Решение № 3142172, 26.02.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2009 р. Справа № 4/417/08

Позивач Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальної компанії

“Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва,

вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

поштова адреса: Чигирина,94, м. Миколаїв, 54055

Відповідач ІТД “Взуттєва майстерня”,

вул. Чигрина, 41, м. Миколаїв, 54002

суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Штокало О.В. довіреність № 01/33-113 від 30.12.08р.

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення 750,93грн., з яких: 693,30 грн. боргу за активну електроенергію за термін з квітня по жовтень 2008р., 36,66грн. пені за термін з 01.05.08р. по 31.10.08р., 16,49грн. інфляційних витрат за період з 01.05.08р. по 31.10.08р., 4,48грн. 3% річних за термін з 01.11.08р. по 31.10.08р.

Відповідач про час судового засідання належним чином повідомлений за юридичною адресою, відповідно до ст. 64 ГПК України, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився. До суду повернулась копії ухвал від 23.12.08р., 26.01.08р. з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеною адресою.

Розглянувши матеріали справи, згідно ст. 75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.1993р. сторони уклали договір про використання електричної енергії №1572/44, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії до 17 числа щомісячно. Оскільки відповідач виконував свої обов’язки по оплаті не належним чином, позивач просить стягнути борг за активну електроенергію за термін з квітня по жовтень 2008р. у сумі 693,30 грн., 36,66 грн. пені за термін з 01.05.08р. по 31.10.08р., 16,49грн. інфляційних витрат за період з 01.05.08р. по 31.10.08р. та 4,48грн. 3% річних за термін з 01.11.08р. по 31.10.08р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Згідно договору № 1572/44 від 29.12.1993р. (арк.спр.15-16) позивач відпустив відповідачеві електроенергію за період з квітня по жовтень 2008р. у кількості 1181 кВт/год. на суму 693,30 грн.

На виконання п.2.2 договору № 1572/44 від 29.12.1993р. відповідач був зобов’язаний знімати показання електролічильників і повідомляти позивача щомісячно до 17 числа.

Останній акт відповідач здав у січні 2008р.(арк.спр.18). В подальшому від відповідача звіти не надходили.

Тому, позивач розрахунок спожитої активної електроенергії за квітень - жовтень 2008р виконав відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, гідно якої у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

На підставі викладеного, позивачем було нараховано з квітня по жовтень 2008р електроенергії у кількості 1181 кВт/год. на суму 693,30 грн. та надіслано відповідачу відповідні рахунки на оплату визначеної суми (арк.спр. 19-33, 35-39, 61-62).

Відповідач визначені рахунки не оплатив, таким чином станом на час звернення до суду з позовом заборгованість відповідача склала 693,30 грн.

Відповідач доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав, позов в цій частині не заперечив.

У зв’язку з простроченням відповідачем грошових зобов’язань позивачем нараховано 36,66 грн. пені за термін з 01.05.08р. по 31.10.08р., 4,48грн. 3% річних за термін з 01.11.08р. по 31.10.08р. Оскільки визначені нарахування підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.40-41, 59-60), відповідачем не заперечені, розмір пені узгоджений сторонами в п.4 договору, позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ст.625 ЦК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахована позивачем інфляція в сумі 16,49 грн за період з 01.05.08р. по 31.10.08р. (арк.спр.40, 59) без врахування знижуючих індексів за липень-вересень 2008 року підлягає перерахунку і складає суму 14,86 грн.

Ухвали суду, надіслані за адресами відповідача, що вказані в договорі по вул. Чигрина, 32, м. Миколаїв повернулись з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеною адресою та по вул. Чигрина, 41, м. Миколаїв - про закінчення терміну зберігання (арк.спр. 53-58). Між тим, згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ІТД “Взуттєва майстерня” (вул. Чигрина, 41, м. Миколаїв) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) суму 693,30 грн. боргу за активну електроенергію, 36,66 грн. пені, 14,86 грн. інфляційних витрат, 4,48грн. 3% річних, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 1,63 грн. інфляційних витрат в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова