ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.09.13р. Справа № 904/5904/13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ
про стягнення 16 876 грн. 11 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Шаталова Т.В., дов. №0113-71 від 20.03.13р;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" суму страхового відшкодування в розмірі 14 688 грн. 46 коп., в порядку регресу, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0890613.
Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" його не було своєчасно повідомлено про настання страхового випадку, не надано можливості огляду транспортного засобу, встановлення причин ДТП і розмірів збитків. Вказує, що згідно висновку № 32706 від 10.06.11р. автотоварознавчої експертизи автомобіля «Шевроле» реєстраційний номер АА 5147 НЕ вартість відновлювального ремонту складає 15 688 грн. 46 коп. Крім того, із посиланням на ст. 12 вказаного Закону, зазначає що з урахуванням умов полісу № АА/0890613 сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка складає 1000 грн. 00 коп. Просив в позові відмовити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
07.04.2011р. на перехресті вулиць Рейтарської та Володимирської в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «ВАЗ 21101» реєстраційний номер АІ 4231 АХ під керуванням Куцієнка Олександра Миколайовича та автомобіля марки «Шевроле» реєстраційний номер АА 5147 НЕ під керуванням Дронік Сергія Михайловича.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.11р. по справі №3-5952/11, ДТП сталася з вини Куцієнка Олександра Миколайовича, який при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу не надав дорогу автомобілю «Шевроле» реєстраційний номер АА 5147 НЕ, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.11р. по справі №3-5952/11 Куцієнка Олександра Миколайовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2900-11-3564 від 13.04.2011р., цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля «Шевроле» реєстраційний номер АА 5147 НЕ застраховано у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія" Українська страхова група".
Таким чином, у Правільєвої Ольги Василівни, як у власниці пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.
Згідно висновку № 32706 від 10.06.11р. автотоварознавчої експертизи автомобіля «Шевроле» реєстраційний номер АА 5147 НЕ, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Шевроле», внаслідок пошкодження при ДТП, складає 15 688 грн. 46 коп. що підтверджується також ремонтною калькуляцією № 32706 від 07.06.11р.
На підставі заяви Правільєвої О.В. від 10.05.11р. про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, страхових актів № ДККА-7380 від 22.06.11р. та № ДККА-7380/1 від 27.07.11р., розрахунків суми страхового відшкодування від 22.06.13р. та від 27.07.13р., позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №28-2900-11-3564 від 13.04.2011р. здійснив страхове відшкодування в розмірі 16 876 грн. 11 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 6249 від 24.06.11р. та №7561 від 03.08.11р.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Куцієнко Олександра Миколайовича, застрахована у відповідача, що підтверджується полісом ОСЦПВВННТЗ № АА/0890613.
Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 14 688 грн. 46 коп.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є Куцієнко О.М. цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.
Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Нормами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Куцієнко О.М., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-2900-11-3564 від 13.04.2011р від позивача.
Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.
Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (04070, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 14 688 грн. 46 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 46 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 497 грн. 47 коп. (одну тисячу чотириста дев'яносто сім грн. 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -24.09.13р.
Судебное решение № 33678382, Господарський суд Дніпропетровської області было принято 24.09.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 904/5904/13. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: