№ 24924274, 21.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 року Справа № 5023/748/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісова Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.03.2012 р.)

відповідача -ОСОБА_2 (дов. б/н від 27.02.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в м. Харкові апеляційну скаргу відповідача -Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, м. Харків (вх. № 1698Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від "03" квітня 2012 року по справі № 5023/748/12

за позовом ПАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат", м. Дніпропетровськ

до Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, м. Харків

про стягнення 13500 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 13500 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 квітня 2012 року (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем на користь ПАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" , м. Дніпропетровськ 13500 грн. збитків та 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 03 квітня 2012 року, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення -без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27 травня 2009 року між ПАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" та Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем було укладено договір №1866/11 на виготовлення технічної продукції. Також сторони підписали додаток № 1 - протокол узгодження договірної ціни, та додаток № 2, в якому узгодили календарний план виконання робіт. У додатку №3 до договору зазначено технічне завдання для виконання роботи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно умов договору позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання з виконання розробки проекту гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, що відводяться з возвратними водами ЗАТ «Дніпровський меблевий комбінат»до р. Дніпро та підготовка матеріалів для отримання дозволу на спецводокористування»(п.1.1 договору).

Відповідно до п.6 додатку №3 до договору результатом досліджень має бути затверджений проект гранично допустимих скидів забруднюючих речовин.

Додатком №2 до договору термін закінчення робіт та строк їх передачі встановлено 27.08.2009 року.

Пунктом 2.2. договору та додатком №1 визначено, що вартість робіт складає 18000 грн.

Оплата робіт виконується авансовим платежем у розмірі 50% від суми договору, тобто становить 9000 грн (п.2.3. договору).

Судом першої інстанції досліджено, що позивач здійснив передоплату відповідачеві на загальну суму 13500 грн.

07.07.2009 року платіжним дорученням №1308 перераховано на користь відповідача 4000 грн.

Платіжним дорученням №1328 від 08.07.2009 року відповідачеві перераховано 5000 грн.

23.11.2009 року платіжним дорученням №2611 перераховано на користь відповідача 4500 грн.

Господарським судом вірно встановлено, що відповідачем умови договору не виконані, не передано затверджений проект гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, що відводяться з возвратними водами ПАТ «Дніпровський меблевий комбінат»до р. Дніпро та не підготовлено матеріали для отримання дозволу на спецводокористування.

Як свідчать матеріали справи, 02.12.2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу з повідомленням про відмову від укладеного договору внаслідок прострочення останнім виконання умов договору та вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 13500 грн. протягом 10 календарних днів (а.с.84).

Проте листом №1690/02-11 від 19.12.2011 року відповідач відмовився виконувати вимогу, мотивуючи це тим, що ним 15.10.2009 року був направлений позивачу лист з результатами 1-2 етапу договору. При цьому відповідач посилався на п.3.3 договору, в якому зазначено, що замовник протягом 10 календарних днів від дня отримання матеріалів розробки та супровідних документів до них зобов'язаний направити виконавцю оформлений акт приймання-передачі продукції або вмотивовану відмову від приймання робіт (а.с.71).

При винесенні оскаржуваного рішення господарський суд посилається на п.6 додатку №3 до договору, яким передбачено, що результатом досліджень мав бути затверджений проект гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, що відводяться з возвратними водами ПАТ «Дніпропетровський меблевий завод»до р. Дніпро.

З даним твердженням суду першої інстанції колегія суддів погоджується та зазначає наступне.

У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також колегія суддів звертає увагу на лист заступника Головного державного санітарного лікаря Дніпропетровської області від 16.03.2012 року №2/1-18-11-3-474 на запит відповідача від 07.03.2012 року №280/02-11, в якому зазначено, що за результатами розгляду Головним державним санітарним лікарем Красногвардійського району м.Дніпропетровська проект ГДС ПАТ «Дніпропетровський меблевий комбінат»відхилено від узгодження (а.с.91).

Наведене вказує, що відповідач надіслав на адресу позивача не затверджений проект гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, всупереч п.6 технічного завдання на виконання робіт по договору №1866/11, прим цьому доказів направлення або вручення цього проекту суду не надано.

Таким чином, обумовлені договором роботи не були виконані ані в передбачений договором строк, ані після його закінчення, грошові кошти також не були повернуті позивачу.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що роботи позивачем були прийняті та частково оплачені, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до платіжного доручення №2611 від 23.11.2009 року оплата була проведена не за виконані роботи, а саме в якості передоплати.

Колегія суддів вважає, що господарський суд з достатньою повнотою дослідив та проаналізував надані сторонами докази в їх сукупності, в зв'язку з чим дійшов цілком правильного висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 13500 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 03 квітня 2012 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03 квітня 2012 року по справі № 5023/748/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 18 червня 2012 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.