№ 32630792, 25.07.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11450/13-а

Провадження 2-а/127/458/13

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2013 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Антонюка В.В.

при секретарі: Ліщишин О.С.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Романенко Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що вона має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. 13.12.2011 року їй встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

04.02.2013 року позивач дізналась про порушення своїх прав на отримання одноразової грошової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, тому в цей же день звернулася до відповідача з відповідною заявою.

01.03.2013 року їй надано відповідь про можливість виплати за другу групу інвалідності лише 284, 40 грн. Також позивача повідомлено, що їй нараховано заначену компенсацію в сумі 94 грн. 80 коп.(різниця у компенсації між ІІ групою та ІІІ групою інвалідності).

Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду із даним позовом та просити визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради щодо невиплати позивачу одноразової грошової компенсації в розмірі - 45 мінімальних заробітних плат у зв'язку із встановленням їй 2-ої групи інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зв'язку з встановленням їй 2-ої групи інвалідності відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати з урахуванням виплачених відповідачу сум в розмірі 284,40 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Романенко Ю.В. в судовому засіданні просила суд

відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на обгрунтування, викладені в письмових запереченнях.

З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку,що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с.4).

13.12.2011 року їй була встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.5).

01.03.2013 року позивач отримала відповідь від відповідача, в якій їй було відмовлено у нарахуванні компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», разом з тим у відповіді вказано, що позивачу здійснено нарахування компенсації згідно постанови КМУ від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційнї виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІ групи в розмірі - 284,40 грн., (а.с.2-3).

Тому з огляду на ст. 99 КАС України строки звернення позивача до суду не пропущені та заява підлягає розгляду по суті без вирішення питання про поновлення строків звернення до суду.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28.12.2007 року, передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Однак, до внесення таких змін ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

П. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", чинному на час встановлення позивачу 2-ї групи інвалідності, було передбачено, що у 2012 році застосування норм, в тому числі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» (п. 4 Прикінцевих положень), який чинний на час звернення позивача за отриманням одноразової компенсації, також встановлено, що у 2013 році норми і положення, в тому числі і ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 №4 "Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39,48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" судам необхідно звертати увагу на те, що у разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше.

Статтею 116 Конституції України передбачено, що забезпечення політики у сфері соціального захисту населення, фінансової політики та розробка проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а згідно із ст. 117 Конституції України постанови і розпорядження КМУ в межах його компетенції є обов'язковими для виконання.

Порядок нарахування, розмір і виплата спірної компенсації позивачеві встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому, оскільки Закони України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та «;Про державний бюджет України на 2013 рік» мають однакову юридичну силу із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", водночас прийняті пізніше та ними передбачено встановлення розмірів компенсацій згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме Кабінетом Міністрів України, та позивачу здійснено нарахування такої компенсації відповідачем згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд не вбачає порушень прав позивача відповідачем, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р., Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 71, 99, 102, 160-163, 167, 186-2, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.В. Антонюк