Решение № 34092014, 30.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/117/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2013 Справа № 908/2584/13

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, будинок 4/6, код ЄДРПОУ 23494714)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

29.07.2013р. до господарського суду Запорізької області звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу від 06.11.2008р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2013 року порушено провадження у справі № 908/2584/13, справі присвоєно номер провадження 24/117/13, судове засідання призначене на 18.09.2013 р.

Ухвалою від 18.09.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, будинок 4/6, код ЄДРПОУ 23494714). Розгляд справи відкладений на 30.09.2013р.

Розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 30.09.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в судове засідання не з'явився, у позовній заяві, в обґрунтування своїх вимог, вказує на те, що 06.11.2008р. між сторонами укладений договір, за яким позивач передає, а відповідач приймає у власність об'єкт нерухомості: склад № 4 (літ. А) з замощенням і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4. Позивач вважаємо вказаний договір недійсним, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 спірний договір не підписував. Просить суд на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не надав, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи пояснив, що в забезпечення виконання зобов'язання за основним договором між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 20.01.2010р., предметом якого є склад № 4, загальною площею 169,50 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2008р. у справа № 10/572/08. Власником вищезазначеної іпотеки є ПП ОСОБА_2 (державна реєстрація здійснена 20.12.2011р.) Вищезазначеним судовим рішенням визнано дійсним договір купівлі-продажу б/н від 06.11.2008р., визнано за СПД ПП ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомості склад № 4 (літ.А) з замощенням і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи,суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2008р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладений договір купівлі - продажу, згідно п. 1.1. якого Продавець передає, а Покупець приймає склад № 4 (літ. А) з замощенням і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_4.

Предметом позовних вимог у даній господарській справі є вимога про визнання договору купівлі - продажу недійсним. Позивач вказує, що договір купівлі-продажу б/н від 06.11.2008р., предметом якого є об'єкт нерухомості: склад № 4 (літ. А) з замощенням і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_4, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не підтісував.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2009р. у справі № 10/92/09 за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_1, визнаний дійсним договір купівлі - продажу б/н від 06.11.2008р., укладений між суб'єктом підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_2, ідент.НОМЕР_2 (АДРЕСА_3) та суб'єктом підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_1, ідент.НОМЕР_1 (АДРЕСА_5) та визнано за суб'єктом підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_2, право власності на об'єкт нерухомості склад № 4 (літ. А) з замощенням і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4.

Вищезазначене рішення господарського суду Запорізької області набрало законної сили.

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2009р. у справі № 10/92/09 встановлено, що згідно договору купівлі-продажу б/н від 06.11.2008р., укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_2 та суб'єктом підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_1, останній передав у власність першому об'єкт нерухомості склад №4 (літ. А) з замощенням і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 кв.м за адресою АДРЕСА_4. сторони повністю досягли згоди щодо відчуження майна, а також порядку його відчуження. І таким чином, вони виконали зобов'язання, що випливають із змісту правочину, зокрема і про предмет договору, що підтверджується наданими доказами до матеріалів справи. Відповідач (ПП ОСОБА_1) позов визнав повністю. У судовому засіданні надано мотивований відзив, де зазначено, що позивач (ПП ОСОБА_2) повністю сплатив вартість майна, що становить ціну договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи позивача стосовно того, що ФОП ОСОБА_1 не підписував спірний договір, не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволені позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49,75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 10.10. 2013р.