Решение № 35231852, 07.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.13р. Справа № 904/7868/13За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Дніпропетровської дирекції ВАТ НАСК "Оранта", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування", м. Київ

про стягнення 2 630, 05 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Колесник І.І., представник, довіреність №08-03-29/228-13 від 21.08.2013р.

від відповідача-1 - не з`явився

від відповідача-2 - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Дніпропетровської дирекції ВАТ НАСК "Оранта", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача - 1 та до публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування", м. Київ - далі по тексту - відповідача-2 про стягнення з відповідача - 1 на користь позивача 510,00грн. та з відповідача-2 на користь позивача 2120,05грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача -2, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача-2.

За результатами розгляду позовної заяви за вх. № 7483 від 10.10.2013року ухвалою господарського суду від 10.10.2013року було порушено провадження по справі та справу призначено до слухання на 24.10.2013року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.03.2009року позивачем було укладено договір добровільного страхування автотранспорту автомобіля марки "Рено" державний номерний знак АЕ 7796 СЕ, зі строком дії до 30.03.2010року, відповідно до чинного законодавства України.

11.05.2009року на перехресті вул. Героїв Сталінграду та вул. Кротова м.Дніпропетровська сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Рено" державний номерний знак АЕ 7796 СЕ, під керуванням водія Митрофанова В.М. та автомобіля марки "ЗІЛ 433362", державний номерний знак АЕ 6132 ВВ, під керуванням водія Герасимова О.В. в результаті якої водієм Герасимовим О.В. порушено вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 3-3172/2009 від 27.05.2009року.

Відповідно до Висновку автотоварознавчої експертизи № 23/06/09-6 від 23.06.2009року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Рено" в результаті його пошкодження при ДТП становить 6827,97грн., які позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником виплатив за письмовою заявою страхувальника, з урахуванням франшизи, у сумі 2630,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №81125 від 14.11.11р. на суму 2630,05грн. та відомістю одержувача сум відшкодування за №244 від 14.11.2011року.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ЗІЛ 433362", державний номерний знак АЕ 6132 ВВ, під керуванням водія Герасимова О.В. на момент вчинення ДТП була застрахована у відповідача-1. Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/31325969 була передбачена безумовна франшиза у розмірі 510,00грн.

Оскільки особа, яка відповідальна за заподіяну шкоду, застрахувала свою відповідальність у відповідача-2, у зв'язку з чим, відповідач-2, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», зобов'язаний компенсувати позивачу здійснене страхове відшкодування за мінусом франшизи, яка в свою чергу повинна бути компенсована позивачу так як позивач виплатив страхове відшкодування за шкоду завдану її працівником, а саме - водієм Герасимовим О.В.

Приймаючи до уваги вищевикладене відповідач-2 повинен компенсувати позивачеві суму у розмірі 2120,05грн. за здійснене страхове відшкодування, а відповідач-1 повинен компенсувати позивачеві франшизу у розмірі 510,00грн. за здійснене страхове відшкодування, а всього відповідач-1 та відповідач-2 повинні відшкодувати позивачеві 2630,05грн., що становить розмір здійсненого позивачем страхового відшкодування, а оскільки ні відповідач-1, ні відповідач-2, відповідно до вимог чинного законодавства України, страхове відшкодування у загальній сумі 2630,05грн. у добровільному порядку позивачеві не сплатили позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача - 1 на користь позивача 510,00грн. та з відповідача-2 на користь позивача 2120,05грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про залучення судом до матеріалів справи платіжного доручення № 3596 від 28.10.2013року на суму 510,00грн., яким він після порушення провадження у справі у добровільному порядку сплатив позивачеві суму боргу у повному обсязі.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача-2 належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 10.10.2013року та від 24.10.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач 21.10.2013року власноручно отримавши ухвалу суду не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

24.10.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 07.11.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

07.11.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі повноважних представників відповідача-1 та відповідача-2, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем-1 додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2009року позивачем було укладено договір добровільного страхування автотранспорту автомобіля марки "Рено" державний номерний знак АЕ 7796 СЕ, зі строком дії до 30.03.2010року, відповідно до чинного законодавства України, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважним представником відповідача-1 в судовому засіданні.

11.05.2009року на перехресті вул. Героїв Сталінграду та вул. Кротова м.Дніпропетровська сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Рено" державний номерний знак АЕ 7796 СЕ, під керуванням водія Митрофанова В.М. та автомобіля марки "ЗІЛ 433362", державний номерний знак АЕ 6132 ВВ, під керуванням водія Герасимова О.В. в результаті якої водієм Герасимовим О.В. порушено вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 3-3172/2009 від 27.05.2009року, матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважним представником відповідача-1 в судовому засіданні.

Відповідно до Висновку автотоварознавчої експертизи № 23/06/09-6 від 23.06.2009року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Рено", в результаті його пошкодження при ДТП, становить 6827,97грн., які позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником виплатив за письмовою заявою страхувальника, з урахуванням франшизи, у сумі 2630,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №81125 від 14.11.11р. на суму 2630,05грн., відомістю одержувача сум відшкодування №244 від 14.11.2011року, матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважним представником відповідача-1 в судовому засіданні.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ЗІЛ 433362", державний номерний знак АЕ 6132 ВВ, під керуванням водія Герасимова О.В. була застрахована у відповідача-1. Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/31325969 була передбачена безумовна франшиза у розмірі 510,00грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважним представником відповідача-1 в судовому засіданні.

Оскільки особа, яка відповідальна за заподіяну шкоду, застрахувала свою відповідальність у відповідача-2 , у зв'язку з чим, відповідач-2, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», зобов'язаний компенсувати позивачу здійснене страхове відшкодування за мінусом франшизи, яка в свою чергу повинна бути компенсована позивачу, так як саме позивач виплатив страхове відшкодування за шкоду завдану її працівником, а саме - водієм Герасимовим О.В.

Приймаючи до уваги вищевикладене відповідач-2 повинен компенсувати позивачеві суму у розмірі 2120,05грн. за здійснене страхове відшкодування, а відповідач-1 повинен компенсувати позивачеві франшизу у розмірі 510,00грн. за здійснене страхове відшкодування, а всього відповідач-1 та відповідач-2 повинні відшкодувати позивачеві 2630,05грн., що становить розмір здійсненого позивачем страхового відшкодування, а оскільки ні відповідач-1, ні відповідач-2, відповідно до вимог чинного законодавства України, страхове відшкодування у загальній сумі 2630,05грн. у добровільному порядку позивачеві не сплатили, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача - 1 на користь позивача 510,00грн. та з відповідача-2 на користь позивача 2120,05грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача-2, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача-2.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено поняття франшизи, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За п.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, отже було порушено право позивача на відшкодування завданих йому збитків.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 на користь позивача 2120,05грн. збитків в порядку регресу є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у сумі 2120,05грн.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 510,00грн. збитків в порядку регресу є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, але враховуючи, що на день прийняття рішення предмет спору по даній сумі відсутній, оскільки відповідач-1 після порушення провадження у справі у добровільному порядку сплатив позивачеві грошові кошти у сумі 510,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3596 від 28.10.2013року на суму 510,00грн., провадження в даній частині позовних вимог підлягає припиненню відповідно до вимог п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача-2 на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, ст. 22 п. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст.1,22,33,43,44,49,п.1-1 ст.80, ст..ст.82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 102; ідентифікаційний код 22868348) на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" (49044, м.Дніпропетровськ, вул.Дзержинського, 1/3; ідентифікаційний код 00034186) 2120,05грн. (дві тисячі сто двадцять грн. 05 коп.) - шкода в порядку регресу; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Гопнер, 1 пом.3; ідентифікаційний код 32576064) на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" (49044, м.Дніпропетровськ, вул.Дзержинського, 1/3; ідентифікаційний код 00034186) 510,00грн. (п'ятсот десять грн. 00 коп.) - шкода в порядку регресу, провадження припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 12.11.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко