Решение № 28099151, 17.10.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1980/2012(10/74)

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз",

54000, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159,

до відповідача комунального житлово -експлуатаційного підприємства Центрального району,

54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7,

про стягнення коштів у сумі 7763 грн. 61 коп.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача -Панфілова О.В., довіреність № 04/7809 від 20.07.2012 року

від відповідача -не з'явився.

Суть спору: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з комунального житлово -експлуатаційного підприємства Центрального району (далі -відповідач) коштів у сумі 7763 грн. 61 коп., з яких: 7207 грн. 57 коп. основний борг; 92 грн. 30 коп. -3% річних; 463 грн. 74 коп. -пеня, а також 1609 грн. 50 коп. -судовий збір.

17.10.2012 року позивач листом № 40 зменшив суму основного боргу, повідомив суду про сплату відповідачем частини суми основного боргу в розмірі 4763 грн. 61 коп., надавши в підтвердження цього копії платіжних доручень № 359 від 11.10.2012 року та №367 від 16.10.2012 року. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості з основного боргу в розмірі 2443 грн. 96 коп.; 92 грн. 30 коп. -3% річних; 463 грн. 74 коп. -пеня, а також 1609 грн. 50 коп. - судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду спору повідомлений належним чином, але позов не заперечив і не спростував.

За таких обставин, на підставі ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 17.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз", (далі - позивач) та комунальним житлово -експлуатаційним підприємством Центрального району (далі - відповідач) 01.08.2010 року було укладено договір про постачання та транспортування природного газу за № П/2010-ПГ-Г-1417 (далі -Договір, а.с. 10) з додатками.

Згодом до Договору було укладено додаткові угоди №11 від 01.11.2011 року та №12 від 03.01.2012 року до нього.

Відповідно до п. 12.2. Договору, він є пролонгованим та діє, оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявляла про його розірвання.

За цим Договором позивач зобов'язався поставити та здійснити транспортування природного газу відповідачу, а відповідач -прийняти та оплатити його вартість на умовах, визначених п.6.1 Договору: остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 5 числа, наступного за звітним.

На виконання умов договору за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року позивач поставив відповідачеві газ на загальну суму 93594 грн. 98 коп., що підтверджено актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2011 року, 31.12.2011 року, 31.01.2012 року, 29.02.2012 року, 31.03.2012 року, 30.04.2012 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за спожитий природній газ належним чином не виконував, сплативши на 01.11.2011 року за поставлений газ 86187 грн. 40 коп. Станом на 08.08.2012 року залишок боргу відповідача перед позивачем складав 7207 грн. 57 коп. Після порушення провадження по справі відповідач оплатив частину основного боргу в розмірі 4763 грн. 61 коп., решта боргу в сумі 2443 грн. 96 коп. відповідачем дотепер не сплачена.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок товариства 100% попередньої оплати до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природній газ станом на день розгляду спору складає 2443 грн. 96 коп.

Згідно з п.8.1 Договору у разі невиконання відповідачем умов п.6.1 цього Договору, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також 3% річних від простроченої суми та оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 5 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 8.6 Договору сторони встановили, що за порушення умов дійсного договору вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Несплатою 2443 грн. 96 коп. боргу за спожитий природній газ відповідач порушує права позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України. За вказаними нормами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник, який не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом, вважається таким, що прострочив.

Статтею 611 ЦК України визначені правові наслідки, що настають у разі порушення зобов'язання, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст.549 ЦК України).

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки вартість газу, спожитого за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року (Акти прийому-передачі природного газу (а.с. 18 - 23)), відповідач сплатив не у встановлений п.6.1 Договору, є підстави вважати його таким, що прострочив та порушив зобов'язання.

За таких обставин, на підставі вищенаведених норм закону (з урахуванням уточнень), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають пеня в сумі 463 грн. 74 коп. та 3% річних в сумі 92 грн. 30 коп.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин уточнені позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з комунального житлово -експлуатаційного підприємства Центрального району (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, ідентифікаційний код 19295802) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (54000, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, ідентифікаційний код 05410263) грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) грн. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 18 жовтня 2012 року.

Суддя А.П.Алексєєв