Постановление суда № 29894930, 11.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22-ц/790/1093/2013 Головуючий 1 інст. - Колодяжная І.М.

Справа № 2020/11699/2012 Доповідач - Солодков А.А.

Категорія: про стягнення аліментів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Солодкова А.А.,

суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.,

при секретарі - Левшиній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) в сумі 89363 грн. 77 коп. у зв'язку з виникненням заборгованості по аліментам.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 червня 2011 року з ОСОБА_3 стягнути аліменти на утриманні синів: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1\2 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 31.01.2011 року та до їх повноліття, але не менш ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідний виконавчий лист був пред'явлений до виконання до ВДВС Комінтернівського району м. Харкова.

Зазначила, що у відповідача виникла заборгованість по аліментам, що станом на 01.11.2012 р. становила 31586, 83 грн., яку визнав останній та сплатив суму боргу в повному обсязі.

Вважає, що оскільки дана заборгованість по аліментам виникла з вини ОСОБА_3, тому з нього необхідно стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів.

У судовому засіданні суду першої інстанції відповідач проти позовних вимог заперечував.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по виконавчому листу №2-1145/11 за період з 31.01.2011 року по 01.12.2012 року в розмірі 89363 грн. 77 коп.

Додатковим рішенням Комінтернівського району суду м. Харкова від 26 грудня 2012 року доповнено рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2012 року та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 893 грн. 64 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 та стягуючи на її користь з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 31.01.2011 року по 01.12.2012 року в розмірі 89363 грн. 77 коп., суд першої інстанції виходив з того, що з вини ОСОБА_3 виникла заборгованість по аліментам за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 червня 2011 року.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\2 частини усіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з 31.01.2011 року та до їх повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

22.06.2012 року згідно даного рішення суду від того ж числа видано виконавчий лист №2-1145/2011 року.

Згідно з розрахунком державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 31.10.2012 року заборгованість по аліментам ОСОБА_4 за період з 31.01.2011 року по 01.11.2012 року складає 31586, 82 грн., яка відповідачем 31.10.2012 року виплачена в розмірі 31600,00 грн., що підтверджується довідкою цього ж ВДВС ХМУЮ.

За розрахунками позивача, який зроблений на підставі розрахунку про заборгованість по аліментам Комінтернівського ВДВС ХМУЮ неустойка за період з 31.01.2011 року по 01.12.2012 року складає 89363, 77 грн.

Судова колегія вважає даний розрахунок належним та допустимим, який узгоджується з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів щодо відсутності вини ОСОБА_3 у виникненні заборгованості по аліментам матеріали справи не містять. Не було таких доказів надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими та такими, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: