Постановление суда № 32884815, 01.08.2013, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/5047/13-ц

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

У складі головуючої - судді Шевчук Ю.В.,

При секретарі - Мамончик К.І.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Державний нотаріус Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицька О.Ю. про визнання недійними договорів купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Державний нотаріус Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицька О.Ю. про визнання недійним договору купівлі-продажу, мотивуючи свій позов тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики грошових коштів, що підтверджується відповідною розпискою, забезпеченням виконання якого виступило нерухоме майно, яке на праві приватної власності належало позивачу - ОСОБА_1 Однак, в якості забезпечення виконання зобов'язань позивачем був укладений не договір позики коштів, а договір купівлі-продажу майна, яке належало позивачу, а саме : будинку АДРЕСА_1. Покупцем за цим договором є знайома відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, оскільки, як вказує позивач, відповідач ОСОБА_3 має численні боргові зобов'язання, що може поставити під загрозу майно вищевказане позивача. Позивач погодився на укладення вищевказаного договору, оскільки, як запевнив його відповідач ОСОБА_3, після повернення грошових коштів цей договір буде розірвано. Однак, як стверджує позивач, жодних грошових коштів згідно вищевказаного договору не отримував, предмет договору - житловий будинок АДРЕСА_1 ані відповідачу ОСОБА_3, ані відповідачу ОСОБА_2 переданий не був, оскільки він разом із своєю родиною проживав та проживає у вищевказаному будинку, що підтверджується відповідною довідкою. Також, позивач щомісячно сплачує відповідачу ОСОБА_3 відсотки за користування грошовими коштами, що підтверджується відповідною розпискою. Однак, коли позивач звернувся до відповідача ОСОБА_3 з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу, та переоформлення на нього будинку, жодних дій по розірванню цього договору відповідачами здійснено не було. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про визнання вищевказаного договору недійсним з підстав його удаваності.

В уточненій позовній заяві позивач уточнив свої позовні вимоги, вказавши, що 13.07.2010 року між позивачем та відповідачем також був укладений також договір купівлі -продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 та просив також визнати його недійсним з підстав його удаваності.

У належним чином оформленій заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо виселення позивача ОСОБА_1 та членів його родини з житлового будинку який розташований за адресою : АДРЕСА_1, а також заборонити відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 чинити перешкоди позивача та членам його родини у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, а також накласти арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1. Вимоги своєї заяви представники позивача обґрунтували наступним. Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2013 року про забезпечення позову, були вжиті заходи забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок літ. «Н» загальною площею 154 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1 а також заборонено Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області здійснювати реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «Н» загальною площею 154 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1. Однак, 26.07.2013 року у будинку за адресою : АДРЕСА_1, в якому постійно проживав позивач, виставлена охорона, і позивач позбавлений права проживати у цьому будинку. З урахуванням вищевказаної ухвали про забезпечення позову у позивача є сумніви відносно правомірності дій відповідних осіб та є підстави вважати, що майно, яке є предметом цього позову може бути реалізовано. Також звернули увагу на той факт, що позивач постійно проживав у вищевказаному будинку з 2005 року, що підтверджується відповідним актом, доданим до заяви.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні залишив вирішення заяви про забезпечення позову на розсуд суду.

Адвокат в інтересах відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відкласти розгляд справи та заяви, оскільки про те, що у спірному будинку була виставлена охорона, їй не було відомо.

Дослідивши матеріали заяви, вислухавши сторони, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. від 01.07 2013 року було забезпечено позовні вимоги позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Державний нотаріус Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицька О.Ю. про визнання недійними договорів купівлі-продажу, був накладений арешт на житловий будинок літ. «Н» загальною площею 154 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1 а також заборонено Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області здійснювати реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «Н» загальною площею 154 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1. Ця ухвала була надіслана сторонам по справі, а також Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області. Ця ухвала не була оскаржена та набрала законної сили.

Як пояснили представники позивача, та не було спростовано відповідачами, 26.07.2013 року у спірному будинку, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 була виставлена охорона приватною фірмою та позивач був примусово виселений із вищевказаного будинку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, наданому Реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, 19.07.2013 року вищевказана ухвала суду була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої Реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, станом на 22.07.2013 року, власником будинку за адресою : АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на серії ЯЯЯ № 732715 від 15.01.2010 року, виданому виконавчим комітетом Затоківської селищної ради.

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданого Реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, станом на 24.07.2013 року власником будинку за адресою : АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серії ВМХ № 720932 від 13.07.2010 року.

Згідно довідки, наданої Реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області № 701 від 26.07.2013 року, 24.07.2013 року при реєстрації нотаріального договору купівлі -продажу від 13.07.2010 року, запис про обтяження нерухомого майна було перенесено до розділу, відкритого на об'єкт нерухомого майна, що розташований за вищевказаною адресою, однак, при проведенні реєстрації права власності не була врахована заборона, зазначена в ухвалі суду від 01.07.2013 року, внаслідок чого витяг про державну реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_2 виданий помилково.

Суд приймає до уваги факт того, що на даний час відповідач ОСОБА_2 є власником спірного будинку та земельної ділянки, і відповідач має право розпоряджатися належним їй майном на власний розсуд, однак, суд також приймає до уваги факт того, що перереєстрація права власності на спірний будинок на ім'я ОСОБА_2 була здійснена у період дії ухвали суду про забезпечення позову, тобто за наявності прямої заборони на здійснення перереєстрації права власності, що також підтверджується довідкою Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, що підтверджує той факт, що між сторонами дійсно існує спір, і відповідачами можуть бути вчинені дії, які у подальшому утруднять або зроблять неможливими виконання рішення суду, також приймає до уваги факт відсутності у позивача іншого житла для проживання, крім спірного будинку, в якому він проживав з 2005 року та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонити відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо виселення позивача ОСОБА_1 та членів його родини з житлового будинку який розташований за адресою : АДРЕСА_1, а також заборонити відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 чинити перешкоди позивачу та членам його родини у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, а також накласти арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову представника позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицька О.Ю. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу -задовольнити.

Заборонити відповідачам -- ОСОБА_2, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2 та ОСОБА_3, який проживає за адресою : АДРЕСА_3, та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 та членів його родини з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити ОСОБА_2, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2 ОСОБА_3, який проживає за адресою : АДРЕСА_3, та будь-яким іншим особам чинити перешкоди ОСОБА_1 та членам його родини у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Накласти арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:027:0064).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом 5 днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: