№ 2849818, 26.03.2008, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

26 березня 2008 року м. Одеса

Перший заступник голови апеляційного суду Одеської області Бузовський В.М. , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2007 року та матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2007 року ОСОБА_1 було визнано винною в скоєні правопорушення, передбаченого п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», та на неї було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що являючись державним службовцем та займаючи посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору перевірок базових галузей економіки відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Приморському районі м. Одеси надала незаконні переваги юридичній особі КП "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування" під час підготовки та прийняття нормативно-правових актів та рішень за таких обставин.

Під час проведення комплексної планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності КП "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування" було складено акт планової документальної перевірки за № 4-180/23-60/03350083 від 03.10.2006 року, згідно якого за порушення податкового законодавства до КП "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування" були застосовані штрафні санкції на загальну суму 2 386 грн. В той же час, після підписання акту перевірки, ОСОБА_1, як керівником групи перевіряючих, в порушення ст. 163 КУпАП та Інструкції Мінфіну України № 04-115/10-1018 від 22.03.94 року "Щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства при оподаткуванні, стосовно керівників вказаного підприємства не були складено

Справа № 33-72 Категорія: п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»

Головуючий у першій інстанції Капля О.І.

 2

протоколи про притягнення їх до адміністративної відповідальності в вигляді адміністративного штрафу .

У скарзі в порядку нагляду ОСОБА_1 не згодна з постановою суду, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцію" № 13 від 25.05.1998 р. із змінами внесеними постановою Пленуму № 5 від 3.03.2000 р., у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст. 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань:

чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;

чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом;

чи особа є винною в його вчиненні;

чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення;

чи не містить правопорушення ознак злочину;

чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП;

чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Відповідно до диспозиції п. "г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", за ознаками якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, державний службовець, який є посадовою особою, не має права надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Разом з тим, ні особа, яка склала протокол, ні суд у постанові не навели, з чого саме складаються корупційні дії, а також, у порівнянні з ким ОСОБА_1 надала незаконні переваги юридичній особі КП "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування".

Згідно з положеннями глави 78 ЦК України неправомірні переваги можуть досягатися лише у конкуренції. Тобто в умовах спеціальної процедури (конкурсу або тендера) приймається рішення на користь того з претендентів, який фактично не мав на це права, і у такий спосіб, з порушенням законних прав одного із них на користь іншого, останньому надається перевага.

Відповідальність особи за порушення спеціального обмеження, передбаченого п. "г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" настає в разі вчинення нею певних дій умисно та з метою задоволення особистого інтересу.

ОСОБА_1 на стадії досудової перевірки обставин справи, наявність у неї умислу на скоєння корупційних дій та особистого інтересу, не визнавала.

Ні в протоколі про правопорушення, пов'язане з корупцією, ні в постанові судді не

 3

наведено даних про спростування доводів ОСОБА_1 про відсутність у неї умислу на вчинення корупційного діяння і особистого інтересу.

Таким чином, у даному випадку йдеться про дії, які не були і не могли бути пов'язані із проведенням вищезгаданої процедури (конкурсної чи тендерної), а тому відповідальність ОСОБА_1 (за умови доведеності її вини) може наставати не за нормами Закону України "Про боротьбу з корупцією", а дисциплінарну чи іншу передбачену законом відповідальність.

Отже, об'єктивний аналіз матеріалів справи дає можливість дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. "г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".

За таких обставин, скарга підлягає задоволенню, а

Постанова судді скасуванню з закриттям провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, пов'язаного з корупцією.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п.1, 293 п.3, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2007 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності у її діях складу правопорушення, пов'язаного з корупцією.