Решение № 24256728, 17.05.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 5016/411/2012(7/21)

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 1. 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська,40; 2. 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94

До 1-го відповідача: Військової частини А-4465, 54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1

До 2-го відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, м.Миколаїв, пр-т. Миру, 62-а

про: стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості в сумі 432531,25 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01/33-37 від 30.12.2011 року

Від 1-го відповідача: не з'явився

Від 2-го відповідача: ОСОБА_2, дов. № 3210 від 30.12.2011 року

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Військової частини А-4465 та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва в солідарному порядку 432531,25 грн. з яких: 412 624,18 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 14 792,94 грн. - пені, 2250,97 грн. - інфляційних, 2863,16 грн. -3% річних.

04.05.2012 року 2-м відповідачем до відділу документального забезпечення поданий відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти позову частково, зазначає, що позивачем невірно обраховані інфляційні та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з нього інфляційних в розмірі 1508,40 грн. та на підставі ст. 83 ГПК України просить суд зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

Перший відповідач в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзив по суті позовних вимог до суду не надав. Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 07.03.2012 року, від 03.04.2011 року, 18.04.2012 року та від 04.05.2012 року 1-й відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказані ухвали були надіслані 1-му відповідачеві та отримані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 57, 63, 82).

Заслухавши представників позивача та 2-го відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

03.09.2009 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго" та Військовою частиною А-4465 укладений договір № 44/3890 про постачання електричної енергії (далі -Договір) у відповідності до умов якого позивач продає електричну енергію 1-му відповідачеві для забезпечення потреб електроустановок 1-го відповідача з дозволеною потужністю 3193,2 кВт., а 1-й відповідач оплачує позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору зазначено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

01.04.2011р. між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки № 44/3890-п (далі -Договір поруки) (а.с. 27), згідно якого 2-й відповідач є поручителем по Договору і відповідно до п. 1.1. Договору поруки останній поручається перед позивачем за виконання обов'язку 1-го відповідача щодо оплати електроенергії згідно Договору, починаючи з січня 2011 року.

Згідно п. 2.1 Договору поруки, у разі порушення споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Підставою зобов'язання, що забезпечується за цим договором є договір про постачання електричної енергії від 03.09.2009 року № 44/3890 (п. 1.3 Договору поруки).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2. Договору позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати 1-му відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених цим Договором, забезпечити отримання Відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності згідно додатку № 2 «Перелік об'єктів споживача».

Згідно із п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 Договору 1-й відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки згідно додатку № 2 «Перелік об'єктів споживача», оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно із умовами цього Договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»та № 4 «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії».

Пунктом 1 Додатку № 10 «Порядок розрахунків»до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

2-й пункт Додатку № 10 «Порядок розрахунків»до Договору визначає, що рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Позивач вимоги договору виконав в повному обсязі, а саме поставив 1-му відповідачеві електричну енергію в період листопад-грудень 2011 року, яка отримана 1-м відповідачем, що підтверджується актами про використану електричну енергію за листопад-грудень 2011 року (а.с. 37, 40).

Згідно вимог п. 1 Додатку № 4 до Договору, - сторони домовились, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 30 числа і в цей же день повідомляє про них постачальнику по встановленій нижченаведеній формі, згідно зразку, підписаного «Акту про використану електричну енергію»(в оригіналі).

Пунктом 2 Додатку № 10 до Договору визначено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до «Акту про використану електричну енергію». Рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути сплачений Споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Позивачем були виставлені 1-му відповідачу рахунки № 44/3890/11 від 01.12.2011 року (а.с. 39) за листопад 2011 року на суму 342715,24 грн., № 44/3890/1 від 03.01.2012 року (а.с. 41) за грудень 2011 року на суму 342767,38 грн., № 44/3890/1 від 04.01.2012 року (а.с. 44) за грудень 2011 року на суму 30121,96 грн., які були особисто отримані повноважною особою відповідача, що підтверджується підписами на корінцях рахунків.

Згідно розрахунку позовних вимог в період листопад - грудень 2011 року 1-й відповідач спожив електричну енергію в обсязі 354664 кВт/год. на загальну суму 715604,58 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідачі оплату вартості спожитої електроенергії здійснили частково в розмірі 302980,40 грн.

04.05.2012 року позивачем до відділу документального забезпечення господарського суду подана заява в якій останній зазначає, що 14.03.2012 року 2-м відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованість за активну електричну енергію в сумі 345 457,62 грн., в підтвердження позивачем додана копія платіжного доручення № U286883 від 14.03.2012 року (а.с. 84).

Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що 2-й відповідач 14.03.2012 року погасив заборгованість в сумі 345 457,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U286883 від 14.03.2012 року, то провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за спожиту відповідачем активну електроенергію в розмірі 345 457,62 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 67 166,56 грн. (412624,18 грн. - 345 457,62 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.2.1 Договору зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Згідно п. 6 Додатку № 10 до Договору, що є його невід'ємною частиною, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період за який здійснюються нарахування; - 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивач в позовній заяві зазначає, що в зв'язку з тим, що відповідачі не належним чином виконували умови Договору, а саме несвоєчасно виконували грошові зобов'язання по оплаті за активну електроенергію, позивачем була нарахована пеня за період з 30.11.2011 року по 31.01.2012 року в розмірі 14792,94 грн. згідно наданого розрахунку.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, та беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем оплати отриманої електричної енергії, суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача до 3000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, згідно наданого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути інфляційні за період з 30.11.2011 року по 31.01.2012 року в розмірі 2250,97 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 2250,97 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню оскільки, згідно Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№ 02-5/223 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями) та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених у листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 року, індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується, вказана правова позиція також зазначена в Постанові Вищого Господарського Суду України по справі № 29/75-10-1823 від 24.11.2010 року та по справі № 4/54-10-18-18 від 19.01.2011 року.

16.05.2012 року за вих. № 10-12ю/397 позивачем надані суду додаткові пояснення та розрахунок інфляційних за періоди прострочення відповідачами грошових зобов'язань по оплаті за спожиту активну електричну енергію, терміни яких є не меншими ніж місяць в розмірі 685,14 грн. за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року розмір яких не заперечувався представником 2-го відповідача в судовому засіданні 17.05.2012 року.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з 30.11.2011 року по 31.01.2012 року в розмірі 2250,97 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 685,14 грн. з урахуванням періодів прострочення відповідачами грошових зобов'язань по оплаті за спожиту активну електричну енергію, терміни яких є не меншими ніж місяць.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів інфляційних в розмірі 1565,83 грн. (2250,97 грн. - 685,14 грн.) задоволенню не підлягають.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за спожиту активну електричну енергію позивачем, згідно наданого до суду розрахунку, були нараховані 3% річних у сумі 2863,16 грн. за період з 30.11.2011 року по 31.01.2012 року, розмір яких був визнаний представником 2-го відповідача в судовому засіданні 17.05.2012 року та є обґрунтованим відповідно до вимог Договору та Закону та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за спожиту відповідачем активну електроенергію в сумі 345 457,62 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути солідарно з Військової частини А-4465 (54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, ЄДРПОУ 08228725), Квартирно-експлуатаційного відділу (м.Миколаєва, м.Миколаїв, пр.Миру, 62а, р/р 35216003002746 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (юр. адреса: 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94, рахунок № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 67 166,56 грн. заборгованості за отриману електричну енергію, інфляційних в розмірі 685,14 грн., пені в розмірі 3000,00 грн., 3% річних в розмірі 2863,16 грн., 8477,61 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 22.05.2012 року.

Суддя Н.О.Семенчук