№ 25640688, 17.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4613/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року по справі №2а/1570/7918/2011 та зобов'язання відкрити виконавче провадження, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року по справі №2а/1570/7918/2011 та зобов'язання відкрити виконавче провадження.

В судовому засіданні 15.08.2012 року позивач підтримав позовні вимоги, пославшись на те, що державний виконавець протиправно відмовив у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду з посиланням на ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судом ухвалено рішення на користь одного стягувача та у відношення одного боржника, в зв'язку із чим, такі дії підлягають визнанню протиправними та державний виконавець повинен бути зобов'язаний відкрити виконавче провадження. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.15), але в судове за сідання не з'явився, а тому, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України, з урахуванням стислих термінів розгляду такої категорії справ, встановлених ст.181 КАС України, судом прийняте рішення про розгляд справи за його відсутності за наявними в справі письмовими доказами.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні обставини та факти:

Відповідач -Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області, на підставі ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.5 цього ж Закону здійснює повноваження щодо виконання судових рішень, в порядку передбаченому цим Законом. Оскільки згідно ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи залучені до участі у ньому мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, якщо інших порядок оскарження не передбачений законом, а тому на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104, ст.181 КАС України позивач може оскаржити до суду в порядку адміністративного судочинства рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби.

26.03.2012 року Одеським окружним адміністративним судом була винесена постанова по справі №2а/1570/7918/2011 (а.с.16-22), якою позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю та зобов'язано відповідача -Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря поновити позивача на посаді державного інспектора Відділу державного екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України на посту «Ренійський морський торгівельний порт»Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2010 року по день поновлення на посаді.

Вказану судове рішення набрало законної сили 08.05.2012 року.

25.05.2012 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист щодо примусового виконання цього судового рішення ( а.с.4).

07.07.2012 року стягувачем була подана заява до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області про прийняття виконавчого листа до примусового виконання.

На підставі цієї заяви представника стягувача старшим державним виконавцем відповідача 10.07.2012 року винесена постанова ВП №33307078 (а.с.5) про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки на думку державного виконавця, виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду не відповідає вимогам ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд оцінюючи дії та оскаржене рішення суб`єкту владних повноважень, виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що вони не відповідають законові з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою є виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»передбачається, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення у заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо).

Таким чином, подання позивачем заяви про примусове виконання судового рішення від 07.07.2012 року з доданням виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року повністю відповідало зазначеним правовим нормам та було підставою для відкриття виконавчого провадження.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження своєю постановою від 10.07.2012 року ВП №33307078 (а.с.5) державний виконавець виходив з того, що поданий виконавчий документ не відповідає положенням ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої: у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Однак, в даному випадку, судове рішення було ухвалено на користь одного стягувача з одного боржника про що зазначено у виконавчому документі, в зв'язку із чим, посилання державного виконавця на його невідповідність ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»є безпідставними, а тому дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, є протиправними та підлягають визнанню такими на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до положень ч.2 ст.11 КАС України суд має право вийти за межи заявлених позовних вимог, з метою повного захисту прав та свобод особи, яка звернулась за судовим захистом.

Позивачем не були заявлені позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 10.07.2012 року ВП №33307078 (а.с.5) про відмову у відкритті виконавчого провадження, але він під час офіційного з'ясування обставин справи зазначив про це, що дає змогу суду вийти за межи заявлених позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 10.07.2012 року ВП №33307078 (а.с.5) з тих же підстав, що і визнання протиправними його дій на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, оскільки залишення не скасованої постанови державного виконавця позбавляє позивача права на повторне звернення до органу державної виконавчої служби з тим саме виконавчим листом.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення не підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України, оскільки згідно положень ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»передбачається, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення у заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо).

На теперішній час, після винесення постанови 10.07.2012 року ВП №33307078 (а.с.5) листом державного виконавця від 10.07.2012 року №09.1-13767/В-3/329 (а.с.6) позивачу був повернутий оригінал виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року, а тому, без повторного звернення стягувача до державного виконавця із заявою з доданням оригіналу виконавчого листа йому неможливо вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.11,94,158-163,181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року по справі №2а/1570/7918/2011.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.07.2012 року ВП №33307078.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17 серпня 2012 року

Суддя Єфіменко К.С.

.