Решение № 34388655, 25.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13914/13-ц

Провадження № 2/127/4604/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.,

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи позов тим, що 21.06.2007 року вона позичила відповідачу гроші в сумі 3 000 доларів США, які відповідач мала повернути за першою її вимогою. На підтвердження отримання грошей відповідач надала розписку. В березні 2010 року вона вперше звернулася до відповідача з вимогою повернути борг, після чого неодноразово зверталася до відповідача з такими вимогами, однак відповідач ігнорує всі її звернення та не бажає добровільно повертати борг. Згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.02.2013 року сума боргу становить 23 970 грн., 3% річних - 2 237 грн. , пені 1% - 746 грн. Крім того, за весь період прострочення боргу вона має втрачену вигоду, яка полягає в тому, що вона мала можливість покласти дані кошти на депозитний рахунок в банк та отримати відсотки, втрачена вигода за три роки становить 14 330 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь 38 300 грн. та стягнути понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав та пояснила, що відповідач позичила в неї кошти з метою зайняття підприємницькою діяльністю. Коштів не повернула, хоча вона неодноразово зверталася до неї в усному порядку з вимогами повернути борг. Спілкування відповідач уникає, борг не повертає. Крім того, за весь період прострочення боргу вона має втрачену вигоду, яка полягає в тому, що вона мала можливість покласти дані кошти на депозитний рахунок в банк та отримати відсотки, втрачена вигода за три роки становить 14 330 грн. Доказів того, що вона має втрачену вигоду в сумі 14 330 грн. надати суду не може. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомила, заяви про слухання справи у її відсутність не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані докази у справі, суд приходить до висновку, що позов є частково обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 21.06.2007 року позивач позичила відповідачу гроші в сумі 3 000 доларів США, які відповідач мала повернути за першою її вимогою. На підтвердження отримання грошей відповідач надала розписку. Дана обставина підтверджується оглянутим в судовому засіданні оригіналом розписки від 21.06.2007 року. Позивач неодноразово зверталася до відповідача в усному порядку з вимогами повернути борг. Відповідач у визначений у розписці строк кошти не повернула.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений ним строк.

Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч.1 ст. 612 ЦК України він вважається таким, що прострочив виконання взятого на себе зобов'язання.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в розмірі 26 953 грн. 00 коп., з яких сума основного боргу 23 970 грн., 3% річних - 2 237 грн. , пені 1% - 746 грн. підлягають задоволенню. Що стосується позовних вимог в частині відшкодування позивачу втраченої вигоди в сумі 14 330 грн., суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки позивачем в судовому засіданні жодних доказів на підтвердження даної позовної вимоги не надано.

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду, то відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 224- 226 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (проживаючої по Другому провулку Українському, 19 в м. Вінниці) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2) 26 953 (двадцять шість тисяч девятсот пятдесят три) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування боргу за договором позики від 21.06.2007 року та 269 грн. 53 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ