Постановление суда № 32228397, 18.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. справа № 2а-4152/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення у 2011 році, згідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 4-х мінімальних заробітних плат.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради у частині нездійснення ОСОБА_1 перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат за 2011 рік. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 передбачену ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат та з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, в якому повністю відмовити в позовних вимогах позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом 3 групи, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 27.04.1998 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до довідки відповідача № Т-288 від 20.05.2011 року, щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік була виплачена позивачу у 2011 році в розмірі 90,00 грн. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У 2011 році Кабінет Міністрів України не мав права щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону № 796.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2011 році в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо виплати одноразової допомоги у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011 рік є обґрунтованими.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко