Решение № 32941237, 12.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.13р. Справа № 904/4272/13

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення 39371,29 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Корнюшов С.В., дов. № 2724-О від 04.09.2012 р., юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість у сумі 39371,29 грн., з яких: 10001,16 грн. - заборгованість за кредитом, 15310,46 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 14059,67 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором № DDNBR2 банківського рахунку від 27.07.2006 року у частині належного виконання додатку № 7 від 29.11.2007 року "Договір про надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" до договору № DDNBR2 банківського рахунка від 27.07.2006 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. Станом на 23.01.2013 року заборгованість відповідача за кредитом склала 39371,29 грн.:

- 10001,16 грн. - заборгованість за кредитом;

- 15310,46 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 14059,67 грн. - пеня.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у ньому підстав.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Своїх повноважних представників у судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, вкладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розгляд справи був відкладений з 27.06.2013 року на 23.07.2013 року.

23.07.2013 року у судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 15.08.2013 року, розгляд справи відкладено на 12.08.2013 року.

У судовому засіданні 12.08.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2006 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Клієнт, відповідач) і Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк, позивач) було укладено договір банківського рахунку № DDNBR2 (далі - договір).

29 листопада 2007 року сторонами підписано додаток № 7 "Договір про надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" до договору №DDNBR2 банківського рахунку від 27 липня 2006 (далі - Додаток № 7), за умовами якого Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтові обслуговування Клієнта на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого ліміту - 10000,00 грн., шляхом дебетування картрахунку.

На виконання умов Додатка № 7 до договору Банк надав Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 кредитні кошти, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку за період з 13.03.2006 р. по 23.01.2013 р. (а.с. 38).

Проведення платежів Клієнта у порядку, встановленому цим Додатком до договору, здійснюється Банком у термін до 30.11.2008 року (пункт 1.3 Додатку № 7 до договору).

Відповідно до пунктів 1.4, 1.6 Додатку № 7 до договору Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах ліміту, не пізніше терміну закінчення безперервного користування кредитом (не більше 30 днів).

Причиною спору є невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Додатком № 7 до договору № DDNBR2 банківську рахунку від 27.07.2006 року у частині повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за прострочення платежів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням пунктів 1.4, 1.6 Додатку № 7 до договору строк повернення кредиту вважається таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості за кредитом у сумі 10001,16 грн. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 до суду не надано.

За користування кредитом встановлена диференційована процентна ставка: протягом 1-3 днів - 13,5%; протягом 4-7 днів - 14,5%; протягом 8-15 днів - 18,5%; протягом 16-30 днів - 20,5% (пункт 4.1.1 Додатку № 7 до договору). У випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 3.2, 4.2.5 Додатку № 7 до договору).

З огляду на положення вищезазначених пунктів Додатку № 7 до договору є правомірною вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 15310,46 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (сттатя 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 Додатку № 7 від 29.11.2007 р. до договору у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.14 цього Додатку до договору, винагороди, передбаченої пунктами 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього Додатка до договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,55% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який виплачується пеня.

За порушення строків сплати платежів позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 14059,67 грн., що підтверджується наданим ним розрахунком (а.с. 36 - 37).

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 10001,16 грн. заборгованості за кредитом, 15310,46 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 14059,67 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.08.2013 року.

Суддя І.І. Колісник