Приговор № 25762739, 28.08.2012, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1/2523/171/2012

Справа № 2523/1049/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Криворученка Д.П.,

секретарів - Микитченко К.Г., Гримайло Л.І.,

прокурора - Семерні Ю.Я.,

за участі захисника - адвоката - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, одруженого, працюючого артистом балету естрадного оркестру «Меридіан»КП «Міський палац культури»Чернігівської міської ради, з вищою освітою, зареєстрованого по АДРЕСА_1 у м. Чернігові, фактично проживаючого по АДРЕСА_2 у м. Чернігові, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 25 листопада 2011 року, близько 1745 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 та рухаючись на 14 км + 200 метрів автомобільної дороги сполученням «Чернігів - Пакуль - КПП Славутич», у напрямку м. Чернігова, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, перевищив максимально допустиму швидкість руху для водіїв зі стажем до 2 років, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого здійснив зіткнення з колісним трактором «Т-40»р.н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який здійснював маневр поворот ліворуч на с. Зайці, Чернігівського району та області.

У результаті порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 «б», 12.3, 12.6 «б», розділу 34 п.1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 р., які знаходяться у причинному зв'язку зі настанням події та наслідків дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота з розтрощенням правої долі печінки, забиттям правої нирки з ушкодженням паренхіми, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею важкого ступеню, ДВЗ-синдромом, травматичним та геморагічним шоком ІІІ ст., асептичним некрозом паренхіми печінки з формуванням неповної зовнішньої гнійно-панкреатичної нориці, біломи печінки з абсцедуваням, які згідно висновку №556 від 20.04.12 р. судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Другий пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці без зміщення, закритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку, субарахноїдального вентрикулярного крововиливу, підшкірних гематом лобної ділянки голови, саден обличчя, які згідно висновку №522 від 13.04.12 р. судово-медичної експертизи відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 день.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчинені злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, як і заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілих. По суті обвинувачення пояснив, що 25.11.2011 року у вказаний у обвинувачені час їхав на автомобілі марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 з м. Славутича з двома пасажирами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Має стаж керування транспортними засобами до 2 років. На під'їзді до повороту на с. Зайці, Чернігівського району їхав зі швидкістю 90 км/год. з ввімкненим ближнім світлом фар. У цей час він помітив трактор, який здійснював перетинання проїзної частини дороги з права наліво на с. Зайці. Виявивши це, став екстрено гальмувати і повертати кермо автомобіля вліво, однак все одно відбулось зіткнення на зустрічній смузі руху правою передньою частиною його авто з лівим переднім колесом трактора, а потім авто відкинуло вправо і відбувся удар правими задніми дверцятами у заднє ліве колесо трактора. Його автомобіль зупинився на лівому узбіччі, у напрямку до м. Чернігова, а трактор зупинився у кюветі. Після цього ним було вжито заходів для виклику швидкої медичної допомоги, міліції та надання першої медичної допомоги потерпілим пасажирам. Розуміє, що порушив ПДР, у скоєному щиро кається.

Незважаючи на визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінуємого йому злочину, його винна достовірно встановлена судом і підтверджується безпосередньо дослідженими доказами по справі, а саме показаннями потерпілих, свідків, висновками експертиз, речовими доказами, протоколами слідчих дій та документами.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 25.11.11 р. їхав з м. Славутича у автомобілі підсудного, у якості пасажира з переду, а ОСОБА_6 сидів на задньому сидінні. ОСОБА_7 був знервований із-за роботи і їхав зі швидкістю десь 90-100 км/год. з ввімкненим ближнім світлом фар. У районі повороту на с. Зайці, по напрямку руху у м. Чернігів, він побачив трактор, який повертав ліворуч на с. Зайці. Після цього ОСОБА_7 почав збільшувати швидкість свого автомобіля, включив поворот ліворуч, з тим щоб об'їхати трактор зліва, однак відбувся контакт правою передньою частиною авто з переднім лівим колесом трактора на зустрічній смузі руху. Після зіткнення він втратив свідомість і прийшов до тями лише у лікарні. Завдані збитки йому повністю відшкодовані підсудним під час розгляду справи у суді, рахує свій позов повністю задоволеним. Думає, що уникнути зіткнення підсудний мав можливість, однак із-за відсутності водійського досвіду, він неправильно діяв у тій ситуації.

Допитаний під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_6, показання якого досліджено та оголошено у судовому засіданні, пояснив, що дійсно разом з підсудним та потерпілим ОСОБА_2 їхав в автомобілі під керування першого з м. Славутича, де вони перебували по робочим питанням. Що відбувалось далі не пам'ятає, а про ДТП дізнався лише у лікарні, коли прийшов до свідомості. /т.1 а.с.126/

Свідок ОСОБА_8 під час судового слідства пояснив, що 25.11.2011 р. на власному тракторі «Т-40»р.н. НОМЕР_2 повертався з роботи по дорозі «Славутич-Чернігів». Десь за 200 метрів до повороту на с. Зайці ввімкнув лівий поворот, переключився на 5 передачу, поглянув у дзеркало заднього виду, транспорту ззаду не було. Коли здійснював маневр повороту і став поперек зустрічної полоси руху, то побачив, що на переднє ліве колесо трактора рухається машина. Побачивши це, встиг тільки прийняти трохи вправо, однак відбулось зіткнення. Коли прийшов у свідомість, то побачив, що трактор у кюветі. Потім виліз з трактора, направився до легкової машини, яка здійснила зіткнення, спитав чи всі живі, на що йому водій легковика сказав, що він винен у аварії. Підсудний знаходився біля машини, один потерпілий лежав на задньому сидінні, задні двері були відчинені, а другий потерпілий сидів на передньому пасажирському сидінні і був нахилений на передню панель. Після цього відразу почали викликати швидку медичну допомогу, зупинили автомобіль, попрохали водія проїхати до смт Михайло-Коцюбинського, щоб швидше приїхала швидка допомога. Рахує, що зіткнення можна було уникнути, адже праворуч є додаткова смуга для розгону і підсудний міг прийняти вправо і цим самим уникнути зіткнення.

Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що 25.11.11 р. він знаходився на добовому чергуванні у Чернігівському РВ УМВС України в Чернігівській області і у цей день, ввечері, надійшло повідомлення, що на повороті на с. Зайці, Чернігівського району сталася ДТП. Коли у складі слідчо-оперативної групи приїхали на місце ДТП, то було виявлено сліди залишені транспортними засобами, розбите скло, транспортні засоби знаходилися зліва по ходу руху у кюветі. На місті знаходились водії і у присутності понятих було проведеного огляд місця події. Однак, так як огляд місця події проводився вночі, то наступного ранку проводився додатковий огляд. При повторному огляді місця події було виявлено 4 змазані сліди шин, а якби автомобіль гальмував, то було б лише 2 сліди. Тобто, було зроблено висновок, що це були не сліди гальмування легкового автомобіля, а сліди бокового юзу, які могли виникнути при різкому повороті керма. Рахує, що ДТП сталося через те, що водій ОСОБА_4 не обрав безпечну швидкість руху.

Свої показання потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_5 підтвердили під час очної ставки між ними та з підсудним ОСОБА_4 /т.1 а.с.142-145, 148-154/.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №556 від 20.04.12 р., потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота з розтрощенням правої долі печінки, забиттям правої нирки з ушкодженням паренхіми, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею важкого ступеню, ДВЗ-синдромом, травматичним та геморагічним шоком ІІІ ст., асептичним некрозом паренхіми печінки з формуванням неповної зовнішньої гнійно-панкреатичної нориці, біломи печінки з абсцедуваням, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Не виключена можливість отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 під час перебування у якості пасажира автомобіля в момент ДТП. /а.с.т.1 а.с.82-85/

Відповідно до висновку №522 від 13.04.12 р. судово-медичної експертизи, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці без зміщення, закритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку, субарахноїдального вентрикулярного крововиливу, підшкірних гематом лобної ділянки голови, саден обличчя, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 день. Тілесні ушкодження могли утворитись 25.11.11 р. /т.1 а.с.75-77/

Крім того, винність ОСОБА_4 у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 та середнього ступеню тяжкості потерпілому ОСОБА_6, також підтверджується дослідженими у судовому засіданні:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 25.11.11 р., схемою до нього та фото таблицею, з яких встановлено, що місце пригоди розташовано на 14 км + 200 м автодороги «Чернігів-Пакуль-КПП Славутич». Також відображено розташування, після зіткнення, автомобіля марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3, трактора марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2, а також сліди, що утворились внаслідок ДТП /т.1 а.с.26-37/;

- протоколами від 25.11.2011 р. огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів, автомобіля марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 і трактора марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2, з зазначенням отриманими ними механічними пошкодженнями, а також у якому технічному стані вони перебували на момент ДТП /т.1 а.с.38-41/;

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 13.05.2012 року, 13.06.2012 р., за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, з залученням автомобіля марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 і трактора марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2, у яких відображено швидкість руху та конкретна видимість транспортних засобів на момент ДТП, загальна видимість елементів дороги, траєкторії руху транспортних засобів /т.1 а.с.155-177, т.2 а.с.29-35/;

- висновками судово транспортно-трасологічної експертизи від 28.04.12 р. №138, автотехнічної експертизи №137 від 08.05.12 р., №181 від 06.06.12 р., та додаткової експертизи №233 від 20.06.12 р., з яких встановлено первинний контакт транспортних засобів на момент ДТП, а також встановлено, що на момент ДТП система зовнішнього освітлення та світлова сигналізація трактора марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2 знаходилася у функціонально-діючому стані і могла виконувати покладені на неї функції. Крім того встановлено, що дії водія ОСОБА_4, під час ДТП, не відповідали вимогам п.12.3, розділу 34 п.1.3 Правил дорожнього руху України і невідповідність дій перебуває у причинному зв'язку з настанням події ДТП і є причиною її виникнення /т.1 а.с.95-105, 111-115, т.2 а.с.21-27, 42-44/;

- речовими доказами: автомобілем марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3, трактором марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2 /т.1 а.с.71/.

Дослідивши вищенаведені докази в їх сукупності і провівши їх детальний аналіз, перевіривши доводи обвинувачення, захисту, показання підсудного та потерпілих, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом, грубо порушив приписи пунктів 2.3 «б», 12.3, 12.6 «б», розділу 34 п.1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 р., здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом, у результаті чого було спричинено тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 та середнього ступеню тяжкості потерпілому ОСОБА_6

Дії ОСОБА_4 стали причиною і умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим його дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та спосіб вчинення злочину, наслідки що настали від злочину, особу винного -його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров'я, позитивні характеристики за місцем проживання і роботи, ту обставину, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР і раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, при цьому обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, метою покарання засудженого є його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Приймаючи рішення про неможливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суду належить навести мотиви, з яких він вважає, що виключно реальне відбування покарання сприятиме його виправленню та попередженню вчинення нових злочинів.

Враховуючи особу винного, обставини що пом'якшують його покарання, позицію потерпілих, та усі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. У зв'язку зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Обговорюючи питання щодо призначення підсудному додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи усі обставини справи, при обставині, що підсудний раніше не вчиняв адміністративні правопорушення, раніше не судимий, ураховуючи наслідки вчиненого злочину, приходить до висновку, що підсудного не слід позбавляти права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 не підлягає розгляду по суті, оскільки він від нього відмовився, подавши відповідну заяву, у зв'язку з повним відшкодування шкоди підсудним.

Розв'язуючи цивільний позов прокурора до підсудного, про відшкодування витрат в сумі 33856,75 грн, по стаціонарному лікуванню потерпілих від злочину, суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки є обґрунтованим та доведеним у судовому засіданні. Згідно довідок №01-04/161 від 17.04.12 р., №01-04/258 від 25.06.12 р. головного лікаря Чернігівської обласної лікарні, вартість лікування ОСОБА_2, який лікувався у хірургічному відділенні з 25.11.11 р. по 16.03.12 р., складає 26616,02 грн., а вартість лікування ОСОБА_6, який лікувався у нейрохірургічному відділенні з 25.11.11 р. по 23.12.11 р., складає 7240,73 грн.

Речові докази по справі, автомобіль марки «ВАЗ-2109»р.н. НОМЕР_3 та трактор марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2, що знаходяться у Чернігівському РВ УМВС України в Чернігівській області, підлягають поверненню їх власникам ОСОБА_10 та ОСОБА_5. /т.1 а.с.71/

Судові витрати по справі на загальну суму 4307,28 грн, пов'язані з проведенням по справі судових експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_4 /т.1 а.с.49, 95, 111, т.2 а.с.21, 42/

Постанова органу досудового слідства про накладення арешту на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_4, підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням приписів ст.126 КПК України і суд позбавлений можливості забезпечити цивільний позов прокурора, адже майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. Однак органом досудового слідства названі вимоги кримінально-процесуального законодавства дотримані не були, слідчий 26.06.12 р. прийняв загальну постанову про накладення арешту на усе майно ОСОБА_4, обмежившись направленням її копії та заяв про реєстрацію обтяження до Чернігівської філії ДП «Інформаційний центр»Міністрества юстиції України. /т.2 а.с.57-58/

Міру запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін -підписка про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-325 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписка про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Чернігівського району Чернігівської області про відшкодування витрат по стаціонарному лікуванню потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_6 -задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 в дохід обласного бюджету Чернігівської області 33856,75 грн, з зарахуванням на р/р 31414544700001, код ЄДРПОУ 37972475, МФО 853592 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 4307,28 грн, як судових витрат пов'язаних з проведенням судових експертиз.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-2109» р.н. НОМЕР_3 -повернути власниці ОСОБА_10; трактор марки «Т-40»р.н. НОМЕР_2 -повернути власнику ОСОБА_5.

Скасувати постанову слідчого СВ розслідування ДТП СУ УМВС в Чернігівській області Тихомира І.П. від 26.06.2012 року про накладання арешту на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_4, де б воно не знаходилось.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Д.П.Криворученко