Постановление суда № 25123783, 03.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року м. Київ К-12125/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року

у справі № 8/399

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0002531510/0 від 13 лютого 2008 року, № 0002531510/1 від 04 квітня 2008 року, № 0002531510/2 від 17 червня 2008 року, № 0002531510/3 від 06 серпня 2008 року. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено на користь ТОВ «Юнімілк»за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2008 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року та прийняття нового рішення -про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить її відхилити, а постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Юнімілк»з питань своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт № 690-15/33543684 від 01 лютого 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002531510/0 від 13 лютого 2008 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 18 573,74 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002531510/1 від 04 квітня 2008 року, № 0002531510/2 від 17 червня 2008 року, № 0002531510/3 від 06 серпня 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у зв'язку з порушенням граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 17.2 статті 17 Закону № 2181-III передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 листопада 2007 року позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток за дев'ять місяців 2007 року, в якій при перенесенні в рядок 15 декларації показників рядка 14 декларації попереднього звітного періоду у рядку 17 декларації помилково зазначено суму в розмірі 715 975,00 грн., що призвело до завищення показника даного рядка на 189 107,00 грн.

В свою чергу, в рядку 17 декларації повинна була бути відображена сума в розмірі 526 868,00 грн., яку, з урахуванням переплати, позивачем сплачено до бюджету до закінчення граничного терміну сплати платіжним дорученням № 2546 від 06 листопада 2007 року.

При цьому, вказану помилку ТОВ «Юнімілк» виправлено до проведення податковим органом перевірки шляхом подання 24 грудня 2007 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за дев'ять місяців 2007 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що внаслідок подання позивачем уточнюючого розрахунку із зменшенням розміру податкового зобов'язання погашення податкового боргу у спірний період не відбувалось, оскільки, ТОВ «Юнімілк»здійснено лише виправлення самостійно виявленої помилки.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.