Решение № 33521721, 12.09.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5796/13-ц

Провадження № 2/591/2089/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І. В.,

з участю секретаря Гребенькової О.М.,

представника позивача Козупиця О.М.,

представника відповідача Ейсмонта Є.А.,

представника третьої особи ОСОБА_3,

третя особа ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» до Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки, третя особа: ОСОБА_4, про визнання незаконним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що 20.03.2013 року ПАТ «»Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» звернулось до відповідача з поданням про надання згоди на звільнення радника Президента Товариства із соціальних питань ОСОБА_4 за п.4 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин). 03.04.2013 року відповідач, розглянувши зазначене подання, відмовив Товариству у дачі згоди на звільнення ОСОБА_4 На думку позивача, відповідач розглянув подання Товариства не об»єктивно, у рішенні послався лише на надані ОСОБА_4 документи, а саме: заяву та табель обліку робочого часу, не з»ясував чи дотримано ОСОБА_4 встановлений у Товаристві порядок надання відгулів та чи мав ОСОБА_4 такий відгул взагалі. Вважають вказане рішення відповідача незаконним та таким, що порушує права та законні інтереси Товариства, а тому просили: визнати рішення Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки від 03.04.2013 року (протокол від 03.04.2013 року №ПЛ-7) в частині відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 таким, що не має обґрунтування в розумінні ст.43 КЗпП України; визнати дії відповідача в частині відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 незаконними.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі, в наданих поясненнях посилався на обставини, аналогічні тим, що заявлені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи його безпідставним. Звертав увагу суду на те, що прийняте Сумським обласним комітетом профспілки працівників машинобудування та металообробки рішення від 03.04.2013 року жодним чином не порушило права та законні інтереси позивача, оскільки відмова профспілкового комітету у наданні згоди на звільнення працівника не позбавляє роботодавця права прийняти рішення про звільнення. В даному випадку Товариство своїм таким правом скористалось та в квітні 2013 року звільнило ОСОБА_4 із займаної посади (наказ про звільнення оскаржується в суді окремо від даного позову).

Третя особа - ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні та в письмових поясненнях наполягали на тому, що стороною позивача не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_4 ввів в оману відповідача та надав завідомо неправдиві відомості, на підставі яких було прийнято рішення про відмову у наданні згоди на звільнення. Крім того, звертали увагу суду, що при розгляді подання про дачу згоди на звільнення відповідачем в повному обсязі дотриманий порядок розгляду подання, рішення прийнято повноважним органом та межах компетенції. Не дивлячись на наявність відмови обласного комітету профспілки у наданні згоди на звільнення, ОСОБА_4 був позивачем звільнений. На даний час ОСОБА_4 оскаржує своє звільнення у Ковпаківському районному суді м.Суми. Оскарження рішення профспілкового комітету чинним законодавством не передбачений, а за таких обставин, вважають, що рішення відповідача є доказом по справі про поновлення ОСОБА_4 на роботі, а тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що він є членом обкому профспілки, проте на засіданні 03.04.2013 року не був присутнім, а тому немає відношення до прийнятого рішення.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.03.2013 року ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» направило до Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки подання про надання згоди на звільнення радника Президента ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» по соціальним питанням ОСОБА_4 за ч.4 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин) - а.с.11-12.

03.04.2013 року на своєму засіданні обласний комітет профспілки розглянув вказане подання, визнали таке подання необґрунтованим та відмовили у дачі згоди на звільнення ОСОБА_4 за п.4 ст.40 КЗпП України - а.с.19.

Наказом від 04.04.2013 року №2011 ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» звільнило ОСОБА_4, радника Президента ПАТ з соціальних питань за прогул без поважних причин, за п.4 ст.40 КЗпП України - а.с.68. При цьому, в наказі зазначено про те, що профспілка та обком прийняли рішення про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 з порушенням ч.7 ст.43 КЗпП України (без обґрунтувань), а тому власник скористався своїм правом звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до ст.. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п.1-5,7 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу ( профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у пятнадцяти денний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власник або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Якщо працівник або його представник не зявилися на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного ч. 2 цієї статті. У разі повторної неявки працівника ( його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутністю.

За змістом Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 цього Закону рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Вищезазначені норми чинного законодавства дають підстави стверджувати, що згода профспілкового комітету на звільнення працівника - це колегіальне рішення профспілкового комітету підприємства, установи, організації, винесене на прохання власника або уповноваженого ним органу, в якій виражено волю профспілкового комітету щодо звільнення з роботи працівника за однією з передбачених законом підстав.

КЗпП України передбачено обставини, за яких трудовий договір з працівником може бути розірваний лише за попередньою згодою профспілкового органу.

В даному випадку звільнення працівника за п.4 ст.40 КЗпП України потребує згоди профспілкового комітету, проте спірне рішення профспілки при вирішенні питання про звільнення працівника з роботи має рекомендаційний характер та не порушує прав та інтересів ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе».

Порядок оскарження рішення профспілкового комітету про ненадання згоди на розірвання трудового договору законом не передбачений.

Сама процедура прийняття рішення профспілковим комітетом позивачем не оскаржується, а позовні вимоги стосуються питання визнання рішення Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки від 03.04.2013 року в частині відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 таким, що не має обґрунтування в розумінні ст.43 КЗпП України, а також питання визнання дій відповідача в частині відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 незаконними.

На переконання суду, вказані питання є предметом перевірки в іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» щодо визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, яка слухається в Ковпаківському районному суді м.Суми.

За таких обставин, вимоги є необґрунтованими і підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» до Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки, третя особа: ОСОБА_4, про визнання незаконним рішення - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть оскаржити його протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. В. Клімашевська