Решение № 34681763, 29.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13778/13-ц

Провадження № 2/127/4560/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 06.11.2006 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № VIH0AN00000975. Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 45 650 грн. 00 коп. на термін до 04.11.2011 року, а відповідач зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця, відповідач повинен надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач виконав свої зобовязання за договором. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 30.05.2013 року з урахуванням зменшених позовних вимог виникла заборгованість на загальну суму 121 867 грн. 09 коп., з яких 29 108 грн. 53 коп. заборгованість за кредитом, 51 610 грн. 06 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 278 грн. 20 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 39 870 грн. 30 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - ОСОБА_3 в судовому засіданні зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з пені, пояснивши, що банком зроблено перерахунок пені, просить стягнути з відповідача пеню нараховану за один рік в розмірі 39 870 грн. 30 коп., позовні вимоги в іншій частині підтримав з наведених у позові підстав. Зазначив, що всі розрахунки позивачем зроблено відповідно до умов договору. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково та суду пояснила, що відповідач є її сином, між сторонами дійсно було укладено кредитний договір, син сплачував заборгованість за кредитним договором, однак в 2011 році сина було засуджено, тому син немає можливості сплачувати заборгованість за кредитним договором. Вона неодноразово зверталася до банку з проханням провести реструктуризацію боргу, однак банк назустріч не пішов. Визнає позовні вимоги в розмірі 64 381 грн. 70 коп., оскільки саме таку суму заборгованості в усному порядку їй повідомили працівники банку, коли вона зверталася до банку в 2011 році. Просить врахувати, що на даний час син відбуває покарання в місцях позбавлення волі, внаслідок чого немає можливості виплачувати кредит, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі. Вона теж немає можливості сплатити заборгованість в такому розмірі. Просить зменшити розмір заборгованості, позов задовольнити частково.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобовязань, що регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 06.11.2006 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № VIH0AN00000975.

Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 45 650 грн. 00 коп. на термін до 04.11.2011 року, а відповідач зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Відповідно до п.п. 3.1-11 договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця, відповідач повинен надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,11 % на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 4.1 договору, при порушенні зобов'язань, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 договору, відповідач сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, здійснив видачу кредитних ресурсів в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 30.05.2013 року з урахуванням зменшених позовних вимог виникла заборгованість на загальну суму 121 867 грн. 09 коп., з яких 29 108 грн. 53 коп. заборгованість за кредитом, 51 610 грн. 06 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 278 грн. 20 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 39 870 грн. 30 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526, 530, 536, 543 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

До загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України відносяться справедливість, добросовісність та розумність, а також свобода договору.

Враховуючи обставини справи, норми цивільного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що нарахування пені в розмірі, що значно перевищує суму основного боргу є не тільки порушенням Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а й порушенням загальних засад цивільного законодавства щодо принципу справедливості та розумності.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи, зокрема, матеріальне становище відповідача, те, що він на даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі, враховуючи прохання представника відповідача зменшити розмір заборгованості у звязку з важким матеріальним становищем, суд вважає дані обставини істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК та приходить до висновку, що слід зменшити розмір пені.

Суд відкидає твердження представника відповідача про те, що розмір заборгованості становить саме 64 381 грн. 70 коп., оскільки представником відповідача жодних доказів на підтвердження цього до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені по даному кредитному договору та вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача в рахунок погашення заборгованості 111 105 грн. 32 коп., з яких 29 108 грн. 53 коп. заборгованість за кредитом, 51 610 грн. 06 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 278 грн. 20 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 29 108 грн. 53 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду, то відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 217 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який на даний час відбуває покарання в Літинській виправній колонії Ууправління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№123)) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) заборгованість за кредитним договором № VIH0AN00000975 від 06.11.2006 року в розмірі 111 105 грн. 32 коп., з яких 29 108 грн. 53 коп. заборгованість за кредитом, 51 610 грн. 06 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 278 грн. 20 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 29 108 грн. 53 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором та 1 111 грн. 05 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

CУДДЯ