№ 2854744, 26.01.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26.01.2009 р.                                                                                                     № 6/151

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнння притиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

Представники: від позивачаЗубар О.В.. (довіреність від 17.12.2008 р. № 2-15д); Собко О.В. (довіреність від 17.12.2008 р. № 2-10д) від відповідача Воронова О.Ю. (довіреність від 20.05.2008 р. № 753/9/10-206) 26.01.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків (відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень від 24.04.2007 р. № 0000444120/1; від 12.07.2007 р. № 0000444120/2; від 28.09.2007 р. № 0000444120/3. В обґрунтування позовних вимог ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»вказує на те, що відповідач СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку про порушення підприємством п. 1.4, п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України № 168/97-ВР) в частині недотримання порядку заповнення податкової накладної, а саме не вказано одиницю виміру. На думку позивача, податкова накладна № 6181 від 31.10.2004 р. містила всі реквізити, необхідні для ідентифікації покупця та підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум у відповідності до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, проти позову заперечує та вказує на те, що позивач у 4 кварталі 2004 р. до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ на загальну суму 74893,28 грн. Вказані накладні не містять необхідних реквізитів, які визначені в п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Поряд з іншими податковими накладними, податкова накладна № 6181 від 31.10.2004 р. на суму ПДВ 344096,56 грн. не містила всіх реквізитів, передбачених п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, а саме одиниці виміру. Відповідач вважає, що підприємством безпідставно збільшено податковий кредит на суму 344095,56 грн., чим було порушено п. 1.4, п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». А тому, донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає чинному законодавству.

Ухвалою Окружного суду м. Києва від 09.01.2008 р. по справі № 6/151 була призначена судово-бухгалтерська експертиза. Ухвалою суду від 11.11.2008 р., після надходження до суду висновку судово-економічної експертизи № 2911 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 6/151 було поновлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2006р., за результатами якої складено Акт від 12.01.2007р. № 6/23-104/25751368 (далі-Акт).

В результаті перевірки встановлено відповідачем порушення діючого податкового законодавства України, а саме: в порушення п. 1.4, п. 1.7. ст.1; пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством безпідставно збільшено податковий кредит на загальну суму 418 989,84 грн. у тому числі у листопаді 2004 року на суму ПДВ 384 656,86 грн.

За результатами перевірки, за листопад 2004 року до складу податкового кредиту не прийнята сума ПДВ 344 096,56 грн. по податковій накладній від 31.10.2004 р. № 6181, виписаній ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(№ 310 запису у книзі придбання товарів (робіт, послуг),

На підставі податкового повідомлення-рішення від 24.04.2007 р. №0000444120/1 підприємству було донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 516 144,84 грн. з урахуванням штрафних фінансових санкцій: основний платіж –344 096,56 грн. та штрафні санкції –172 048,28 грн.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням –рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІоскаржив його в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарг ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ДПА у м. Києві та ДПА України, податкове повідомлення –рішення залишено без змін, скарги підприємства –без задоволення.

Відповідач вказує в акті перевірки, що при здійсненні перевірки податкового законодавства в даному випадку, не було можливості встановити конкретний вид робіт (послуг), фактичне виконання у кількісному виразі, вартість, та причетність до витрат, здійснених у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, як того потребує п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, так як необхідні реквізити, передбачені п.12.2 -12.6 розділу 12 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року під № 233/2037 (далі –Порядок № 165) в податкових накладних філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" вказані не в повному об’ємі.

Також, як зазначено в акті перевірки, у відповідності з п.п. 1.4 п. 1 Порядку № 165 та п.4.1 статті 4 Закону України № 168/97-ВР, філія Управління з переробки газу та газового конденсату ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не являється виконавцем, а тому не може бути продавцем вищенаведених виконаних робіт (послуг) для Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". Отже, підстави для виписки податкових накладних підприємство не мало. Договори на здійснення робіт (послуг), на які посилається продавець, були укладені від імені Управління.

          Тому, відповідач вважає, що позивач безпідставно збільшив податковий кредит на загальну суму 344095,56 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Інженерною угодою UGP/UOPL-01-03 DSL, датованою 11.12.2003 р., та доповненнями до Інженерної угоди, що укладені між компанією «ЮОП Лімітед»та ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтобаз України», у п. 1 «Наміри»передбачено надання інженерних послуг для Технологічної Установки          ДИП-Пенекс™-СуперДИГ          (Установка),          яку          ДК «Укргазвидобування»має намір побудувати на своєму газопереробному заводі в м. Шебелинка, для експлуатації Установки на умовах ліцензійної угоди по процесу Пенекс™. В результаті виконання вказаної угоди позивачем було отримано технічну інформацію проекту, проектну специфікацію та проектні креслення, проектну специфікацію (прилади КіА).

Тобто, по суті зміст інженерної угоди відповідає п. 1.36 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за яким інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Згідно із Статутом, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», проводить зовнішньоекономічну діяльність в межах прав, наданих їй Засновником, відповідно до чинного законодавства України. Зовнішньоекономічна діяльність ґрунтується на принципах економічної та фінансової доцільності, самоокупності й самофінансування (4.З.), та відповідає за зобов'язаннями своїх філій та представництв (п.3.5.).

Договором, відповідно до вимог глави 52 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, у виборі предмета договору, контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 67 Господарського кодексу України, господарські відносини підприємства з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.04.2004 р. № 13-1409/1 Управління з переробки газу та газового конденсату звернулося до ДК «Укргазвидобування»з проханням виконати роботи через фірму UОР по розробці базового проекту та придбання ліцензії на процес ДИП-Пенекс™-СуперДИГ установки ізомеризації легкого бензину на Шебелинському ВПГКН і гарантувало оплату вказаних робіт.

В подальшому, згідно з Актом прийому - передачі проектно - технічної документації від 01 жовтня 2004 року, ДК «Укргазвидобування»передано, а Шебелинським відділенням з переробки газового конденсату та нафти Управління з переробки газу та газового конденсату прийнято «Інженерну проектну документацію установки ізомеризації легких вуглеводнів», в тому числі:

-          технічну інформацію проекту;

-          проектну специфікацію та проектні креслення;

-          проектну специфікацію (прилади КВПіА).

          Господарська операція з передавання проектної документації була оформлена актом № ін 1 виконаних робіт від 01.10.2004 р., підписаним від імені Управління з переробки газу та газового конденсату і ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України». Вказаним актом підтверджено, що згідно з Інженерною угодою UGP/UOPL-01-03 від 11.12.2003 р. та доповненням до Інженерної угоди, що укладені між компанією «ЮОП Лімітед»та ДК «Укргазвидобування» по розробці «Інженерної проектної документації установки ізомеризації легких вуглеводнів»для Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти Управління з переробки газу та газового конденсату, та відповідно до Гарантійного листа Управління з переробки газу та газового конденсату від № 13-1409/1 від 30.04.2004 р., ДК «Укргазвидобування» передані, а філією Управління з переробки газу та газового конденсату Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти прийняті виконані роботи по розробці «Інженерної проектної документації установки ізомеризації легких вуглеводнів», в тому числі: технічна інформація проекту; проектна специфікація та проектні креслення; проектна специфікація (прилади КіА). У акті зазначено, що вартість виконаних робіт склала 1 720 482,80 грн., крім того ПДВ 344096,56 грн., всього на суму 2 064 579,36 грн. Акт прийому - передачі проектно - технічної документації від 01 жовтня 2004 року та акт № ін 1 виконаних робіт від 01.10.2004 р. підписані сторонами від імені уповноважених осіб, підписи скріплені відтисками печаток.

Вищевказані акти, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (далі –Закон України № 996-ХІУ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Наявні у справі матеріали, а саме: Інженерна угода UGP/UOPL -01-03 від 11.12.2003 р., доповнення до Інженерної угоди, акт № ін 1 виконаних робіт від 01.10.2004 р., акт прийому - передачі проектно - технічної документації від 01 жовтня 2004 року за результатами проведених операцій за вказаною угодою, податкова накладна від 31.10.2004 р. № 6181 є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлює норма п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Зміст документів підтверджує правомірність віднесення позивачем вартості придбаних нематеріальних активів до валових витрат виробництва.

Згідно з пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а)          порядковий номер податкової накладної; б)          дату виписування податкової накладної;

в)          назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)          податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)          місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж)          ціну поставки без врахування податку;

з)          ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відповідно до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.05.1997р. № 165 (далі - Порядок №165), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з п.12 вказаного Порядку, до податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (робіт, послуг), а саме:

-          графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 «Дата виникнення податкових зобов'язань» статті 7 Закону;

-          графа 3 - номенклатура поставки товарів (робіт, послуг);

-          графа 4 - одиниця виміру товарів (робіт, послуг) - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;

-          графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

-          графа 6 - ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість;

-          графа 7 - база оподаткування товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 %;

-          графа 8 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (пункти 6.2.5 - 6.2.8 статті 6 Закону); -          графа 9 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (пункт 6.2 статті 6 Закону); -          графа 10 - база оподаткування товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону; -          графа 11 - загальна сума коштів, що підлягає оплаті.

За результатами проведення господарської операції з передавання проектної документації згідно з актом № ін 1 виконаних робіт від 01.10.2004 р., продавцем ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»покупцю - Шебелинському ВПГКН «Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»була виписана податкова накладна від 31.10.2004 р. № 6181, в якій наявні всі реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.05.1997 р. № 165.

Зокрема, в податковій накладній вказано:

- графа 2-01.10.2004 р.;

-          графа 3 - проектна документація;

-          графа 4 - шт.;

-           графа 5- 1.00000;

- графа 6- 1 720 482,80 грн.;

- графи 7 та 11 –1 720 482,80 грн., податок на додану вартість в сумі 344 096,56 грн., загальна сума –2 064 579,36 грн.

Згідно з приписами п.п. 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна від 31.10.2004 р. № 6181 складена між двома зареєстрованими на момент здійснення операції платниками податку на додану вартість із зазначенням їх індивідуальних податкових номерів та номерів свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, підписана особою, що склала цю податкову накладну та засвідчена печаткою установи.

Відповідно до наданих документів, Шебелинське ВПГКН «Управління з переробки газу та газового конденсату є самостійним структурним підрозділом філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», відділення не є юридичною особою, однак є самостійним платником податку на додану вартість, зареєстрованим таким у встановленому законом порядку, що підтверджується даними свідоцтва № 27648598 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДШ у Балаклійському районі від 03.09.2001 р., індивідуальний податковий номер - 257513620013.

Таким чином, отримавши податкову накладну та маючи належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції, Шебелинське ВПГКН "Управління з переробки газу та газового конденсату" мало підстави, як самостійний платник податку на додану вартість, для відображення у складі податкового кредиту ПДВ розмірі 344 096,56 грн. у листопаді 2004 року (по моменту отримання податкової накладної, виписаної 31.10.2004 року).

Тобто, в ході проведення експертного дослідження підтверджено віднесення Шебелинським відділенням філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»до складу податкового кредиту податкової накладної від 31.10.2004 р. № 6181 у листопаді 2004 року з наступних підстав:

-          господарська операція підтверджена належним чином оформленими документами; - витрати на придбання проектної документації відносяться до валових витрат виробництва;

-          податкова накладна належним чином оформлена.

Крім того, слід зазначити, що податкова накладна № 6181 містить, передбачений Порядком №165 запис, а саме суми ПДВ, нараховані (сплачені) в зв'язку з поставкою товарів (послуг), зазначених у цій накладній, визначені правильно, відповідають сумі податкових зобов'язань продавця і включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Зазначеним записом продавцем - ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», підтверджено включення суми ПДВ на накладною № 6181 до складу податкових зобов'язань.

Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-ХП, з урахуванням змін і доповнень, передбачено, що податки - це встановлені вищим органом державної законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачуються фізичними і юридичними особами в бюджет. Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається в ціну товару та являє собою частину приросту вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва та надання послуг або після митного оформлення та вноситься в державний бюджет. Суть податку на додану вартість полягає в оплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів (робіт, послуг) з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів (робіт, послуг) на стадії їх реалізації. Податок на додану вартість сплачується на кожній стадії виробництва та обігу.

Отримавши від ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»податкову накладну, Шебелинське відділення філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»одержало і право на податковий кредит, а в свою чергу у ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»виникли податкові зобов'язання, тобто не була порушена економіко-правова природа податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що висновки акту виїзної планової документальної перевірки Шебелинського відділення філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»від 12.01.2007р. № 6/23-104/25751368 про безпідставне включення до податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною № 6181 від 31.10.2004р. у листопаді 2004 року, та на підставі чого донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 516 144,84 грн. з урахуванням штрафних фінансових санкцій, не відповідають чинному законодавству України.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення, яке не відповідає чинному законодавству України.

          Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 24.04.2007 р. № 0000444120/1; від 12.07.2007 р. № 0000444120/2; від 28.09.2007 р. № 0000444120/3.

3. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.