Решение № 2897670, 21.01.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2009 р. Справа № 4/383/08

Позивач: Спільне Українсько-чеське підприємство у формі

Закритого акціонерного товариства “Добра вода”

с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47242

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Водній Мир”

вул. Новозаводська, 9, м. Миколаїв, 54028

суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Супрун О.В. дов. № 258 від 30.10.08р.

Від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 18627,21 грн., з яких: 16286, 57грн. залишок боргу по накладним за термін з 11.01.08р. по 29.08.08р, 2340,64 грн. пені за період з 11.01.08р. по 29.09.08р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.спр. 43), але вимог ухвал суду від 13.10.08р., 01.12.08р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача 16286,57грн. залишок боргу по накладним за термін з 11.01.08р. по 29.08.08р, 2340,64 грн. пені за період з 11.01.08р. по 29.09.08р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

16.04.07р. сторони уклали дистриб’юторську угоду № 1604/07 та 01.01.08р. –дистриб’юторський договір № 9-ДДП (надалі-Договори), згідно яких позивач повинен був поставити відповідачу продукцію торгової марки “Добра вода”, узгоджену умовами договору, а відповідач її оплатити з відстрочкою відповідно на 30 днів та 20 (арк.спр.7, 27).

Згідно договорів від 16.04.07р. та 01.01.08р., позивач по видатковим накладним №№ ДВ-0000848, ДВ-0001085 від 19.09.07р., від 06.12.07р. відпустив представнику відповідача продукції на суму 34585,40 грн.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково та з порушенням строків зазначених у п.3.1 договорів, за продукцію розрахувався у сумі 11000,00 грн., що підтверджується актом зведення взаємних розрахунків з 01.01.07р. по 31.03.08р. (арк.спр.18), підписаним та скріпленим печатками двох сторін та виписками банку (арк.спр. 48-51).

Крім того, відповідач повернув позивачу продукції на суму 13137,04 грн., яку позивач прийняв відповідно до накладних №№ 55936 від 12.01.08р., 55911 від 24.04.08р., 55602, 55733, 55881, 55916 від 03.06.08р., 56097 від 01.07.08р. (арк.спр. 12-17).

Таким чином, неоплаченою залишилась продукція, отримана відповідачем по накладним №№ ДВ-0000848, ДВ-0001085 від 19.09.07р., від 06.12.07р, борг складає 16286,21 грн.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України.

Згідно з умовами п.3.1 договорів у випадку порушення строків оплати поставленої продукції, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочки (арк.спр.7, 27 та зворотна сторона).

В зв’язку з порушенням умов договору позивач нарахував пеню в сумі 2340,64 грн. за період з 11.01.08р. по 29.09.08р., але позов в цій частині підлягає задоволенню частково за термін з 29.03.08р. по 29.09.08р. з огляду на те, що частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В той же час, ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Виходячи з цього, пеня, встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання, але за 6 місяців та в межах строку позовної давності –1 рік, встановленого ст.258 ЦК України для стягнення неустойки, штрафу, пені.

За цих обставин строк позовної давності слід обчислювати щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання за попередні шість місяців з дня подання позову щодо кожного дня окремо.

Таким чином, позов в частині пені підлягає задоволенню в сумі 1909,89 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Водній Мир” (вул. Новозаводська, 9, м. Миколаїв, код 30396682) на користь спільного Українсько-чеського підприємства у формі Закритого акціонерного товариства “Добра вода” (с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область, код 24633678) суму 16286, 57грн. основного боргу, 1909,89 грн. пені, 182,00 грн. держмита та 115,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 430,75 грн. пені в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 03.02.2009 р.