Решение № 31274061, 14.05.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013 Справа № 5008/921/2012

За позовом прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я", Свалявський район, с. Солочин

про стягнення заборгованості за Договором про відкриття відкличної кредитної лінії № 129 від 27.12.2002р. в сумі 56 169 989,20 грн. в т.ч. 41 000 000 грн. - сума простроченого кредиту, 11 521 122,82 грн. - сума по простроченим процентам, 2 796 541,67 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 852 324,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом,

СУДДЯ Й.Й. КАДАР

За участю представників:

від Міністерства фінансів України, м. Київ - не з'явилися,

від ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ" - Кашуба А.В. - представник по довіреності №25/15 від 20.03.2013р.,

від відповідача - Олійник Р.Б., представник по довіреності №121 від 12.06.2012р.,

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Закарпатської області - Лемак Р.В.,

СУТЬ СПОРУ: прокурором Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я", про стягнення заборгованості за Договором про відкриття відкличної кредитної лінії № 129 від 27.12.2002р. в сумі 56 169 989,20 грн. в т.ч. 41 000 000 грн. - сума простроченого кредиту, 11 521 122,82 грн. - сума по простроченим процентам, 2 796 541,67 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 852 324,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом,

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.10.2012р. порушено провадження у справі № 5008/921/2012 та призначено справу до розгляду на 31.10.2012р.

Ухвалою суду від 31.10.2012р. судом, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 20.11.2012р. та зобов'язано подати позивача обгрунтований розрахунок заборгованості , відповідача письмовий відзив на позовну заяву з доказами в його обґрунтування; контр розрахунок суми заявлених позовних вимог.

В засіданні суду 20.11.2012р. судом відкладено розгляд справи та повторно зобов'язано позивача подати суду деталізований обґрунтований розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом із зазначенням періоду, за який здійснено такий розрахунок, відповідача контр розрахунок суми заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2012р. було зупинено провадження у справі №5008/921/2012 до закінчення розгляду Господарським судом міста Києва справи №5011-35/16252-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я", с. Солочин Свалявського району до публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного банку „Київ", м. Київ про визнання недійсним Договору про відкриття відкличної кредитної лінії № 129 від 27.12.2002р.

За клопотанням публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного банку „Київ", м. Київ ухвалою суду від 16.04.2013р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 25.04.2013р.

В засіданні суду 25.14.2013р. судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні на 29.04.13р.

Ухвалою суду від 29.04.2013р. за клопотанням відповідача у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі відповідно до з ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору в справі № 5008/921/2012 з 30.04.2013р. та відкладено розгляд справи на 14.05.2013р. Ухвалою суду зобов'язано позивача подати суду деталізований обґрунтований розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом із зазначенням періоду, за який здійснено такий розрахунок; надати докази і пояснення, що посвідчують факти невиконання умов кредитного договору в частині п. 6 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору (зокрема, п.п. 4.3.14; 4.3.17.4 та щодо настання строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у зв'язку з цим); відповідача контр розрахунок суми заявлених позовних вимог; надати докази і пояснення, що посвідчують факти невиконання умов кредитного договору в частині п. 6 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору (зокрема, п.п. 4.3.14; 4.3.17.4 та щодо настання строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у зв'язку з цим).

Позивач- Міністерства фінансів України на виконання вимог суду подав письмове пояснення № 31-15030-06-26-25597 від 24.10.2012р. та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами, однак, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив. Також просить суд розглядати справу без участі представника.

Присутній в судовому засіданні по розгляду справи прокурор відділу прокуратури Закарпатської області позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві прокурора.

Представник позивача - ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ" просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та вказує на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, що стало підставою для надання позикодавцю вимагати його дострокового виконання позичальником. На виконання вимог ухвал суду подав для долучення до матеріалів справи розрахунок заборгованості станом на 14.05.2013р. (а.с. 205-215), однак, доказів і пояснень, що посвідчують факти невиконання умов кредитного договору в частині п. 6 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору (зокрема, п.п. 4.3.14; 4.3.17.4 та щодо настання строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у зв'язку з цим) на вимогу суду не подав.

Представником відповідача поданим 25.04.2013р. відзивом на позовну заяву заперечено проти задоволення позову, в частині стягнення заборгованості по відсоткам за кредитом та пені за несвоєчасну сплату відсотків та неповернення кредиту з мотивів наведених у відзиві. Зокрема зазначає, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом повинна бути нарахована за період шість місяців (ст. 232 ГК України) починаючи з 01.03.2011р. (дати, з якою позичальник (відповідач по справі) пов'язує настання строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору), тоді як позивачем пеня нарахована за період з 01.02.2012р. по 11.07.2012р. згідно наданого останнім розрахунку.

Поданим в судовому засіданні 14.05.2013р. клопотанням відповідач зазначає, що ним за період з липня 2012р. по квітень 2013р. частково погашено заборгованість по відсоткам за кредитом на суму 1 938 338,13 грн., яка позивачем не врахована, про що подав відповідні докази, а саме платіжні доручення, які судом долучені до матеріалів справи (а.с. 221-229). В частині стягнення заборгованості по відсоткам за кредитом та пені за несвоєчасну сплату відсотків та неповернення кредиту зазначає, що така повинна були нарахована за період шість місяців починаючи з 01.03.2011р. та просить суд врахувати при прийнятті рішення контррозрахунок заборгованості по відсоткам по кредиту, контррозрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків та застосувати при вирішення даного спору позовну давність і відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за межами строку позовної давності (а.с.218-220).

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні 14.05.2013р. подано клопотання, яким просить суд з метою забезпечення можливості погашення боргу, зменшити суму нарахованої пені до 100 000 грн. Клопотання мотивоване тим, що відповідач добросовісно сплачував відсотки за користування кредитними коштами та спрямовував усі вільні кошти на погашення заборгованості, в результаті чого за період дії договору відповідач сплатив відсотків на суму 39 702 300 грн., що становить 96,8% від загальної суми заборгованості і тому вважає, що збитки банку не було заподіяно.

У судовому засіданні 14.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним банком "Київ", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (надалі за текстом - Позивач/Кредитор/Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Сузір'я" (надалі за текстом - Відповідач/Позичальник) 27.12.2002 року укладено Договір №129 про відкриття відкличної кредитної лінії (надалі за текстом - Кредитний договір) (а.с.12-13). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитор відкрив Позичальнику відкличну кредитну лінію на інвестування в будівництво житлового корпусу на території санаторію „Квітка полонини" та на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування 250 000,00 грн. на строк з 27.12.2002р. по 01.07.2005р. зі сплатою 16 % річних.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору кредитор здійснює поетапне перерахування кредитних ресурсів з позичкового рахунку Позичальника, кожне з таких перерахувань оформляється Додатковою угодою. Надання кредитних коштів Кредитором здійснюється за відкритою кредитною лінією в межах потреб клієнта, але в межах ліміту, визначеного в п. 2.1. Договору, протягом 10 банківських днів з моменту одержання заявки Позичальника про перерахування коштів за умовами наявності вільних кредитних ресурсів.

Додатковими угодами №1 від 27.12.2002р., №2 від 21.01.2003р, №3 від 29.01.2003р., №5 від 20.02.2003р., №6 від 31.03.2003р., №7 від 09.04.2003р., №9 від 24.04.2003р., №10 від 06.05.2003р., № 11 від 13.05.2003р., №13 від 06.06.03р., № 14 від 20.06.03р., № 16 від 04.07.03р., № 18 від 22.07.03р., № 20 від 12.08.03р., № 23 від 11.09.03р., №25 від 15.10.03р., № 27 від 23.10.03р., № 28 від 23.10.03р., № 30 від 27.12.03р., № 32 від 14.11.03р., № 34 від 21.11.03р., № 36 від 24.11.03р., № 38 від 03.12.03р., № 40 від 16.12.03р., № 42 від 25.12.03р., № 44 від 27.01.04р., № 45 від 28.01.04р., № 47 від 23.02.04р., № 49 від 24.03.04р., № 50 від 31.04.04р., № 52 від 01.04.04р., № 54 від 29.04.04р., № 55 від 09.06.04р., № 59 від 19.01.05р., № 61 від 22.03.05р., № 63 від 27.04.05р., № 65 від 27.05.05р., № 67 від 30.06.05р., № 68 від 12.07.05р., № 71 від 04.08.05р., № 74 від 07.11.05р., № 75 від 29.11.05р., № 76 від 06.12.05р., № 78 від 12.12.05р., № 80 від 25.12.05р. до Кредитного договору Кредитором надано Позичальнику кредит в розмірі 41 000 000 грн., строком до 01.07.2009р. (а.с. 14-60).

Додатковими угодами №4 від 20.02.2003р., №8 від 24.04.2003р., №12 від 06.06.2003р., № 15 від 04.07.2003, № 17 від 21.07.2003р., №19 від 27.12.2002р., № 22 від 01.09.03р., № 24 від 15.10.03р., № 26 від 22.10.03р., № 29 від 27.10.03р., № 31 від 14.1103р., № 33 від 21.11.03р., № 35 від 24.11.03р., № 37 від 03.12.03р., № 39 від 16.12.03р., № 41 від 25.1203р., № 43 від 27.01.04р., № 46 від 20.02.04р., № 48 від 01.03.04р., №51 від 01.04.04р., № 53 від 29.04.04р., № 57 від 05.10.04р., № 58 від 19.01.05р., № 60 від 22.03.05р., № 62 від 27.04.05р., № 64 від 27.05.05р., № 66 від 01.07.05р., № 70 від 04.08.05р., № 73 від 07.11.05р., №77 від 12.12.05р., № 79 від 28.12.05р., № 83 від 30.10.06р., №84 від 31.10.06р., № 87 від 24.12.07р., № 89 від 22.04.08р., №91 від 09.10.08р. до Кредитного договору встановлено, що Кредитор зобов'язується відкрити Позичальнику відкличну кредитну лінію на інвестування в будівництво житлового корпусу на території санаторію „Квітка полонини" та на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування 750 000 грн. - 14 000 000 грн. на строк з 27.12.2002р. по 01.07.2005р. зі сплатою 16 % річних, з лімітом кредитування 16 000 000 - 16 800 000 на строк з 27.12.2002р. по 01.07.2005р. зі сплатою 20 % річних, з лімітом кредитування 18 000 000 - 24 000 000 грн. на строк з 27.12.2002р. по 01.07.2005р. зі сплатою 18 % річних, з лімітом кредитування 24 000 000 - 31 500 000 грн. на строк з 27.12.2002р. по 01.07.2009р. зі сплатою 18 % річних, з лімітом кредитування 35 000 000 грн. - 41 000 000 грн. на строк з 27.12.2002р. по 01.07.2005р. зі сплатою 16 % річних (а.с. 14-60).

Додатково угодою № 93 від 28.12.2010р. сторони продовжили строк користування кредитом за Кредитним договором до 25.12.2015р. включно зі сплатою 16 % річних, з погашенням всієї суми заборгованості не пізніше кінцевого строку користування кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються та сплачуються до 25.12.2015р. за період фактичного користування кредитом, з дати нарахування кредитних коштів на позичковий рахунок Позичальника по строк повернення кредиту - 25.12.2015р. У разі порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків до Позичальника застосовуються штрафні санкції. У випадку невиконання позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором після підписання Додаткової угоди на умовах реструктуризації строк виконання зобов'язань щодо повернення кредиту вважається таким, що настав (п. 17 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010р.) (а.с.61-62).

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, кредитні кошти перерахував на рахунок Відповідача відповідно до умов Кредитного договору, та зокрема, долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями та виписками по рахункам (а.с. 64-71, 102-109).

З огляду на те, що позичальником (відповідачем) умов договору кредитування належним чином не виконано, грошових коштів не повернуто, просить стягнути з відповідача на користь позивача 41 000 000 грн. - суму простроченого кредиту, 11 521 122,82 грн. - суму по простроченим процентам, 2 796 541,67 грн. - пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 852 324,71 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач зобов'язаний повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі в строк та у порядку, встановленому цим договором.

У зв'язку з невиконанням Позичальником умов кредитного договору, з огляду на п. 17 додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору строк виконання зобов'язання щодо повернення кредиту вважається таким, що настав.

Відповідач умови Кредитного договору не виконав, розрахунки на погашення суми кредиту не проводив, станом на 11.07.2012 заборгованість за кредитом становить 41 000 000 грн., яка останнім не заперечена, знайшла своє підтвердження матеріалами справи, зокрема письмовим розрахунком позивача заборгованості за кредитом (а.с. 72-79).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 41 000 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом є обґрунтованою, доведеною належними доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, виходячи з п. 2.3. Кредитного договору, нова редакція якого викладена в додатковій угоді № 93 від 28.12.2010р., відсотки за користування кредитом нараховуються та сплачуються за період фактичного користування кредитом, з дати зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника, на строк повернення кредиту. За умовами п. 4.3.7. цього договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Однак, Відповідач умови Кредитного договору належним чином не виконав та станом на 11.07.2012 заборгованість по відсоткам за кредитом відповідно до письмового розрахунку позивача становить 11 521 122,82 грн. (а.с. 72-79).

Аналізуючи доводи позивача в цій частині вимог щодо вище приведеного розміру заборгованості суд вважає, що позивачем помилково не враховано проведення відповідачем часткової сплати відсотків в тому числі під час розгляду справи на загальну суму 1 938 338,13 грн., які підлягали зарахуванню в установленому порядку в рахунок погашення раніше нарахованих відсотків, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банку (а.с. 189-197, 221-229) та додатково поданим письмовим розрахунком позивача щодо нарахування та сплати відсотків по кредитному договору станом на 14.05.2013р. (а.с. 205-215).

Отже, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем за період з 16.07.2012р. по 29.08.2012р. заборгованості по відсоткам на суму 629 308,13 грн. у задоволенні позову в частині належить відмовити.

У зв'язку з частковим погашенням відповідачем за період з 19.10.2012р. по 05.04.2013р., тобто після порушення провадження у справі заборгованості по відсоткам на суму 1 309 030 грн., провадження у справі в цій частині належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом підлягає до часткового задоволення на суму 9 582 784,69 грн. (11 521 122 грн. - 1 938 338,13 грн. = 9 582 784,69 грн.).

Відповідно до п. 4.3.14 Кредитного договору в редакції п. 6 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 до Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний у строк до 01.03.2011 отримати правововстановлючі документи та передати в іпотеку наступне нерухоме майно: лікувальний корпус, реконструйовану котельню, басейн з водяним дзеркалом, вестибульну групу, підвальні приміщення (ресторану), ІІІ блок площею 369,8 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, на території санаторію „Квітка Полонини", майнові права на яке було передано в забезпечення по Кредитному Договору за Договором іпотеки від 25.12.2006р., посвідченого Тимошенко Л.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №10554 (із змінами та доповненнями) (а.с.61-63).

Відповідно до п. 17 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 у випадку невиконання позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором після підписання Додаткової угоди на умовах реструктуризації строк виконання зобов'язань щодо повернення кредиту вважається таким, що настав.

Позивачем зобов'язання, визначеного п. 4.3.14. Кредитного договору не виконано, відповідачем належними доказами не спростовано та визнається.

Пунктом 4.2.3 Кредитного договору визначено, що у разі невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань, Кредитор має право зокрема, вимагати від позичальника дострокового повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування ним.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за користування ним, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Натомість, позивачем з покликанням на невиконанням Позичальником зобов'язань передбачених п. 4.3.17.4 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору станом на 11.07.2012р. нарахована відповідачу пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.02.2012р. по 11.07.2012р. в розмірі 2 796 541,67грн. (а.с. 80).

Вищеприведена вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.02.2012р. по 11.07.2012р. в розмірі 2 796 541,67грн. до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи вказану вимогу позивач посилається на п. 6.1 Кредитного договору та стверджує, що оскільки Позичальник не виконав зобов'язання передбачене п. 4.3.17.4 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору щодо надання банку в строк до 01.02.2012р. завіреної копії сертифіката відповідності збудованого об'єкта, а в силу п. 17 цієї угоди невиконання будь-якого зобов'язання за Кредитним договором є наслідком настання строку виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, станом на 11.07.2012р. нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.02.2012р. по 11.07.2012р. становить 2 796 541,67 грн. (а.с. 152).

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік встановлена щодо стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В даному випадку сторонами п. 17 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. погоджено, що у випадку невиконання позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором після підписання Додаткової угоди на умовах реструктуризації строк виконання зобов'язань щодо повернення кредиту вважається таким, що настав. Не заперечуючи та неспростовуючи порушення позивачем п. 4.3.14 Кредитного договору в редакції п. 6 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 до Кредитного договору, відповідно до якого Позичальник зобов'язаний отримати правововстановлючі документи та передати в іпотеку наступне нерухоме майно: лікувальний корпус, реконструйовану котельню, басейн з водяним дзеркалом, вестибульну групу, підвальні приміщення (ресторану), ІІІ блок площею 369,8 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, на території санаторію „Квітка Полонини", майнові права на яке було передано в забезпечення по Кредитному Договору за Договором іпотеки від 25.12.2006р., посвідченого Тимошенко Л.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №10554 (із змінами та доповненнями) у строк до 01.03.2011, тобто з моменту невиконання Позичальником зобов'язання, визначеного в п. 4.3.14 Кредитного договору, а саме з 01.03.2011р. строк виконання зобов'язання щодо повернення кредиту вважається таким, що настав, відповідно з цього моменту позивачу слід було нараховувати пеню за несвоєчасне повернення кредиту з врахуванням положень ст. 232 ГК України (та відтермінованих по додаткові угоді відсотків.), відповідно до п. 17 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010.

Позивач в порушення умов Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 (п. 17) та п. 6 ст. 232 ГК України здійснив нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.02.2012р. по 11.07.2012р. в розмірі 2 796 541,67грн., тобто після фактичного настання строку виконання зобов'язань (01.03.2011р.) (а.с. 80).

Заперечуючи в цій частині вимогу відповідач просить суд застосувати позовну давність передбачену п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України і відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту.

За вказаних обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, як випливає з матеріалів справи нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватись за період з 01.04.2011р. до 01.09.11р., тобто нарахування припинилось 01.09.2011р. і з цього моменту почався перебіг позовної давності в один рік. Даний позов заявлений 16.10.2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності без клопотання про його поновлення, що і є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення 2 796 541,67грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

За вказаних обставин, у задоволенні позову в частині стягнення 2 796 541,67грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту належить відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків підлягають частковому задоволенню виходячи, зокрема, з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, при порушенні строків повернення кредиту, перерахування відсотків за користування кредитом та невиконання п.п. 4.3.4., 4.3.6. Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Станом на дату підписання Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 року (на умовах реструктуризації) прострочена заборгованість відповідача по сплаті відсотків за кредитом складала 9211382,25 грн.

Відповідно до п. 15 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 року, погашення нарахованої суми відсотків за користування кредитом на момент підписання даної Додаткової угоди здійснюється Позичальником не пізніше 25 грудня 2015 року, а у випадку дострокового повернення кредиту - частини кредиту - в день сплати (повернення коштів).

Згідно п. 16 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 року, за невиконання зобов'язань позичальника щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків згідно з Кредитним договором, право на стягнення яких виникло у кредитора до моменту укладення Додаткової угоди, штрафні санкції не застосовуються.

Як зазначено вище відповідно до п. 4.3.14 Кредитного договору, в редакції додаткової угоди №93 від 28.12.2010 р. (п. 6 додаткової угоди), Позичальник зобов'язується в строк до 01.03.2011 року отримати правовстановлюючі документи та передати в іпотеку певний перелік нерухомого майна. Однак, як випливає із відзиву на позов, вказане зобов'язання позичальником (відповідачем) не виконано, що позивачем не заперечується та в установленому порядку не спростовано, незважаючи, що судом ухвалою суду від 29.04.2013р. зобов'язано позивача надати докази і пояснення, що посвідчують факти невиконання умов кредитного договору в частині п. 6 Додаткової угоди № 93 від 28.12.2010р. до Кредитного договору (зокрема, п.п. 4.3.14; 4.3.17.4 та щодо настання строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у зв'язку з цим).

Відповідно до п. 17 Додаткової угоди №93 від 28.12.2010 р. у випадку невиконання Позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором після підписання цієї Додаткової угоди на умовах реструктуризації строк виконання зобов'язань щодо повернення кредиту вважати таким, що настав. Тобто з моменту невиконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.3.14 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №93 від 28.12.2010 р. до Кредитного договору), а саме з 01.03.2011 року договору, строк виконання зобов'язань щодо повернення кредиту вважається таким, що настав, але у вказаний строк зобов'язання відповідача по поверненню кредиту виконано не було. Відповідно, з цього моменту у кредитора виникло право нараховувати пеню за несвоєчасне повернення кредиту та відтермінованих по додатковій угоді № 93 від 28.12.2010 р. відсотків, а також прострочених відсотків за наступні місяці користування кредитними коштами у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, а також заяву відповідача про застосування строків позовної давності, на дату подання позовної заяви (та за відсутності заяви позивача про поновлення строку позовної давності) строк позовної давності по стягненню пені за відтермінованими відсотками на суму 9211382,25 грн. уже сплив. Нарахування пені на вказану суму відсотків мало розпочатись 01.03.2011 р., та припинитися через шість місяців - 31.08.2011 р., а сама пеня могла бути заявлена до стягнення в межах строку позовної давності - до 31.08.2012 р, тоді як позовна заява подана тільки 16.10.2012 року.

Пеня за січень 2011 року могла нараховуватись з 01.02.2011 р. до 31.07.2011 р. і заявлятись до стягнення до 31.07.2012 р., тобто строк позовної давності по стягненню вказаної пені також сплив. Аналогічно сплив строк позовної давності і по пені за лютий та березень 2011 року, вимога про стягнення якої могла бути заявлена до стягнення до 31.08.2012 р. та до 30.09.2012 р. відповідно.

Щодо пені за несвоєчасну сплату відсотків за квітень - вересень 2011 р., то вона підлягає частковому стягненню з врахуванням строків позовної давності.

Пеня за наступні місяці до 13.07.2012 року (дата на яку були розраховані штрафні санкції), вимога про стягнення якої заявлена в межах строку позовної давності, підлягає стягненню у повному обсязі.

Одночасно суд констатує, що проведена відповідачем на дату винесення рішення часткова сплата відсотків не впливає на розмір пені, правомірно нарахованої в межах строку позовної давності, оскільки, відповідно до п.4.3.6 Кредитного договору, в редакції додаткової угоди №93 від 28.12.2010 р. (п. 4 Додаткової угоди), ці суми підлягали зарахуванню позивачем в установленому порядку в рахунок погашення раніше нарахованих відсотків, пеня по яким не підлягає стягненню з огляду на сплив строку позовної давності, відповідно, поточні нарахування відсотків сплачені суми не погашали.

Враховуючи вищенаведене та проведеного перерахунку нарахованої суми пені за несвоєчасну сплату відсотків, правомірною є вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 534449,43 грн.

В задоволенні клопотання відповідача від 14.05.2013р. про зменшення суми нарахованої пені до 100 000 грн. належить відмовити з огляду на те, що таке належним чином не обґрунтоване та не підтверджене жодним доказами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури - при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я", (Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій „Квітка полонини", код ЄДРПОУ 31859132) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) суму 51 117 234,12 грн. (п'ятдесят один мільйон сто сімнадцять тисяч двісті тридцять чотири гривні дванадцять копійок) в т.ч. 41 000 000 грн. (сорок один мільйон гривень) - заборгованість за кредитом, 9 582 784,69 грн. (дев'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні шістдесят дев'ять копійок) - заборгованість по відсоткам за кредитом, 534 449,43 грн. (п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста сорок дев'ять гривень сорок три копійки) - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Видати наказ.

3. У задоволенні позову в частині позовних вимог на суму 629 308,13грн. заборгованості по відсоткам за кредитом відмовити.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог на суму 1 309 030 грн. заборгованості по відсоткам за кредитом припинити.

5. У задоволенні позову в частині стягнення суми 2 796 541,67грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я", (Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій „Квітка полонини", код ЄДРПОУ 31859132) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 68 820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень) судового збору.

Видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.05.2013р.

Суддя Й.Й.Кадар