Решение № 34723558, 25.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/9041/13-ц

пр. № 2/759/4387/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року . Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретаря Оленчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Теком»

(надалі - ПрАТ) до ОСОБА_1, третя особа товариство з додатковою відповідальністю «СК Укоопгарант» (надалі - ТДВ), про відшкодування витрат, пов*язаних із виплатою страхового відшкодування у зв*язку із дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача із зазначеним позовом, в якому просить стягнути 11297 грн

витрат, понесених ним у зв*язку із сплатою страхових платежів застрахованому власнику автомобіля Тойота Королла для його ремонту

Позов мотивував тим, що 04.08.2010 року у зв*язку із дорожньо-транспортною пригодою , яка трапилась по вині відповідача, котрий керував автомобілем МАЗ, держномер НОМЕР_1, було завдано механічних ушкоджень автомобілю Тойота, що належить ОСОБА_3 , яким керував ОСОБА_4 .

Вказаний автомобіль (Тойота) був застрахований у ЗАТ «Теком», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Теком», представник його власника звернувся до ПрАТ з приводу страхового відшкодування, тому для ремонту вказаного автомобіля було виплачено 10764 грн. Вказана сума була визначена спеціалістом-оцінювачем , як збиток, заподіяний власнику автомобіля із врахуванням ПДВ; всього він складав 11396,80 грн. Фактичними витратами позивача також є 450 грн, сплачених за послуги оцінювача щодо збитку автомобіля Тойота та 83 грн за довідку ДАІ з приводу ДТП.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені у позові обставини.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що позивач неправомірно виплатив страхову виплату для ремонту автомобіля, оскільки випадок (ДТП 04.08.2010 року) не повинен був визнаватись страховим , враховуючи, що договір добровільного страхування від 15.06.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та позивачем (а.с.36-44) щодо автомобіля Тойота розповсюджується лише на випадки, коли автомобілем управляє ОСОБА_3, а не інші особи, в тому числі ОСОБА_4, який керував автомобілем безпосередньо перед ДТП 04.08.2010 року.

Також позов не визнав, оскільки вважає, що його відповідальність була застрахована за договором обов*язкового страхування у ТДВ.

При цьому відповідач визнав свою вину в порушенні правил дорожнього руху, що потягнули за собою пошкодження застрахованого автомобіля Тойота.

Представник ТДВ пояснила, що в момент ДТП 04.08.2010 року відповідальність власника автомобіля МАЗ держномер НОМЕР_1 застрахованою не була.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи ТДВ «СК Укоопгарант», відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, то відповідно до закону йому переходить право вимоги, яке страхувальник має до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Суд приймає до уваги докази позивача, наявні у справі: договір страхування, постанова про вину відповідача в ДТП, при котрій пошкоджено автомобіль Тойота, висновок оцінювача щодо збитку, витрат на ремонт автомобіля, документи про страхову виплату.

Як видно із платіжного доручення від 28.09.2010 року (а.с.16) позивач перерахував 10764 грн ТОВ «Дункан» за заявою ОСОБА_3 для ремонту її автомобіля Тойота в якості страхової виплати.

без врахування ПДВ.

Вказаний доказ є достовірним, оскільки він не спростований відповідачем, який не заперечує свою вину у пошкодженні автомобіля Тойота.

Суд вважає, що у матеріалах справи немає доказів про те недійсність умов договірних відносин ЗАТ «СК «Теком» щодо договору страхування між ОСОБА_3 та позивачем (а.с.36-44); недійсність акту про страховий випадок , складеного позивачем 22.09.2010 року.

Саме на незаконність виплат ОСОБА_3 посилається представник відповідача, як на підставу своїх заперечень.

Оскільки він не довів належним чином належними способами незаконність страхової виплати, зустрічного позову в цій частині вчасно до початку розгляду справи не заявив, а заявив його тільки після заслуховування пояснень сторін і зустрічний позов у зв*язку з цим судом для об*єднання із вказаною справою прийнятий не був, то суд не вбачає правових підстав для відмови у позові позивачу.

Також суд приймає до уваги, що у договорі страхування від 15.10.2010 року (а.с. 36) вказано (у пункті 4), що водієм автомобіля Тойота може бути страхувальник та інші «за переліком».

Суд вважає, що оскільки сторони по цьому договору позивач та ОСОБА_3 визнали правомірним керування в момент ДТП автомобілем Тойота іншої особи ( ОСОБА_4), то страхова виплата проведена ними за згодою відповідно до договору і чинного законодавства. При цьому враховується, що вказана особа керувала автомобілем на належній правовій підставі.

Оскільки протилежне відповідачем не доведено , то суд вважає страхову виплату ОСОБА_3 обґрунтованою.

Відповідач не надав належних доказів про те, що власник автомобіля МАЗ , держномер НОМЕР_1 в момент ДТП 04.08.2013 року застрахував свою відповідальність у зв*язку із використанням вказаного автомобіля перед третіми особами. Тому він повинен відшкодовувати шкоду страховій компанії (позивачу), яка відшкодувала її ОСОБА_3

Суд відмовляє позивачу у стягненні 450 грн, які позивач сплатив за проведення автотоварознавчого дослідження, та 83 грн за довідку ДАІ, оскільки така вимога не є регресною; позивач не довів наявність причинного зв*язку між діями (бездіяльністю) відповідача та необхідністю позивача однозначно сплачувати вказані витрати.

Суд стягує із відповідача судові витрати на підставі ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Теком» ( м.Одеса, вул.Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 25050281) сплачену ним страхову виплату в порядку суброгації в сумі 10764 грн , а також судовий збір 229 грн 40 коп, а всього - 10993 грн 40 коп.

В решті вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя :