Решение № 32437653, 15.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.13р. Справа № 904/1221/13-гЗа позовом: публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Практика", м. Дніпропетровськ

про визнання укладеним типового договору

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Чорноморченко М.Є., довіреність №113юр від 13.08.2012 року, заступник начальника юридичного управління

Від відповідача: Мирошниченко М.О., довіреність від 07.02.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-Пр-12466/139413 від 01.01.2013 року укладеним в редакції позивача.

Позовні вимоги мотивовані неврегульованістю сторонами пунктів 2.2.3, 2.5, 2.8.2, 2.8.3, 3.2, 3.4, 4.6, 6.2.3, 6.5, 6.6 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-12466/139413 від 01.01.2013 року.

Відповідач проти позову заперечує та наполягає на викладенні спірних пунктів договору в його редакції згідно протоколу розбіжностей.

31.05.2013р. до господарського суду надійшли пояснення позивача по справі, згідно яких позивач додатково обґрунтовує правомірність включення до спірного договору п.2.2.3, 2.5,3.2, договору. Стосовно п.2.2.3 договору позивач посилається на Правила користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ №1181 від 13.09.2012р., пунктом 5.1.5. яких передбачено, що укладення договору на постачання природного газу за регульованим тарифом можливе за наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, що відповідає нормативно-технічним характеристикам для проведення розрахунків. Також Правила передбачають обов'язкове обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного за участі представників облікової організації та споживача, за результатами перевірки складається акт обстеження вузла обліку газу. За доводами позивача, ПАТ "Дніпрогаз" є постачальником природного газу, який закуповує у власників природного газу на підставі укладеного договору купівлі-продажу, але не є власником природного ресурсу. Типовим договором купівлі-продажу природного газу встановлено, що приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше як +/-5,0%. У зв'язку з наведеним і виникла необхідність конкретизації п.2.5. Типового договору на постачання природного газу.

Необхідність проведення обліку газу на підставі правил №618, Правил №1181 та Технічної угоди обґрунтована посиланням позивача на те, що технічна перевірка комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу, перевірка технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності його розрахунку проводиться у порядку та строки, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору. Затверджуючи форму та зміст Типового договору, законодавець передбачив, що порядок обліку, порядок обмеження (припинення) транспортування природного газу, доступу представників газорозподільного підприємства до газового обладнання і комерційних вузлів обліку природного газу може регулюватись Технічною угодою між газорозподільним підприємством, постачальником природного газу та споживачем.

Згідно додаткових пояснень позивача від 13.06.2013р. необхідність включення п.6.5. договору в редакції позивача мотивована тим, що ПАТ "Дніпрогаз" здійснює постачання газу не власного видобутку, а природний газ закуповує у власника природного ресурсу. Транспортування газу здійснюється не лише газорозподільними мережами, а й магістральними трубопроводами, які не належать позивачу та за які останній не несе відповідальності. Саме тому на виконання постачальником своїх обов'язків за договором можуть впливати й дії третіх осіб.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.05.2013р. на 31.05.2013р., з 31.05.2013р. на 13.06.2013р., з 13.06.2013р. на 09.07.2013р., з 09.07.2013р. на 15.07.2013р.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2013р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 15.07.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012р. публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Практика" був направлений проект типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-12466/139413 від 01.01.2013р. у двох примірниках.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з частиною 2 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 Господарського кодексу України).

У частині 3 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4 статті 181 Господарського кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Практика" листом №2-Г від 15.01.2013р. направило позивачу один примірник договору №2013/П-ПР-12466/139413 разом з протоколом розбіжностей до нього у двох примірниках.

Згідно протоколу розбіжностей до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-ПР-12466/139413 від 01.01.2013р. відповідач не погоджується з пунктами 2.2.3., 2.5., 2.8.2., 2.8.3., 3.2., 3.4., 4.6., 6.2.3., 6.5., 6.6. договору, викладеного в редакції позивача та пропонує викласти ці пункти в іншій редакції.

Протокол розбіжностей розглянуто позивачем та підписано з протоколом узгодження розбіжностей, який отримано відповідачем 04.02.2013р.

Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо розбіжностей при укладенні типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, а саме, не досягнуто згоди між сторонами по редакції пунктів 2.2.3., 2.5., 2.8.2., 2.8.3., 3.2., 3.4., 4.6., 6.2.3., 6.5., 6.6., позивач просить визнати типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-Пр-12466/139413 від 01.01.2013 року укладеним в його редакції, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відносини які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення) регулюються Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.10.2012р. за №1715/22027 (п.1.1 Правил) (надалі Правила користування природним газом для юридичних осіб), іншими діючими нормативно-правовими актами, що встановлюють окремі правила та вимоги у сфері ринку природного газу.

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві (субспоживачеві) природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач (субспоживач) зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Договір на постачання газу між споживачем (субспоживачем) та постачальником за нерегульованим тарифом укладається відповідно до вимог чинного законодавства України (пункти 1.4, 1.6 Правил користування природним газом для юридичних осіб).

Відповідно до пункту 5.1.1. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13.09.2012р. №1181 "Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб" договір на постачання природного газу за регульованим тарифом є документом, який регулює відносини між постачальником природного газу за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на території, затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін; договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2011р. за №1155/19893; постачання природного газу без укладення договору з гарантованим постачальником не допускається; договір на постачання природного газу за регульованим тарифом не укладається у разі використання природного газу постачальником за регульованим тарифом на власні потреби з власного підтвердженого обсягу.

Гарантований постачальник - визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу (пункт 1.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб).

Також, згідно пункту 1.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб постачання природного газу - господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Пунктом 3 преамбули постанови НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.2011р. за №1155/19893, "Про затвердження Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом" (надалі - Типовий договір) постановлено суб'єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом до 1 січня 2012 року.

Як вбачається з Довідки АА №695406 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом економічної діяльності позивача - Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (35.22) (а.с.34).

Розподіл природного газу - господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з транспортуванням природного газу газорозподільними мережами з метою його доставки споживачам (пункт 1.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб).

За наведеного, укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим.

Відповідач не заперечує проти укладення договору на постачання природного газу, однак, згідно протоколу розбіжностей від 15.01.2013р., просить виключити з договору п.2.2.3. договору, який викладено позивачем у наступній редакції: " Постачання газу здійснюється в разі: наявності у Споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 та узгоджений з Постачальником". Відповідач заперечує тими обставинами, що включення до проекту договору п.2.2.3. в наведеній редакції Типовим договором на постачання природного газу не передбачено.

Так, дійсно п.2.2.3 проекту договору (в редакції позивача) Типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженим постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, не передбачено.

Між тим, п. 5.1.5. Правил користування природним газом для юридичних осіб та п.5.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006р. № 67/11941 (далі - Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання), передбачено, що укладення договору на постачання природного газу за регульованим тарифом та постачання газу споживачу можливе за умови наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, що відповідає нормативно-технічним характеристикам для проведення розрахунків.

Отже, постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу.

Таким чином, включення до договору на постачання природного газу положень, що регулюють організацію обліку газу, зокрема щодо наявності комерційного вузла обліку газу, не суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, наведеними вище Правилами, іншими нормативно-правовими актами, не передбачено обов'язкове узгодження комерційного вузла обліку газу з постачальником та його порядок. Пункт 5.4 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання передбачає здійснення представниками облікової організації та споживача обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного, за позитивними результатами перевірки складається акт обстеження вузлі обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил.

За наведеного, суд вважає за можливе прийняти п.2.2.3 договору в наступній редакції: "Постачання газу здійснюється в разі: наявності у Споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618".

За змістом п.2.5. проекту типового договору про постачання природного газу за регульованим тарифом в редакції позивача:

"Споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку у випадку якщо газоспоживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

Приймання-передача газу протягом місяця поставки здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше +/- 5,0% (п'ять відсотків).

При перевищенні добової норми споживання газу Споживачем без узгодження з Постачальником Споживач має самостійно обмежити (припинити) споживання газу власними об'єктами до приведення споживання газу у відповідність до встановлених Договором норм. При невиконанні такої вимоги Постачальник має право здійснити примусове обмеження (припинення) постачання газу в установленому законодавством порядку".

Розглянувши запропоновану позивачем редакцію п.2.5. типового договору відповідач пропонує викласти цей пункт у наступній редакції:

"Споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.

Відхилення від добової норми (не більше ніж +200%; -50% від середньодобового обсягу споживання) протягом м'ясця поставки дозволяється лише за умови, що місячний обсяг споживання природного газу Споживачем не перевищує підтверджений обсяг газу.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газопостачання. В іншому разі до Споживача Постачальником може бути застосовані відповідні санкції у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу у встановленому порядку".

Проаналізувавши редакції даного пункту договору, надані сторонами, суд дійшов висновку, що редакція п.2.5 позивача конкретизує умови типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом. Згідно п.3.2 типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 05.07.2012р. №849, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2012р. за №1250/21562, приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше як +/- 5,0% (п'ять відсотків). При необхідності відступу від середньодобової норми продавцем і покупцем установлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками.

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" є постачальником природного газу, але не є власником природного ресурсу. Природний газ, який постачається споживачам, закуповується у власників природного ресурсу газу за договором купівлі-продажу природного газу №Л/13-011 від 30.10.2012р., укладеним на підставі типового договору. Можливість узгодження сторонами графіку у випадку, якщо газоспоживання здійснюється протягом місяця нерівномірно, є конкретизацією положення типового договору, запропонованого позивачем, і така конкретизація не порушує прав відповідача.

Що стосується абзацу третього п.2.5 проекту типового договору на постачання природного газу в редакції позивача, то він повністю відтворює зміст типового договору на постачання природного газу, а відтак є обов'язковим для відповідача.

Отже, п.2.5 договору приймається в редакції позивача.

Стосовно редакції пунктів 2.8.2 та 2.8.3 запропонованого проекту типового договору, слід зазначити наступне.

Позивач запропонував відповідачу наступну редакцію пункту 2.8.2 типового договору:

"У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт або ненадання письмової обґрунтованої відмови від їх підписання до 4-го числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних Постачальника".

Відповідач в цілому не заперечує проти редакції п.2.8.2. типового договору позивача, але доповнює цей пункт посиланням на п.2.8 договору, яким передбачено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу та акта виконаних робіт зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу та/або один примірник акта виконаних робіт, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт. Тобто, відповідачем конкретизовано строк, з якого акт приймання-передачі газу та акт виконаних робіт вважається підписаним (для усунення суперечок в майбутньому). За наведеного, вказаний пункт приймається в редакції відповідача.

Згідно п.2.8.3 типового договору в редакції позивача: "У випадку відмови споживача від підписання акта приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт без відповідного обґрунтування Постачальник має право припинити або обмежити постачання газу на об'єкти газоспоживання споживача". Даний пункт відповідач пропонує виключити. Суд погоджується з доводами відповідача, оскільки наведений пункт викладений в редакції позивача, не передбачений умовами Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженим ПНКРЕ від 22.09.2011р. №1580. Крім того, сторони конкретизували у п.2.8.2. договору наслідки не підписання споживачем акту приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт у строк, встановлений договором, встановивши, що у разі не підписання такого акту та відсутності обґрунтованої відмови від його підписання, такий акт після спливу строку, передбаченого п.2.8. договору, автоматично вважається підписаним споживачем і підлягає оплаті.

Порядок обліку газу та його якість врегульовано розділом 3 проекту типового договору на постачання природного за регульованим тарифом, пункт 3.2 якого позивач пропонує викласти в такій редакції:

"Облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941 (надалі за текстом - Правила), та Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 р. № 1181 та згідно з Технічною угодою, укладеною між Споживачем та Газорозподільним підприємством та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його постачання та розподілу.

Згідно протоколу розбіжностей відповідач пропонує пункт 3.2. викласти в редакції:

"Облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941 (надалі за текстом - Правила), та Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 р. № 1181".

Обґрунтовуючи необхідність викладення п.3.2 в наведеній вище редакції позивач посилається на те, що:

пунктом 3.12.6. Правил користування природним газом для юридичних осіб передбачено, що технічна перевірка комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводиться уповноваженими представниками газопостачального/газорозподільного/газотранспортного підприємства і споживача у порядку та строки, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до договору;

- пунктом 12.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання встановлено, що перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу (далі - перевірки) проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача у порядку та терміни, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору;

- в п. 4.3 Типового договору законодавець передбачив, що порядок обліку, порядок обмеження (припинення) транспортування природного газу, а також доступу представників Газорозподільного підприємства до газового обладнання і комерційних вузлів обліку природного газу може регулюватись технічною угодою між Газорозподільним підприємством, постачальником природного газу та споживачем;

- в пункті 1.3 Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою НКРЕ від 19.04.2012 р. № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2012 р. № 721/21034 та п.1.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб, наведено визначення поняття комерційний облік газу - визначення в точці комерційного обліку газу обсягу переданого (прийнятого) газу для оформлення сторонами договору (технічної угоди) актів приймання-передачі (надання послуг, звітності) для проведення комерційних взаєморозрахунків.

Разом з тим, вищенаведені норми чинного законодавства встановлюють право сторін укласти Технічну угоду, але не вказують на її обов'язковість.

Відповідно до ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Як встановлено вище, умови типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженим постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, не передбачають укладення між сторонами Технічної угоди, тому суд вважає, що позивач безпідставно відступає від умов типового договору і вважає за необхідне прийняти редакцію відповідача, яка у даному випадку не суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач пропонує викласти п.3.4. проекту типового договору в наступній редакції:

"Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у Споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Порядок та строки перевірок визначено Технічною угодою, укладеною між Споживачем та Газорозподільним підприємством.

Споживач зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ представників Постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території Споживача".

Відповідач заперечує проти редакції пункту позивача в частині укладення Технічної угоди та пропонує доповнити пункт 3.4. абзацом другим такого змісту: "Перевірка технічного стану вузла обліку проводиться планово - один раз на рік, або за виробничою необхідністю (позапланово) за письмовою заявкою однієї із сторін в дводенний термін після подання такої заявки".

Зважаючи на те, що між сторонами не укладено Технічну угоду, суд вважає передчасним внесення до абзацу першого пункту 3.4 проекту типового договору речення такого змісту: "Порядок та строки перевірок визначено Технічною угодою, укладеною між Споживачем та Газорозподільним підприємством". Також суд не приймає редакцію цього пункту викладену відповідачем, оскільки відповідач встановлює порядок проведення перевірки технічного стану вузла обліку на власний розсуд, не обґрунтовує та не доводить необхідність проведення перевірки саме у зазначені строки.

Таким чином, суд вважає прийнятною редакцію цього пункту викладену у типовому договорі на постачання природного газу.

Також, позивач та відповідач не дійшли згоди щодо редакції п.4.6. проекту типового договору.

Позивач просить викласти п.4.6. договору в наступній редакції: "Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді. У разі, якщо на дату укладення даного договору за Споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується, як попередня оплата по цьому договору. У разі, якщо на дату припинення дії даного договору за Споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку.

Сторони домовились вважати датою збільшення підтвердженого обсягу дату письмового доведення Оператором до газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період.

Редакція відповідача: "Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 50 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу.

Планові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі в наступному порядку:

- 30 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу - до 10 числа розрахункового місяця;

- 20 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу - до 15 числа розрахункового місяця.

Споживач самостійно розраховує суму платежів, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі, якщо на дату укладення даного договору за Споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується, як попередня оплата по цьому договору. У разі, якщо на дату припинення дії даного договору за Споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу, або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку.

Оскільки абзац перший пункту 4.6 проекту типового договору як позивача так і відповідача не відповідає типовому договору щодо оплати вартості послуг з постачання газу та/або плановими платежами, суд вважає за доцільне викласти цей абзац в редакції абз.1 п.4.6 типового договору: "Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору".

Як вбачається з наведеного, позивач пропонує відповідачеві сплачувати авансові платежі на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу, при цьому позивач посилається на те, що отримання оплати в запропонованому відповідачем порядку може призвести до порушення ним умов укладеного договору купівлі-продажу природного газу №Л/13-011 від 30.10.2012р., що включає сплату не тільки заборгованості за спожитий природний газ, а і сплату штрафних санкцій.

Зі змісту наданої позивачем копії договору купівлі-продажу природного газу з власником ресурсу ПАТ "Дніпрогаз" здійснює оплату за газ шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Тобто оплата за поставлений газ може бути зроблена як на початку місяця поставки, так і в останній день місяця поставки.

Відповідач пропонує авансовий платіж у розмірі 50% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу, планові платежі сплатити постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі в наступному порядку:

- 30 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу - до 10 числа розрахункового місяця;

- 20 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу - до 15 числа розрахункового місяця.

Затвердження п.4.6 в редакції відповідача (в частині оплати) та за умови дотримання відповідачем встановленого порядку оплати, жодним чином не порушує прав позивача та не призведе до додаткової відповідальності за несвоєчасне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу.

В абзаці п'ятому п.4.6 проекту договору позивач змінює порядок зарахування переплати, що утворилась в розрахунковому періоді та виключає умову типового договору щодо повернення на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу суми переплати. Зазначену умову суд вважає за необхідне прийняти в редакції відповідача, як таку, що відповідає умовам типового договору.

З огляду на те, що умовами Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, не передбачено включення положення про те, що сторони домовились вважати датою збільшення підтвердженого обсягу дату письмового доведення Оператором до газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період (абз.7 п.4.6. проекту типового договору на постачання природного газу), доповнення пункту 4.6. абзацом наведеного змісту є безпідставним.

За викладено, суд вважає за доцільне прийняти п.4.6. проекту типового договору в редакції відповідача.

Згідно протоколу розбіжностей відповідач просить виключити з договору п.6.2.3. та п.6.6. в редакції позивача наступного змісту:

п.6.2.3. - "У разі невиконання Споживачем обов'язків по Договору, Постачальник має право у встановленому законом порядку застосовувати до Споживача оперативно-господарські санкції, передбачені статтею 236 Господарського кодексу України, а також відмовлятись від надання послуг, передбачених предметом Договору тимчасово та/або зменшувати обсяг послуг, що надаються";

п.6.6. - "У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції Споживач має право звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням".

Наведені вище положення відсутні у типовому договорі на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580, а встановлення відповідальності у вигляді оперативно-господарських санкцій відповідно до положень ст. 236 Господарського кодексу України можливе лише за взаємною згодою сторін. Згоди на використання оперативно-господарських санкцій, передбачених статтею 236 Господарського кодексу України відповідач не надав. Право на звернення з позовом до суду не залежить від наявності цієї умови в договорі. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України). Отже, вимога відповідача про виключення цих пунктів є обгрунтованою.

Згідно протоколу розбіжностей позивач просить прийняти наступну редакцію пункту 6.5 договору: "Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Споживача, третіх осіб або внаслідок дії обставин непереборної сили".

Відповідач не погоджується з наведеною редакцією та просить викласти цей пункт наступним чином: "Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили".

Необхідність даного уточнення щодо вини третіх осіб обґрунтовується тим, що ПАТ "Дніпрогаз" здійснює постачання газу не власного видобутку, а природний газ який він закуповує у власника ресурсу. Окрім того, транспортування газу здійснюється не лише газорозподільними мережами, а й магістральними трубопроводами, які не належать ПАТ "Дніпрогаз" та за які останній не несе жодної відповідальності. Саме тому, на думку позивача, на виконання Постачальником своїх обов'язків за договором можуть впливати й дії третіх осіб.

Оскільки п.6.5 проекту договору в редакції позивача не відповідає положенням п.6.5 типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011ор. №1580, суд вважає за доцільне прийняти даний пункт в редакції Типового договору, яка підтримана відповідачем, а саме: "Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили".

Інші умови Договору вважаються сторонами узгодженими на умовах поданого позивачем проекту цього Договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: пункт 2.2.3. приймається частково в редакції позивача, п.2.5. договору - в редакції позивача, п.п.2.8.3., 6.2.3., 6.6. (виключити), п. п.2.8.2., 3.2, 4.6., 6.5 договору приймаються у редакції відповідача, п.3.4 - в редакції типового договору.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони обов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до пункту 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року (зі змінами) №6 "Про судове рішення" у рішенні про спонукання укласти договір необхідно зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

При цьому якщо умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладаються в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до пункту 9.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року (зі змінами) №6 "Про судове рішення" у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору у резолютивній частині повинно бути зазначено рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору.

Таким чином, у резолютивній частині рішення необхідно зазначити про укладення договору в редакції позивача з визначенням редакції кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

З урахуванням того, що пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, а обов'язок укладення даного договору покладено на дві сторони спору, суд вважає за необхідне покласти судові витрати у справі на сторони у рівних частинах, тобто по 573,50 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/П-Пр-12466/139413 від 01.01.2013 року укладеним в редакції позивача з викладенням спірних пунктів у наступній редакції:

- п.2.2.3. договору викласти в наступній редакції: "Постачання газу здійснюється в разі: наявності у Споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618";

- п.2.5. договору викласти в редакції позивача: "Споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку у випадку якщо газоспоживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

Приймання-передача газу протягом місяця поставки здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше +/- 5,0% (п'ять відсотків).

При перевищенні добової норми споживання газу Споживачем без узгодження з Постачальником Споживач має самостійно обмежити (припинити) споживання газу власними об'єктами до приведення споживання газу у відповідність до встановлених Договором норм. При невиконанні такої вимоги Постачальник має право здійснити примусове обмеження (припинення) постачання газу в установленому законодавством порядку";

- п.2.8.2. договору викласти в редакції відповідача: "У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт або ненадання письмової обґрунтованої відмови від їх підписання у строк, передбачений п.2.8. цього договору, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних Постачальника";

- п.2.8.3. - виключити;

- п.3.2. договору викласти в редакції відповідача: "Облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941 (надалі за текстом - Правила), та Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012р. №1181";

- п.3.4. договору викласти в наступній редакції (в редакції типового договору): "Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у Споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників Постачальника до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території Споживача";

- п.4.6. договору викласти в редакції відповідача: "Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі50 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу.

Планові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі в наступному порядку:

- 30 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу - до 10 числа розрахункового місяця;

- 20 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу - до 15 числа розрахункового місяця.

Споживач самостійно розраховує суму платежів, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі, якщо на дату укладення даного договору за Споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується, як попередня оплата по цьому договору. У разі, якщо на дату припинення дії даного договору за Споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу, або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку";

- п.6.2.3. - виключити;

- п.6.5. договору викласти в редакції відповідача: "Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за порушення умов Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили";

П.6.6. - виключити.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Практика" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, буд. 81, корп. 2, кв. 56, ідентифікаційний код 30608895) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 5, ідентифікаційний код 20262860) судовий збір у розмірі 573,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 17.07.2013р.