Постановление суда № 24256358, 24.05.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

___________________________

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ДО РОЗГЛЯДУ

24.05.2012 № 05/1-07/3879/2012

Суддя господарського суду Кривка В.П.

розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Ужгород

до ОСОБА_1 - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Гьолштайн Швейцарія

про визнання недійсним та скасування протоколу, наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду виконавчого директора та скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява б/н від 03.05.2012 року не підлягає розгляду в господарських судах України як непідвідомча з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Ужгород звернулося з позовом до ОСОБА_1 - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Гьолштайн Швейцарія з необхідністю залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Виконавчий комітет Ужгородської міської ради в особі Відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, м. Ужгород про визнання недійсним та скасування протоколу, наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду виконавчого директора та скасування реєстраційної дії щодо внесених відомостей до ЄДРПОУ про особу керівника товариства. При цьому, як вбачається з позову та долучених матеріалів позов підписано ОСОБА_1, як директором товариства і пред'явлено до ОСОБА_1, як учасника товариства, який є одноосібним засновником та учасником цього товариства.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Критерієм визначення підвідомчості справи виступає характер спірних правовідносин з врахуванням суб'єктного складу учасників (сторін).

У відповідності до вимог ст. 1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Сторонами в судовому процесі (позивачем, відповідачем) можуть бути суб'єкти визначені в ст.1 ГПК України (ст. 21 ГПК України).

Згідно ст. 12 ГПК України встановлено що справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам. При цьому, Законом України від 15.02.2006 року № 483-У „Про внесення змін до деяких актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (що набрав чинності 29.12.2006 року) визначено поняття „корпоративних відносин". Так, корпоративні відносини -це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи. Відповідно до ст. 97 Коментованого закону управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. При цьому загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу і рішення загальних зборів учасників Товариства мають вищу силу і є обов'язковими для виконання його учасниками та органами товариства (ст. 98). Аналогічні приписи містить і Закон України "Про господарські товариства".

Вказані положення закону у сукупності дають підстави для висновку, що волевиявлення, яке здійснюється загальними зборами, вважається вираженим від імені товариства, тому рішення загальних зборів учасників Товариства мають вищу силу і за своєю правовою природою є актами саме органу юридичної особи.

За таких обставин, відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники, при цьому у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів, оскільки Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. (п. 20, Постанова Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів). Аналогічні правові позиції висловлено і в п. 5.6 Рекомендацій, Вищого господарського суду, від 28.12.2007, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин".

Як вбачається з тексту позову, заявлених вимог та визначеного заявником суб'єктного складу спору, позивачем пред'явлено позов як не до належного відповідача (який не може виступати стороною у спірних правовідносинах в якості відповідача) так і заявлено вимоги які не підлягають розгляду в господарських судах України, а тому згідно п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у прийнятті позовної заяви слід відмовити, як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛИВ:

1. В прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Позовну заяву на 3 аркушах і додані до неї документи на 22 аркушах повернути заявнику.

Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року №01-061175/2011 та ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачений судовий збір платіжним дорученням № 64 від 22.05.2012 року на суму 1 073 грн. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Ужгород, вул. Радіщева, 1 (код ЄДРПОУ 32145332).

Суддя В.Кривка