Решение № 31492218, 29.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.13р. Справа № 904/2673/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин", смт. Диканька, Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл

про стягнення 200 869,15 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Буренко А.Ю., дов. б/н від 14.02.13р.;

від відповідача: Рязанцев А.Ф., дов. № 14/9 від 14.09.12р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" (далі - відповідач) суму 167 992,40 грн. основного боргу, 5 850, 80 коп. пені, 25 657, 44 грн. штрафу, 1 177, 73 грн. 3% річних, 190, 78 грн. інфляційних, а всього суму 200 869, 15 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 0512 від 04.12.12р.

Заявою від 21.05.13р. позивач зменшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача

суму 5 758,99 грн. пені, 25 657,44 грн. штрафу, 1 177, 73 грн. 3% річних, 190, 78 грн. інфляційних, а всього 32 784,94 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 0512 від 04.12.12р.

Відповідач заперечує проти стягнення на користь позивача штрафу у сумі 25 657,44 грн. У відзиві на позов зазначає, що приписами пункту 7.3 договору поставки № 0512 від 04.12.12р. передбачено сплату додаткового штрафу у розмірі 10% вартості несплаченого товару, у випадку прострочення більш ніж на 10 к.д. Оскільки абревіатура «к.д» не визначена в термінах договору, то, на думку відповідача, термін, з якого починає діяти штрафна санкція, сторонами не визначена.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.12.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 05142 (далі - Договір поставки), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товар (далі - товар) найменування/асортимент, одиниці виміру, ціна якого зазначаються у Специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 424 456,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с. 37-41).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.3.2 Договору оплата товару здійснюється у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дати, зазначеної у видатковій накладній з отримання товару. Валюта платежу - гривня України.

Разом з тим, 27.12.2012 року між позивачем (перевізником) та відповідачем (замовником) був укладений договір перевезення вантажу № 2712/Т (далі - Договір перевезення), у відповідності з умовами якого перевізник зобов'язується перевозити вантажі, що належать замовникові від пунктів завантаження до пунктів призначення та видавати їх уповноваженим на одержання вантажів особам. Замовник зобов'язується оплачувати встановлені цим договором послуги (п.1.1 Договору перевезення).

Приписами розділу 3 Договору перевезення передбачено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Оплата послуг провадиться відповідно до виставленого рахунку та на підставі підписаного акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної на перевезення товару на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту підписання.

На виконання умов Договору перевезення, позивач надав відповідачу транспортні послуги на суму 2 568,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи двостороннім актом надання послуг № 140 від 27.12.12р. з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.55).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару за Договором поставки та вартості транспортних послуг за Договором перевезення, відповідачем виконані частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 167 992,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу № 1 за вих. № 15 від 07.02.13р. про сплату зазначеної заборгованості та штрафних санкції на загальну суму 196 383,71 грн.

У відповіді на претензію від 05.03.13р. відповідач визнає основну заборгованість на суму 167 992,40 грн. та пропонує погасити борг згідно доданого графіку погашення, проте заборгованість відповідачем не погашена.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі умов п.п. 7.2, 7.3 Договору поставки, п.4.1 Договору перевезення та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5 850, 80 грн., штраф у розмірі 25 657,44 грн., 3% річних в розмірі 1 177,73 грн., а також 190,78 грн. інфляційних .

У зв'язку з повним погашенням відповідачем основного боргу на суму 167 992, 40 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.156-174), позивач заявою від 21.05.13р. (а.с.175-176) зменшив розмір позовних вимог, та просить стягнути з відповідача суму 5 758,99 грн. пені, 25 657,44 грн. штрафу, 1 177, 73 грн. 3% річних, 190, 78 грн. інфляційних, а всього 32 784,94 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 0512 від 04.12.12р.

Перевіривши нарахування позивача, суд визнає їх правомірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, з приводу викладених у відзиві на позов заперечень, суд зазначає наступне.

Приписами п.7.3 Договору поставки передбачено сплату додаткового штрафу у розмірі 10% вартості несплаченого товару, у випадку прострочення більш ніж на 10 к.д.

Оскільки абревіатура «к.д.» є загальновідомою та означає „календарний(их) день(ів)", суд відхиляє заперечення відповідача з приводу того, що термін «к.д.» є невідомим, та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу, що передбачено приписами п.7.3 Договору поставки.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи, що ціна даного позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.05.13р. (а.с.175-176), становить 32 784,94 грн., розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем становить 1 720, 50грн. Оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4 017,38 грн., суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 2 296,88 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто шість грн. 88 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №364 від 26.03.2013р. про сплату судового збору в розмірі 4 017,38 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи №904/2673/13.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата решти судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" (51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр.Аношкіна, буд. 66, оф.68; ЄДРПОУ 34984708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" (38500, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул.Тельмана, буд. 21; ЄДРПОУ 38029555) суму 5 758, 99 коп. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім грн. 99 коп.) пені, 25 657, 44 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім грн. 44 коп.) штрафу, 1 177, 73 грн. (одна тисяча сто сімдесят сім грн. 73 коп.) 3% річних, 190, 78 грн. (сто дев'яносто грн. 78 коп.) інфляційних, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" (38500, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Тельмана, буд. 21; ЄДРПОУ 38029555) суми судового збору в розмірі 2 296,88 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто шість грн. 88 коп.), зарахованої на підставі платіжного доручення №364 від 26.03.2013р. про сплату судового збору в розмірі 4 017,38 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи №904/2673/13.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 27.05.2013р.