. начальником ДПІ у м. Хмельницькому видано наказ № 1934 про проведення позапланової виїзної перевірки суб’єкта господарювання ПП "Віто" код ЄДРПОУ 32257690 щодо дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", здійснення контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню, торгових патентів в термін з 19.12.2008р. по 31.12.2008р.

З метою виконання даного наказу відповідачем 22.12.2008р. виписано направлення № 007254 та № 007255 державним податковим ревізорам-інспекторам ДПІ щодо проведення позапланової перевірки ПП "Віто" код ЄДРПОУ 32257690.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію приватне підприємство "Віто" код ЄДРПОУ 32257690 зареєстроване у виконавчому комітеті Вінницької міської ради 29.10.2002р. та знаходиться за адресою: м. Вінниця, проспект Космонавтів, 8. Дане підприємство взяте на податковий облік у ДПІ м. Вінниці 01.11.2002р. за № 568 та згідно ліцензії серії АВ № 378596 виданої Хмельницькою обласною державною адміністрацією провадить власну діяльність по організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів на території м. Хмельницького, за адресою: просп. Миру, 72/3.

Тобто, за змістом наказу та направлень відповідач мав перевіряти саме ПП "Віто" як суб’єкта господарювання щодо провадження його  діяльності у м. Хмельницькому.

Однак, як слідує з акта № 0774/22/25/23/26293784 від 26.12.2008р. перевірка проводилась не головного підприємства, а Хмельницької філії ПП "Віто" код ЄДРПОУ 26293784, що згідно  довідки № 4570 від 25.09.06 є окремим платником податків та взяте на податковий облік у ДПІ м. Хмельницький. Направлення на проведення перевірки надано саме філії, як платнику податків, і висновки цієї перевірки стосуються виявлених, на думку податкового органу, порушень філії підприємства.

Згідно зі статтею 112 Закону № 509 посадова особа органу державної податкової служби набуває права приступити до проведення перевірки лише за умови надання платнику податків під розписку Направлення на перевірку.

В даному випадку суд вважає, що податковий орган, по суті, не виконав вимогу частини першої статті 112 Закону № 509, оскільки не надав платнику податків - Хмельницькій філії ПП "Віто" оформлене належним чином направлення на його перевірку і у зв'язку з цим не має права приступити до її проведення. 

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А згідно з частиною 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченої Конституцією та законами України.

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що відповідачем ще на стадії організації проведення позапланової перевірки не враховано вимоги згаданої норми Закону № 509, а отже його дії пов’язані як з призначенням так і проведенням перевірки, наслідком чого став складений акт № 0774/22/25/23/26293784 від 26.12.2008р. є протиправними.

Згідно п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА №110 від 17.03.2001р. факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.  При цьому згідно п.11 даної Інструкції податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається за розглядом матеріалів перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 70, ч. 2 ст. 71 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином складений за результатами проведеної перевірки акт про виявлені під час її здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства стосовно проведення такої перевірки, не може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000442303/01189 від 14.01.2009р.  прийнято згідно статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" якою визначено, що в разі порушення вимог  цього Закону відповідальність несуть суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Згідно частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за  своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Штрафні (фінансові) санкції згідно рішення № 0000442303/01189 від 14.01.2009р. застосовані відповідачем до Хмельницької філії ПП "Віто", яка згідно свого положення не є юридичною особою, а тому не може бути є суб’єктом відповідальності за виявлені порушення. 

Окрім того, відповідно до пункту 3.11. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА України від 27.05.2008, № 355  у разі встановлення при проведенні перевірки порушень законодавства за результатами розгляду матеріалів такої перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває такий суб'єкт господарювання, приймається у встановлені законодавством терміни та надсилається суб'єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановленою формою.

ПП "Віто", як вже було зазначено вище, перебуває на  податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці, а відтак, винесення оскаржуваного рішення ДПІ у м. Хмельницькому здійснено всупереч  його повноважень,  тобто  не у спосіб та порядок, що передбачений законом.

З огляду на викладене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000442303/01189 від 14.01.2009р. не є законним, а відтак підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому пов’язані з призначенням та проведенням перевірки ПП "Віто", за результатами якої складено акт № 0774/22/25/23/26293784 від 26.12.2008р.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Хмельницькому про застосування  штрафних (фінансових) санкцій № 00004423003/01189 від 14.01.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Віто" 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  17.04.09 

Суддя                                                                     Курко Олег Петрович