№ 32558099, 15.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4150/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

09 липня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатової О.С.

За участю сторін:

Представників позивача: Хлистуна Р.В.

Представника відповідача: Бутрик А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «ЄННІ ФУДЗ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «ЄННІ ФУДЗ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 0000271505.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 16.04.2013 року по 22.04.2013 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування публічним акціонерним товариством «ЄННІ ФУДЗ» від'ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ) за січень 2013 року. За результатами перевірки було складено акт від 29.04.2013 року № 45/15-510/00374156, у висновках якого зазначено, що позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у січні 2013 року через включення до складу податкового кредиту за зазначений період суми ПДВ у розмірі 30 177,00 грн. в податкових накладних, що складені з порушеннями п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 21 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271505 від 18.05.2013 року про зменшення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» розміру від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 30 177,00 грн.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 29.04.2013 року № 45/15-510/00374156, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0000271505 від 18.05.2013 року - протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що всі податкові накладні, на підставі яких позивачем було включено до складу податкового кредиту за січень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 30 177,00 грн. були заповнені правильно та достовірно, із зазначенням всіх передбачених податковим законодавством обов'язкових реквізитів. Деякі технічні помилки та граматичні описки, наявні в цих накладних, не можуть, на думку позивача, бути підставою для визнання їх недійсними.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 128-130), наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000271505 від 18.05.2013 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності декларування від'ємного значення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» за січень 2013 року встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту за січень 2013 року включено суму податку на додану вартість за податковими накладними, оформленими з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме: податкові накладні від 09.01.2013 року №№ 9, 11, 26; від 24.01.2013 року № 70; від 15.01.2013 року №№ 12, 9001015; від 30.01.2013 року № 36; від 08.01.2013 №№ 1, 90000341; від 23.01.2013 року №№ 35, 9001791; від 29.01.2013 № 9002335; від 17.01.2013 року № 5 - заповнені не державною мовою (російською); у податкових накладних від 09.01.2013 року № 6, від 10.01.2013 року № 4, від 24.01.2013 року № 21, від 21.12.2012 року № 859 - не вказано обов'язкового реквізиту податкової накладної - індексу підприємства-отримувача товару. Таким чином, підприємством допущено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 21 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у січні 2013 року на 30 177,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» було зареєстровано 31.09.1995 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 00374156 (а.с. 116-118). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

В період з 16.04.2013 року по 22.04.2013 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 15.04.2013 року № 669 (а.с. 10) та направлення від 15.04.2013 року № 713 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновську районі м. Одеси Соколовою Н.С. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування від'ємного значення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» за січень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт № 45/15-510/00374156 від 29.04.2013 року, у висновках якого зазначено про порушення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 21 Податкового кодексу України у вигляді завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у січні 2013 року на 30 177,00 грн. ( а.с. 11-18).

Не погодившись із висновками акту перевірки № 45/15-510/00374156 від 29.04.2013 року ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» було подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заперечення на акт перевірки (а.с. 19-22).

За результатами розгляду заперечень позивача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено відповідь № 5194/10/15-522 від 17.05.2013 року про результати розгляду заперечень до акту перевірки, відповідно до якої висновки по акту перевірки № 45/15-510/00374156 від 29.04.2013 року залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення (а.с. 23-25).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271505 від 18.05.2013 року про зменшення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 30 177,00 грн. (а.с. 28).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В акті перевірки № 45/15-510/00374156 від 29.04.2013 року податковим органом зазначено, що ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» в порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у січні 2013 року на 30 177,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що висновок про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у січні 2013 року на 30 177,00 грн. був зроблений податковим органом через те, що підприємством до складу податкового кредиту за січень 2013 року включено суму податку на додану вартість у податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме: податкові накладні від 09.01.2013 року №№ 9, 11, 26; від 24.01.2013 року № 70; від 15.01.2013 року №№ 12, 9001015; від 30.01.2013 року № 36; від 08.01.2013 №№1, 90000341; від 23.01.2013 року №№ 35, 9001791; від 29.01.2013 № 9002335; від 17.01.2013 року № 5 - заповнені не державною мовою (російською); у податкових накладних від 09.01.2013 року № 6, від 10.01.2013 року № 4, від 24.01.2013 року № 21, від 21.12.2012 року № 859 не вказано обов'язкового реквізиту - індексу підприємства. При цьому представник відповідача не заперечувала фактичності поставки підприємствами-контрагентами товарів позивачу за вказаними податковими накладними та сплати позивачем коштів за отриманий товар, у тому числі і сум податку на додану вартість. Нею також не було висловлено зауважень щодо зазначених у цих накладних ціни, вартості, номенклатури, та кількості товару, що був придбаний ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» у своїх постачальників.

Під час дослідження зазначених податкових накладних (а.с. 29-46) судом встановлено наступне:

- в податкових накладних № 9 від 09.01.2013 року, № 11 від 09.01.2013 року та № 70 від 24.01.2013 року, виданих позивачу контрагентом-постачальником ТК «Рондо», абревіатуру назви покупця - ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» зазначено як ПАО «ЄННІ ФУДЗ»;

- в податкових накладних № 12 від 15.01.2013 року та № 36 від 30.01.2013 року, виданих позивачу контрагентом-постачальником ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів», зазначено російською мовою назву товару - «крупа гороховая»;

- в податковій накладній № 26 від 09.01.2013 року, виданої позивачу контрагентом-постачальником ПП «ОФІС-МАЙСТЕР», зазначено російською мовою назву окремого товару - «карандаш «Economix» с резинкой» та «клеющая лента прозрачная 19 мм*20 м»;

- в податковій накладній № 5 від 17.01.2013 року, виданої позивачу контрагентом-постачальником ПП «ЕЛЕКТРИКА», зазначено російською мовою назву окремого товару - «набор инструментов для электрика» та в податковій адресі постачальника зазначено «дом» №3;

- в податковій накладній № 35 від 23.01.2013 року, виданої позивачу контрагентом-постачальником ТОВ «УкрСпецПак», зазначено у податковій адресі постачальника російською мовою «дом» № 13;

- в податкових накладних № 6 від 09.01.2013 року, № 4 від 10.01.2013 року, № 24 від 24.01.2013 року та № 859 від 21.12.2012 року, виданих позивачу контрагентами-постачальниками ТОВ «Еко Фудз» та Одеською регіональною торгово-промисловою палатою - не зазначено поштового індексу підприємства-покупця ПАТ «ЄННІ ФУДЗ».

Саме зазначені помилки при заповненні контрагентами-постачальниками ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» податкових накладних, згідно твердження представника відповідача, є порушеннями вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України та п. 6.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379 такі податкові накладні не дають права позивачу на віднесення сум податку на додану вартість, зазначеного у них, до податкового кредиту.

З цього приводу представник позивача пояснив, що заповнення вказаних податкових накладних із допущенням зазначених граматичних та технічних помилок було здійснено контрагентами позивача. При цьому, в зазначених податкових накладних наявні всі обов'язкові реквізити, перераховані у п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а наявність перелічених помилок не може бути підставою для висновку податкового органу про допущення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» порушень вимог податкового законодавства, що тягне за собою позбавлення підприємства права на податковий кредит. В цілому зазначені податкові накладні складені українською мовою та дозволяють ідентифікувати як назву та адресу підприємства-покупця товару так і сам товар, що був отриманий позивачем за цими податковими накладними.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379 (далі Порядок № 1379) податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом: або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних; або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням.

Відповідно до п. 6.3 Порядку № 1379 не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

Згідно п. 4 Порядку № 1379 місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яке містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно відомостей, які містяться Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходженням ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» є наступна адреса: 65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, будинок 3 (а.с. 116-118).

Оскільки адреса позивача, зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (м. Одеса, вул. Бугаївська, будинок 3) співпадає з адресою ПАТ «ЄННІ ФУДЗ», зазначеною у податкових накладних № 6 від 09.01.2013 року, № 4 від 10.01.2013 року, № 24 від 24.01.2013 року та № 859 від 21.12.2012 року, та дозволяє ідентифікувати підприємство-покупця та його фактичне місцезнаходження, суд вважає, що підприємством при декларуванні податкового кредиту з ПДВ за цими накладним не було допущено порушень вимог ПК України, що позбавляють його права на податковий кредит та можуть бути підставою для визнання податкових накладних недійсними або складеними з порушенням вимог податкового законодавства. Не зазначення в перелічених податкових накладних поштового індексу позивача не свідчить про відсутність у цих накладних відомостей про місцезнаходження юридичної особи - покупця, як-то передбачено вимогами Податкового кодексу України та Порядку № 1379 заповнення податкової накладної.

Суд також вважає помилковою позицію відповідача щодо складання податкових накладних: № 9 від 09.01.2013 року, № 11 від 09.01.2013 року, № 70 від 24.01.2013 року, № 12 від 15.01.2013 року, № 36 від 30.01.2013 року, № 26 від 09.01.2013 року, № 5 від 17.01.2013 року, № 35 від 23.01.2013 року в порушення вимог податкового законодавства російською мовою, оскільки при дослідженні зазначених накладних в судовому засіданні було встановлено, що вони складені українською мовою, а саме: заголовок, назви граф, найменування платників податків - постачальника та продавця, переважна більшість найменування товару та інші обов'язкові реквізити. Наявність деяких незначних помилок, допущених підприємством-постачальником у цих накладних при перекладі з російської мови абревіатури найменування підприємства-покупця, деяких видів товару, що не позбавляє можливості контролюючий орган ідентифікувати як покупця товару так і придбані ним матеріальні цінності, не свідчить про складання зазначених податкових накладних російською мовою та про відсутність у ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» права на податковий кредит за цими податковими документами.

Така думка суду узгоджується із позицією Державної податкової служби України, викладеною в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом ДПС України від 16.02.2012 року № 127, згідно якої порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної (перераховані у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу), а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо).

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні взагалі не змогла пояснити, які саме порушення вимог податкового законодавства щодо порядку заповнення податкової накладної були допущені контрагентами-постачальниками позивача при складанні податкових накладних №9000341 від 08.01.2013 року, № 9001015 від 15.01.2013 року, № 9001791 від 23.01.2013 року, № 9002335 від 29.01.2013 року та № 1 від 08.01.2013 року, які, як було встановлено при їх дослідженні в судовому засіданні, були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства та із зазначенням обов'язкових реквізитів, передбачених п. 201.1 ст.201 ПК України.

При прийнятті рішення по справі суд також виходить із основних засад податкового законодавства України, визначених ст. 4 ПК України, якою встановлено презумпцію правомірності рішення платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З цих підстав суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 21 Податкового кодексу України у вигляді завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у січні 2013 року на 30 177,00 грн. та з цього приводу зазначає, що у ДПІ у Малиновському районі були відсутні підстави для зменшення ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту підприємства з ПДВ за січень 2013 року.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000271505 від 18.05.2013 року, яким ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» зменшено суму розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 30 177,00 грн., було винесено ДПІ у Малиновському районі м. Одеси незаконно, тобто не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; без урахування принципу пропорційності, тобто без досягнення розумного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких було спрямоване прийняте рішення; відповідач у судовому засіданні не зміг довести правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ «ЄННІ ФУДЗ» підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «ЄННІ ФУДЗ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 18.05.2013 року № 0000271505.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 15 липня 2013 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.

.