Постановление суда № 32590931, 24.07.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

___________________________

УХВАЛА

24.07.2013р. Справа № 907/758/13

Суддя Ремецькі О.Ф.

За позовом Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

ДО Свалявської міської ради, м. Свалява

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Свалявської міської ради, м. Свалява

ПРО визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення (аптеки №9) за адресою: м. Свалява, вул. Головна (Леніна), буд. 21/26;

- визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності” в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9);

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ №959587.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Свалявської міської ради, м. Свалява про визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст ,Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення (аптеки №9) за адресою: м. Свалява, вул.. Головна (Леніна), буд.. 21/26; визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності” в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9) та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ №959587.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.07.2013р. порушено провадження у справі №907/758/13, у відповідності до вимог статті 27 ГПК України судом залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Свалявської міської ради, м. Свалява та призначено справу до розгляду на 05.08.2013р.

До позовної заяви позивачем подано також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно: вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9).

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що спірне майно, яке на момент пред'явлення позову перебуває у відповідача, може зникнути або зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, оскільки за інформацією, яка міститься у загальному доступі, відповідачем вчиняються дії, що спрямовані на відчуження спірного майна шляхом його передачі в оренду.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо).

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, позов, згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов’язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Разом з тим, позивачем та поданими ним документами не підтверджено беззаперечно вчинення відповідачем дій, які були б спрямовані на відчуження спірного майна.

Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно прийняти до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 05 серпня 2013 р. на 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а., кабінет № 501.

2. Зобов’язати позивача подати суду додаткове обґрунтування поданого ним клопотання із наведенням відповідних доказів у підтвердження викладеного.

Суддя О.Ф. Ремецькі