Приговор № 24317554, 29.05.2012, Коломацький районний суд Харківської області

Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 2019/169/12

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2012м. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді -Яковенко А.О.,

при секретарі судового засідання - Талавирі С.Г.,

з участю прокурора - Лапіна Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Ланна, Карлівського району, Полтавської області, освіта середня, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального висновку, затвердженого Валківським міжрайонним прокурором Харківської області, на початку лютого 2012 року ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна з метою наживи та корисних спонукань, а також маючи корисну мету, шляхом зриву металевого запору, проник в дачне домоволодіння гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав металеву плиту пічного опалення розміром 40*70 см, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № 1237 від 27 березня 2012 року 193 грн.00 коп., після чого з міста події зник, використавши викрадене на свій розсуд. Діями підсудного ОСОБА_1, завдано ОСОБА_2, матеріальної шкоди на суму 193 грн. 00 коп. Таким чином, умисними діями підсудного ОСОБА_1 вчинено злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Прокурор в судовому засіданні обвинувачення підсудному ОСОБА_1, обсяг якого зазначений в обвинувальному висновку, підтримав в повному обсязі та просив суд визнати підсудного винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання в межах санкції відповідної статті КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щодо скоєного ним діяння пояснив наступне. На початку лютого 2012 року ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна з метою наживи та корисних спонукань, а також маючи корисну мету, шляхом зриву металевого запору, проник в дачне домоволодіння гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав металеву плиту пічного опалення розміром 40*70 см, після чого з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 разом з чоловіком та на праві власності володіє дачним домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2. 13 березня 2012 року, прийшовши у дачне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з метою перевірити стан останнього з моменту останнього відвідування, встановила пошкодження замків вхідної двері вказаного домоволодіння, а пізніше оглядаючи місце події з працівниками міліції -зникнення металевої плити пічного опалення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд

встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями свідків, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Крім пояснень підсудного, наданого ним в судовому засіданні, його вина інкримінованому злочині, повністю підтверджується усіма доказами, що містяться в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка у судовому засіданні пояснила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 разом з чоловіком та на праві власності володіє дачним домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2. 13 березня 2012 року, прийшовши у дачне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з метою перевірити стан останнього з моменту останнього відвідування, встановила пошкодження замків вхідної двері вказаного домоволодіння, а пізніше оглядаючи місце події з працівниками міліції - зникнення металевої плити пічного опалення.

- показаннями свідка ОСОБА_3, даними останнім на стадії досудового слідства, з яких встановлено, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_4. В середині лютого 2012 року, до нього додому прийшов його знайомий - ОСОБА_1, який при собі мав чавунну плиту пічного опалення, та запропонував ОСОБА_3 допомогти продати вказану річ. Місцем збуту вказаної плити, став пункт прийому металу, розташований за адресою: АДРЕСА_6, де ОСОБА_4 придбав вказану річ за 30 грн. Джерело походження вказаної плити свідку ОСОБА_3 було невідоме. В судове засідання свідок не прибув, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі та підтвердженням раніше наданих показань (а.с. 136).

- показаннями свідка ОСОБА_4, даними останнім на стадії досудового слідства, з яких встановлено, що в середині лютого 2012 року, до нього додому за адресою: АДРЕСА_5, прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які запропонували йому купити металеву плиту пічного опалення. Оскільки ОСОБА_4 має намір влітку будувати літню кухню, то придбав у вказаних осіб металеву плиту, з наміром встановити там пічне опалення. Свої показання, дані ним на стадії досудового слідства, свідок ОСОБА_4 підтвердив у повному обсязі, надавши до суду відповідну заяву (а.с. 128).

- висновком товарознавчої експертизи № 1237 від 27 березня 2012 року, яким визначено, що вартість металевої плити пічного опалення розміром 40*70 см, мала складати станом на 13 березня 2012 року 193.10 грн. (а.с. 57-58).

- протоколом огляду місця події від 13.03.2012 року (а.с. 8).

- фототаблицями (а.с. 9-11, 48-51).

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" від 06.11.2009р. N 10 крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" від 06.11.2009р. N 10 крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" від 06.11.2009р. N 10 під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Під житлом потрібно розуміти приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо).

Враховуючи викладене та беручи до уваги обставини справи, які суд вважає встановленими, дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому.

При призначенні покарання суд бере до уваги обставини справи, дані про особу винного та ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, неодружений, не працює, задовільно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою з фактичного місця проживання (а.с. 72), на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 74-75).

Таким чином суд, дослідивши дані про особу підсудного ОСОБА_1, приходить до висновку, що вказана особа остаточно на шлях виправлення не стала та залишається потенційно небезпечною для суспільства.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1 згідно з ст. 66 КК України, суд вважає щире розкаяння підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання для підсудного ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не вбачається.

Враховуючи досліджені судом обставини справи та дані про особу підсудного ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, що передбачене санкцією частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Виходячи з наявної обставини, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, в зв"язку з чим приходить до висновку застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та покласти на нього обов"язки, передбачені ст. 76 КК України.

Питання про розподіл судових витрат вирішуються судом згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України, приписами якої визначено, що при визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати.

Судовими витратами по справі, відповідно до фактичних обставин справи, є витрати на проведення судової експертизи, які згідно з калькуляцією розрахунку вартості проведення експертизи складає 911.74 грн. (а.с. 56), які мають бути стягнуті з засудженого ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 76, ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 65, 93, 321-324, 328, 330-335 КПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" від 06.11.2009р. N 10, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Звільняючи засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, на підставі cт. 76 КК України, суд покладає на засудженого наступні обов"язки:

- не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу органу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області;

- повідомляти органи Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про зміну місця мешкання, роботи або навчання;

- періодично з"являтись для відмітки до територіального органу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити раніше обраною -підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 911.74 (дев'ятсот одинадцять грн. 74 коп.) грн. на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Харківській області (одержувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області, код по ОКПО 25574728, р/р 35229002000143 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, вид платежу: за проведення товарознавчої експертизи).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області усіма учасниками судового розгляду впродовж 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя А. О. Яковенко