Приговор № 33784469, 18.09.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/4893/13-к

№ нп 1-кп/415/468/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотової І.В.

прокурора Хмеленко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого

26 грудня 2000 року Лисичанським міським судом за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України до 4 років позбавлення волі;

19 грудня 2007 року Соломенським районним судом міста Києва за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

14 січня 2013 року Лисичанським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

28 травня 2013 року у денний час, точніший час в ході розслідування встановлено не було, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, повторно таємно викрав золотий ланцюжок вагою 4,64 грами 585 проби вартістю 928 гривень, золотий кулон вагою 1 грам 585 проби вартістю 200 гривень, які належать ОСОБА_2, чим останній спричинив майнову шкоду на загальну суму 1128 гривень.

31 травня 2013 року у денний час, точніший час в ході розслідування встановлено не було, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у квартири АДРЕСА_1, повторно, таємно викрав золоту печатку вагою 5,33 грам 585 проби вартістю 1439 гривень, яка належить ОСОБА_2, чим останній спричинив майнову шкоду на вказану суму.

13 липня 2013 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, повторно таємно викрав гроші в сумі 3500 гривень, які належать ОСОБА_3, чим останній спричинив майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав частково та пояснив, що 28 травня 2013 року у денний час, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, він викрав золотий ланцюжок з кулоном, який здав у ломбард. 31и травня 2013 року у денний час він прийшов до зазначеної квартири, щоб побалакати із господарем на ім'я ОСОБА_4. Двері були відчинені, він зайшов до квартири та побачив, що ОСОБА_4 спить на підлозі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Він побачив золоту печатку, яку вирішив викрасти. Печатку він здав до ломбарду. 13 липня 2013 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, він викрав гроші в сумі 3500 грн. У скоєнні правопорушення покаявся. Вину визнає частково, оскільки умисел на викрадення золотої печатки виник у нього вже тоді, коли він перебував у квартирі.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його винність у скоєнні злочину, викладеному у вироку, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 13 липня 2013 року у неї вдома знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Після їх уходу ввечері вона виявила, що зникли гроші в сумі 3500 грн. Шкоду не відшкодовано.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що в кінці травня 2013 року вона виявила, що з її квартири зникли золотий ланцюжок з кулоном та золота печатка. Вхідні двері у квартиру на той час не замикались. Шкоду не відшкодовано.

Вартість вкраденого підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 529/7 від 31.07.2013 року (а.с. 82-83) та довідкою (а.с.86).

В судовому засіданні не добито достовірних, узгоджених між собою даних про те, що 31 травня 2013 року ОСОБА_1 скоїв крадіжку майна ОСОБА_2 поєднану із проникненням у житло. Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що зайшов у квартиру АДРЕСА_1 з метою побалакати із господарем на ім'я ОСОБА_4, а побачивши, що той, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спить, вирішив заволодіти золотою печаткою.

Таким чином, суд вважає, що умисел на крадіжку у ОСОБА_1 виник вже тоді, коли він перебував у квартирі, і, оскільки усі сумніви товмачаться на користь обвинуваченого, суд вважає, що його дії за даним епізодом необхідно правильно кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, виключивши кваліфікуючу ознаку - поєднане з проникненням у житло.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих та дослідивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено та кваліфікує його дії за ст. 185 ч.2 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винного: за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставин, яка обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїв корисливий злочин середньої тяжкості в період іспитового строку за вироком Лисичанського міського суду від 14.01.2013 року, суд вважає, що його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства та, при призначенні покарання, застосовує правила ст.71 КК України.

У той же час, суд враховує думку потерпілих, які просили ОСОБА_1 суворо не наказувати.

Суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 342 грн. 30 коп.

Цивільні позови у справі не заявлені, що не позбавляє потерпілих можливості вирішити питання про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України к призначеному покаранню частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 14.01.2013 року у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) місяців, остаточно призначивши за сукупністю вироків покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 на набрання чинності вироком залишити попередній - тримання під вартою. Строк відбування покарання відраховувати з 1 серпня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 342 (триста сорок дві) грн. 30 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: