Решение № 32893697, 08.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.13р. Справа № 904/5740/13За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь Дніпропетровської області

Про: стягнення 2 463 788,98 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Вознюк Є.В., довіреність №14-61 від 22.03.2013 року, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи

Від відповідача: Куроєдова О.В., довіреність №516 від 09.04.2013 року, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" основний борг у сумі 2 130 028,20 грн., пеню у сумі 136 546,63 грн., штраф у сумі 163 354,11 грн., 3% річних у сумі 27 309,31 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 6 550,73 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №14/2599/11 від 30.09.2011 року в частині своєчасної оплати природного газу у жовтні 2011 року та протягом жовтня - грудня 2012 року. На підставі п.7.2 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 136 546,63 грн. за період з 15.11.2011 року по 03.06.2013 року (по кожному акту окремо) та штраф у сумі 163 345,11 грн. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2011 року по 03.06.2013 року у сумі 27 309,31 грн. та збитки від інфляції у сумі 6 550,73 грн.

Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" з позовними вимогами погоджується частково, а саме в частині суми основного боргу. Відповідач зазначає, що прострочення виникло з причини відсутності коштів та неприбутковості підприємства. Посилаючись на тяжке фінансове становище позивач просить зменшити розмір штрафних санкцій за поставлений природний газ за договором №14/2599/11 від 30.09.2011 року на 50%.

У судовому засіданні 08.08.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (покупець) був укладений договір №14/2599/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п.1.1 якого зобов'язується передати покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", надалі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.08.2012 року продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 54,961 тис.м3, та у 2012 році 387,8 тис.м3, у тому числі: у жовтні 2011 року - 47,5 тис.м3, у листопаді 2011 року - 143,3 тис.м3, у грудні 2011 - 197,0 тис.м3, у жовтні 2012 року - 47,5 тис.м3, у листопаді 2012 року - 143,3 тис.м3, у грудні 2012 року - 197,0 тис.м3,

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до їх повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу: від 31.10.2011 року на суму 209 533,31 грн. (за природний газ - 189 595,66 грн., транспортування природного газу - 19 937,65 грн.), від 27.11.2012 року на суму 214 001,65 грн. (за природний газ - 197 167,01 грн., транспортування природного газу - 16 834,64 грн.), від 30.11.2012 року на суму 932 841,34 грн. (за природний газ - 859 458,47 грн., транспортування природного газу - 73 382,87 грн.), від 31.12.2012 року на суму 1 386 787,30 грн. (за природний газ - 1 277 694,24 грн., транспортування природного газу - 109 092,96 грн.), всього на суму 2 743 163,50 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 613 135,30 грн., заборгованість за спірний період складає 2 130 028,20 грн. (2 743 163,50 грн. - 1 613 135,30 грн.).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" умов договору №14/2599/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року в частині своєчасної та повної оплати природного газу за жовтень 2011 року та за жовтень - грудень 2012 року.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п. 6.1 договору, строк оплати природного газу за жовтень 2011 року та за жовтень - грудень 2012 року є таким, що настав.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за поставлений природний газ за жовтень 2011 року та за жовтень - грудень 2012 року у сумі 2 130 028,20 грн. (2 743 163,50 грн. - 1 613 135,30 грн.).

Доказів оплати природного газу в сумі 2 130 028,20 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

08.08.2013 року Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" подало до господарського суду відзив на позов (вих. №1046 від 07.08.2013 року), яким позовні вимоги в частині суми основного боргу 2 130 028,20 грн. визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 130 028,20 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 136 546,63 грн. за період з 15.11.2011 року по 03.06.2013 року (по кожному акту окремо).

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

За прострочення оплати природного газу понад 30 днів, позивач нарахував та просить стягнути штраф у розмірі 7% від простроченої суми: за прострочення суми 14 001,65 грн. (штраф у сумі 980,12 грн.), за прострочення суми 932 841,34 грн. (штраф у сумі 65 298,89 грн.), за прострочення суми 1 386 787,20 грн. (штраф у сумі 97 075,10 грн.), всього штраф у сумі 163 345,11 грн.

Штраф нарахований відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій. Відповідач зазначає, що заборгованість виникла внаслідок збитковості підприємства, перебування під арештом коштів та майна підприємства. Так, за І півріччя 2013 року відповідачем отримано збиток від виробничої діяльності у сумі 10 053 тис. грн.; значна частина майна підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює оформлення банківського кредиту; постановою державного виконавця накладений арешт на всі грошові кошти, які містяться на рахунках та підлягають стягненню відповідно до наказу господарського суду від 27.02.2012 року №39/5005/168/2012 та зведеного виконавчого провадження №22-1 від 25.02.2013 року.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності підприємства є експлуатація об'єктів теплопостачання та надання тепла споживачам), який використовує придбаний газ виключно для потреб опалення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період ступінь виконання складає 22,35%), господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 30 % від належної до стягнення, що буде становити: пеня у сумі 95 582,64 грн., штраф у сумі 114 347,88 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2011 року по 03.06.2013 року у сумі 27 309,31 грн. та збитки від інфляції за період з листопада 2012 року по січень 2013 року в сумі 6 550,73 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення 3% річних за період з 15.11.2011 року по 03.06.2013 року у сумі 27 309,31 грн. та збитків від інфляції за період з листопада 2012 року по січень 2013 року в сумі 6 550,73 грн.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума 2 373 818,76 грн. (2 130 028,20 грн. - сума основного боргу + 95 582,64 грн. - пеня + 27 309,31 грн. - 3% річних + 114 347,88 грн. - штраф у розмірі 7% + 6 550,73 грн. - збитки від інфляції).

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 49 275,78 грн. (2% від суми 2 463 788,98 грн.) покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 12А, ідентифікаційний код 05472525) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 2 130 028,20 грн., пеню в розмірі 95 582,64 грн., збитки від інфляції у сумі 6 550,73 грн.; 3% річних в сумі 27 309,31 грн., 7% штрафу у сумі 114 347,88 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 49 275,78 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 09.08.2013 року.