Постановление суда № 30435936, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року м. Київ К-25178/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010

у справі № 2а-468/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Карлівський цукровий завод») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту -відповідач, Карлівська МДПІ) про визнання нечинним рішення від 05.08.2009 №0001882303 про застосування штрафних санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова перевірка позивача щодо дотримання ним податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 23.07.2009 №76/23/32413128.

В акті перевірки зазначено наступні порушення позивачем, а саме: не проведення через реєстратор розрахункових операцій продукції не власного виробництва мішкотари для цукру, яка реалізувалась за готівкові кошти через касу підприємства, на загальну суму 8549,27 грн., а саме за січень 2008 року в сумі 810,00 грн., лютий 2008 року в сумі 695,00 грн., березень 2008 року в сумі 1310,00 грн., травень 2008 року в сумі 1250,00 грн., липень 2008 року 3950,00 грн., листопаді 2008 року в сумі 534,27 грн., чим порушено вимоги п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 05.08.2009 №0001882303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4274,35 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. п. 1, 3, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок ;забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Судами встановлено, що ТОВ «Карлівський цукровий завод»здійснює свою діяльність з виробництва цукру та його реалізації. Реалізація цукру здійснюється в мішкотарі, яка відноситься до собівартості виробленої продукції і включається до ціни цукру. Підтвердженням сплати коштів за товар є прибутковий касовий ордер, який містить інформацію про продаж продукції власного виробництва (кореспондуючий рахунок 36.11).

Згідно п. 1 ст. 9 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як встановлено судами, товар покупцями отримувався на складі готової продукції, а розрахунки за цей товар здійснювалися у касі підприємства.

Крім того, відповідно до п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Враховуючи те, що реалізація цукру власного виробництва невід'ємно пов'язана з використанням ним мішкотари, вартість якої включається до вартості реалізованого цукру та відноситься до його собівартості та беручи до уваги те що в місці отримання товарів (на складі позивача) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюється, то суди дійшли до правильного висновку, що позивач звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій як на підставі п. 1, п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров