№ 33949290, 07.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5787/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Галушко Б.С.

сторін:

позивач: Каркац А.В. - представник за довіреністю

відповідач: Копиця С.М. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним наказу №119 від 08.02.2013р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтек Трейд» код ЄДРПОУ 37946508 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року»; визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скаладання акту; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013 грн.

Ухвалою від 02 жовтня 2013 року залишено без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу №119 від 08.02.2013р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтек Трейд» код ЄДРПОУ 37946508 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року»; визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтек Трейд» код ЄДРПОУ 37946508 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року та щодо складання акту №47/16-10/37946508 від 14.06.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо визнання нікчемними правочинів, укладних позивачем з ТОВ «Раідалгруп» та щодо прийняття податкового повідомлення-рішення були вичнені з грубими порушеннями встановленого порядку, без врахування всіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Раідалгруп» у повному обсязі підтверджені належним чином оформленими первинними документами, необхідність скаладнаня яких передбачена діючим законодавством, зокрема Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які не вивчені відповідачем під час проведення перевірки. Окрім того, поивач зазначив, що ТТН, паспорти якості, сертифікати та відповідність транспортних засобів обладнання, яким перевозяться нафтопродукти, необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданих Державтоінспекцією, були надані перевіряючим під час проведення перевірки.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013р прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» зареєстровано 28.10.2011 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер зпису до ЄДР №1 556 102 0000 042753 (Т.1, а.с.47-48).

Згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області Серії АА №851634, одним із видів діяльності позивача є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами (46.71).

На підставі наказу № 112 від 08.02.2013р. згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 47/16-10/37946508 від 14.06.2013р. «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року», відповідно до висновків якого встановлено порушення: - п.п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у загальній сумі - 509017 грн., в т.ч. по періодах у березні 2012 року на 234 761 грн., у липні 2012 року на 179 274 грн., у вересні :6 грн., у листопаді 2012 року на 63 426грн., чим занижено сплату податку на додану вартість за відповідний звітний період на 509 017 грн.;

- п. 162.1 ст. 162, п.. 163.1 ст.163, п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168 ПК, - не утримано та не перераховано до бюджету у періоді за 2012 рік податок з доходів фізичних осіб у сумі 779,63 грн., в тому числі по періодах вересень 2012рік- 779, 63 грн. (Т.1, а.с.12-35).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 636 271грн (Т.1, а.с.11).

Перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013р., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту або якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (п.78.1.11).

Відповідно п. 78.4 -78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що підставами для проведення перевірки позивача стала постанова заступника прокурора м. Києва про проведення перевірки в порядку нагляду №107 від 06.03.2013р. та наявна податкова інформація, яка вкзує на недостовірність даних, що містяться у податковій звітності контрагентів позивача, що свідчила про можливі порушення податкового законодавства позивача. Окрім того, здійснення перевірки позивача також пов'язана з проведенням Чорноморською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області перевірки додержання законодавства під час проведення державних (тендерних) закупівель ДП «ОМТП» та ДП «ОМТПЮ».

Судом встановлено, що направлення та копію наказу про проведення перевірки вручено під розписку головному бухгалтеру ОСОБА_5

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013р є виявлені під час проведення перевірки порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням

послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 ПКУ).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198. 6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Інтек Трейд» за перевіряємий період до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у зв'язку з придбанням бітуму нафтового дорожнього вязкового БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001 від ТОВ «Радіалгруп» згідно договору №8/12 від 23.03.2012 року на загальну суму 509 017 грн., у тому числі у липні 2012 року на суму 179 274 грн., у вересні 2012 року на суму 31556 грн., у листопаді 2012 року - 63 426 грн.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначеного контрагента до складу податкового кредиту за перевіряємий період, суд виходить з наступного.

На виконання Договору продажу нафтопродуктів №8/12 від 23.03.2012 року позивачем отримано податкові накладні №10 від 23.03.2012р., №15 від 28.03.2012р., №18 від 30.03.2012р., №16 від 06.07.2012р., №20 від 08.07.2012р., №21 від 09.07.2012р., №26 від 09.07.2012р., №28від 08.09.2012р., №1 від 02.11.2012р., №2 від 09.11.2012р., №10 від 23.03.2012р.

Окрім того на виконання зазначеного Договору позивачем надано Специфікації до договору №8/12 від 23.03.2012 року на поставку товару, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, паспорта якості, сертифікати відповідності. (Т1, а.с.81-85).

Представник відповідача зазначив, що надані до перевірки ТТН не відповідають формі ТТН, яка встановлена вимогами Інструкції про порядок приймання, траснопртування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, та не надано інших документів, що підтверджують факт транспортування товару: подорожні листи, акти виконаних робіт, паспорти якості на отримані та відвантажені нафтопродукти, сертифікати відповідності, акти за підписаом матеріально відповідальної особи, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням прізвищ і посад.

Судом не приймаються до уваги зазначені твердження представника відповідача стосовно того, що у зв`язку з не наданням документів транспортування, позивачем документально не підтверджено операції з придбання у ТОВ «Радіалгруп» бітуму нафтового дорожнього вязкового БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001 та спростовуються, з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що акт № 47/16-10/37946508 від 14.06.2013р. «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року» отримано позивачем 19.06.2013р., про що свідчить лист Українського державного підприємсива поштового зв'язку «Укрпошта» Одеська дирекція Поштамт - Центр поштового зв'язку №1№779/12 вих. від 05.07. 2013р. (Т.1, а.с.46).

Згідно п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Судом встановлено, що згідно листа від 25.06.2013р. вих. №1/06-2013 позивачем надано до ДПС в Одеській області заперечення на акт перевірки та додаткові документи по взаємовідносинам з ТОВ «Радіалгруп», а саме паспорти якості та сертифікати відповідності, ТТН, докази відповідності транспортних засобів та обладання, якими перевозяться нафтопродукти, необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, наданих УДАІ ГУМВС України в Одеській області. Проте зазначені документи не були враховані перевіряючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а заперечення залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку їх надання, про що листом від 03.07.2013р. за №24907/10/22-429 повідомлено позивача (Т.1, а.с.38-45).

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Cудом встановлено, що в підтвердження факту перевезення Товару, позивачем надано договори на перевезення з ФОП ОСОБА_6 №01/3-2 від 01.03.2012 року, з ТОВ «Транспортна компанія «Дніпротраснафта» №1605ТК від 16.05.2012р. договір на перевезення вантажу №А-02/04від 02.04.2012р., ліцензію видану ФОП ОСОБА_6 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортном, докази відповідності транспортних засобів та обладання, якими перевозяться нафтопродукти, докази необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, свідоцтва про допущення транспортних засобів, узгодження УДАІ ГУМВС України в Одеській області маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу (Т.2, а.с.65-72).

Позивачем надано Довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (вих. №6), довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази необхідної для поставки товару та виконання умов договору, що є предметом закупівлі (вих. №8 від29.07.2013р.).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з постачальником здійснення господарських операцій достовірно підтверджено наданими податковими, видатковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленом чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні, які були виписані у липні, вересні і листопаді були складені по формі № 1- ТТН відповідно до Додатка з ІНСТРУКЦІЇ про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. У наведених ТТН, а також у Накладних, вказані номера резервуарів, номера машин, технічні характеристики товару, які відповідають паспортам якості та сертифікатам відповідності.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано всі зобов'язання за договором, укладеним з ТОВ «Радіалгруп», а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

За встановлених обставин у судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, суд дійшов висновку, що податок на додану вартість за вищевказаними податковими накладними в сумі 509 017 грн. правомірно віднесений до складу податкового кредиту.

Стосовно відсутності фактичного виконання робіт за договором, укладеним з ТОВ «Радіалгруп», судом встановлено, що відповідач посилався на акт ДПІ у м. Полтаві № 4824/22-2/37238075 від 28.12.2012 року «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Радіалгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.08.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 12.08.2010 року по 30.09.2012 року». Згідно висновку зазначеного акту встановлено, що відносини ТОВ «Радіалгруп» з контрагентами-покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсним у судовому порядку договору №8/12 від 23.03.2012 року.Зобов'язання за договором між Позивачем та ТОВ «Радіалгруп» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи, окрім того Податковий кодекс України не містить норми, яка б передбачала коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту у разі визнання правочину нікчемним, тому посилання на нікчемність правочину є необґрунтованим.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Окрім того, судом встановлено, що позивач та його контрагент на час виникнення договірних відносин були зареєстровані в ЄДР, перебували на податковому обліку. Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на зазначене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі мста Одеси Одеської області ДПС №0001572240 від 05.07.2013р є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не доведено суду наявність порушень позивачем порядку формування податкового кредиту, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Трейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001572240 від 05.07.2013р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001572240 від 05.07.2013р

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2013 року

Cуддя: Г.П.Самойлюк