Постановление суда № 27770378, 27.11.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/1084/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Вдовіченко М.М.

Категорія - Посів або вирощування снотворного маку чи конопель Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Осєтров В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2012 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів - Палічука А.О., Лещенка Р.М.

за участю прокурора - Коваленка О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок по справі на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 року яким, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, уродженку с. Пурпурівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, пенсіонерку, з неповною середньою освітою, не заміжню, проживаючу по АДРЕСА_1, раніше не судимої, -

засуджено за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Вироком вирішене питання судових витрат та доля речових доказів.

ОСОБА_3 визнана винною в тому, що вона навесні 2012 року за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 засадила городніми культурами свою присадибну ділянку, де разом з ними виросли дикоростучі рослини коноплі, та діючи умисно, ОСОБА_3 шляхом періодичного просапування присадибної ділянки, забезпечила цим їх повне дозрівання.

02.07.2012 року близько 14 год. 00 хв. за письмовою згодою ОСОБА_3, працівниками міліції в присутності понятих було проведено огляд присадибної ділянки останньої, в ході якого було виявлено рослини коноплі в кількості 34 штук, які згідно виновку експерта № 758 від 17.07.2012 року «надані рослини вилучені у ОСОБА_3, є рослинами роду конопля, які містять психотропну речовину тетрагідроканабінол».

Прокурор в своїй апеляції просить вирок суду скасувати через неправильне застосування кримінального закону, постановити новий вирок яким визнати винною ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та призначити покарання у виді штрафу розміром сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Своє прохання апелянт мотивує тим, що відповідно до ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. Проте судом при обранні міри покарання засудженій вказані вимоги виконані не були дотримані.

Крім того, судом при постановленні вироку допущена описка. У ступній частині неправильно зазначено прізвище ім'я та по-батькові засудженої особи, замість ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_3.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок по справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Висновок суду про винність ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за який вона засуджена, ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, перевірених в судовому засіданні в порядку ст. 299 КПК України та наведених у вироку, на підставі яких судом правильно встановлені фактичні обставини справи.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 310 КК України, кваліфікація скоєного нею відповідає дослідженим доказам, не оспорюється в апеляціїї і не викликає сумнівів у судової колегії.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу засудженої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Разом з тим, визначаючи вид покарання, а саме обмеження волі, судом було застосовано кримінальний закон, який не підлягав застосуванню, а саме ст. 61 КК України, яка забороняє призначати покарання у виді обмеження волі щодо осіб пенсійного віку.

Згідно санкції ч. 1 ст. 310 КК України, за вчинення злочину передбаченого вказаною статтею, особа карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів, вважає за необхідне, з урахуванням вимог ст. 61 КК України, пом'якшити призначене ОСОБА_3 покарання, та призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ст. 310 ч. 1 КК України.

Крім того, прокурором слушно зазначено в апеляційній скарзі те, що судом у вступній частині вироку допущено описку при написанні прізвища, ім'я та по-батькові засудженої, в зв'язку з чим, колегія суддів визнає за необхідне змінити вступну частину вироку, замінивши дані про особу засудженої з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 362, 365 -367 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок -задовольнити частково.

Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.10.2012 року відносно ОСОБА_3 -змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (тисяча сімсот) грн.

Вступну частину вироку в частині даних про особу замінити, змінивши прізвище засудженої - ОСОБА_3 на ОСОБА_3.

В решті вирок залишити без змін.

Судді: