Решение № 31419933, 23.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.13р. Справа № 904/3035/13

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 71672

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал", вул. Олеся Гончара, 16, м. Дніпропетровськ, 49005

про стягнення 118 391 грн. 77 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Безсмертна Т.М. - представник (дов № 01-20/5186 від 17.10.2012 року)

Від відповідача: Сорокін В.В. - представник (дов. № 52 від 11.01.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал" (далі-відповідач) про стягнення 144 391 грн. 77 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 15/03-В/М прийому відходів на утилізацію від 15.03.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 23.04.2013 року на 23.05.2013 року.

16.05.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги частково, а саме 80 170 грн. 42 коп. та просив суд застосувати термін позовної давності щодо пені відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України.

23.05.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні клопотання, в якому просить суд зменшити суму основного боргу з 106 170 грн. 42 коп. до 80 170 грн. 42 коп., у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.05.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010 року між Закритим акціонерним товариством "Запорізький залізорудний комбінат" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал" (покупець) було укладено договір прийому відходів на утилізацію № 15/03-В/М (а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець передає у власність покупця товар, а Покупець приймає і сплачує за товар. Товар являє собою відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму (свинцеві та лужні відпрацьовані акумуляторні батареї) - специфікація № 1; вторинна сировина (макулатура, склобой, полімерні відходи, гумові відходи, у тому числі зношені шини, вторинні текстильні матеріали) - специфікація № 2; металобрухт чорних металів - специфікація № 3 та кольорових металів - специфікація № 4, які утворилися у результаті виробничо-господарської діяльності Продавця, у номенклатурі, кількості з урахуванням засміченості й за ціною, відповідно до доданих специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 8.5 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня 2010 року. Якщо жодна із сторін не заявила про припинення договору, то він вважається продовженим на наступний рік (а.с.13).

Відповідно до пункту 3.2 договору товар вважається зданим продавцем й остаточно прийнятим Покупцем відповідно до Акту прийому-передачі, відповідно до ваги за результатами зважування на складі Продавця у присутності представника Покупця з відрахуванням засміченості, а для небезпечних відпрацьованих хімічних джерел струму поштучно, згідно марок.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що в окремих випадках за домовленістю сторін можлива поставка товару Продавцем на склад Покупця.

Згідно з умовами договору, позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується актами приймання металів чорних (вторинних) № 078-ч/л від 24.04.2010 року на суму 32 468 грн. 40 коп., № 078/1-ч/л від 26.04.2010 року на суму 58 665 грн. 60 коп., накладними на сторону № 1372 від 28.09.2010 року на суму 146 221 грн. 87 коп., № 1373 від 29.09.2010 року на суму 206 142 грн. 48 коп., № 1482 від 23.12.2010 року на суму 155 885 грн. 53 коп. та довіреностями № 313 від 28.09.2010 року, № 320 від 29.09.2010 року та № 461 від 22.12.2010 року, які знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюється у національній валюті у вигляді попередньої оплати в розмірі 100 % на погоджений обсяг товару до його відвантаження.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково сплачена сума боргу у розмірі 493 213 грн. 46 коп. Тому, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 106 170 грн. 42 коп., що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач надав докази часткової оплати поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 474 від 05.04.2013 року на суму 12 000 грн. 00 коп. та № 250 від 12.04.2013 року на суму 14 000 грн. 00 коп., які знаходяться у матеріалах справи (а.с.69-70).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 14.05.2013 року, сума заборгованості за поставлений товар відповідача перед позивачем складає 80 170 грн. 42 коп., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відвантаженого товару Покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,2 % від вартості неоплаченої частини товару, за кожен день прострочення оплати.

Позивачем нараховано пеню за період з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року у сумі 38 221 грн. 35 коп.

Під час судового розгляду, відповідач надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги частково, а саме 80 170 грн. 42 коп. та заявив застосування позовної давності щодо нарахування пені в один рік.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольнив заяву відповідача щодо застосування терміну позовної давності.

23.05.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні клопотання, в якому просить суд зменшити суму основного боргу з 106 170 грн. 42 коп. до 80 170 грн. 42 коп., у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 80 170 грн. 42 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 2 887 грн. 84 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору з відповідача складає 1 603 грн. 41 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал" (вул. Олеся Гончара, 16, м. Дніпропетровськ, 49005; код ЄДРПОУ: 24446930; р/р 26002129710001 у КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерна, Василівський район, Запорізька область, 71672; код ЄДРПОУ: 00191218; р/р 26001962492017 в ПАТ Перший український міжнародний банк" м. Донецьк; МФО 334851) - 80 170 (вісімдесят тисяч сто сімдесят) грн. 42 коп. основний борг та 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 41 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова