Постановление суда № 3105448, 24.07.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-23738/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________________________________________________________________________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“24”липня 2007 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

Суддів                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Нечитайла О.М.

секретар судового засідання                Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 24.07.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову господарського суду Донецької області від 23.03.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року

у справі №2/251-а

за позовом   Приватного підприємства «Нікіта Х»

до                   Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про                            донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій по цьому податку

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Нікіта X", звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Жовтневої МДПІ м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.2005р. №001862342/0.

Постановою господарського суду Донецької області від 23.03.2006р. у справі №2/251а, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2006, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору є податкове повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 19.07.2005р. №001862342/0, яким на підставі п.п. „б" 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17,1.3 п.17,1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.1 ст.4, п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 74905грн., у тому числі основний платіж - 49911грн., штрафна санкція - 24994грн. (див.8арк.справи).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.07.2005р. №001862342/0 було прийняте на підставі акта Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 15.07.2005р. №151/23-1/30276893 про результати планової документальної перевірки з питань своєчасності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) Приватним підприємством "Нікіта X" за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р.

В акті перевірки від 15.07.2005р. №151/23-1/30276893 перевіряючими зазначено, що приватним підприємством "Нікіта X" в порушення п.п,5.1.7 п.5.1 ст.5, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не обкладено податком на додану вартість реалізацію дитячих підгузників, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 50126грн.

Відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України "Про додаток на додану вартість" (в редакції до зупинення Законом України "Про Державний бюджет на 2004 рік") звільняються від оподаткування операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами.

Пунктом 49 ст.80 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" від 27.11.2003р. №1344-ІУ з метою покриття ризиків втрат бюджету, пов'язаних з проведенням податкової реформи, та досягнення реальності і збалансованості державного та місцевих бюджетів зупинено дію п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", крім продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість" від 17.12.2003р. №1949 переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, значаться вироби, які призначені для медичного використання, мають відповідне маркування, серед яких:

- пелюшки для немовлят, підгузники (код згідно з УКТЗЕД - 4818 40);

- дитячі пелюшки та підгузники (код згідно з УКТЗЕД-5 601 10).

У Переліку виробів медичного призначення, які підлягають державній реєстрації в Україні, затвердженому Наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.09.2000р. №229, вищевказаним виробам за кодами УКТЗЕД 4818 10 та 5601 10 відповідають такі назви виробів:

- гігієнічні рушники, серветки, прокладки, тампони, пелюшки для немовлят, підгузники та аналогічні санітарно-гігієнічні вироби (код 4818 40);

- гігієнічні рушники і тампони, дитячі пелюшки та підгузники та аналогічні вироби з ва­ти, синтетичних, штучних та інших текстильних матеріалів (код 5601 10).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 16.08.2005р. у справі №2/251а господарський суд Донецької області зупинив провадження по справі з призначенням товарознавчої та судово-бухгалтерської експертизи.

За висновком товарознавчої експертизи від 25.01.2006р. №3910/25 товар - підгузники дитячі (памперси), зазначені в податкових накладних та в свідоцтвах про держреєстрацію від 05.09.2001р. №337/2001, від 06.07.2001р. №208/2001, від 02.10.2002р. №1228/2002, від 24.12.2004р. №3400/2004 ідентичні з назвою товару - памперси і мають один код УКТЗЕД та частково не співпадають по вторинній товарній характеристиці, яка впливає на вартість даного товару.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 22.02.2006р. №1834/25 назви товарів: PampersExtraDry(midicarry, juniorcarry, maxicarry), PampersJackmaxiExtraDry, PampersValueJackmaxiExtraDry, PampersmaxiNewYumboJack(maxi+ NewYumboJack), PampersmidiNewYumboJack, PampersJuniorNewYumboJackвідповідають поняттю "підгузники дитячі" та дані товари відносяться до коду ТН ЗЕД 4818 40 99 00, внаслідок чого відповідають виробам медичного призначення, а саме - пелюшки для немовлят, підгузники (згідно з УКТЗЕД - 4818 40), операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість відповідно до Переліку виробів медичного призначення, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1949.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності в спірних правовідносинах підстав для звільнення спірних господарських операцій від обкладення податком на додану вартість на підставі положень п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість".

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Донецької області від 23.03.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року у справі №2/251-а – залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 23.03.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року у справі №2/251-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)М.О. ФедоровСудді(підпис)А.І. Брайко(підпис)Г.К. Голубєва(підпис)О.В. Карась(підпис)О.М.Нечитайло