№ 24210659, 11.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/294/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року

14 год. 15 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговий порт»(код ЄДРПОУ 01125672) до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1808 від 26.12.2011р. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 91237,84 грн. та нарахування штрафів у сумі 45618,92 грн. та вимоги № 06-04-1808 від 26.12.2011р. в частині зобов'язання перерахувати 136 856,76 грн. та відобразити у звіті (ФСС з ТВП), -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Державне підприємство «Іллічівський морський торговий порт» (надалі -ДП «Іллічівський морський торговий порт») до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі -Одеське обласне відділення ФСС з ТВП) про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1808 від 26.12.2011р. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 91237,84 грн. та нарахування штрафів у сумі 45618,92 грн. та вимоги № 06-04-1808 від 26.12.2011р. в частині зобов'язання перерахувати 136 856,76 грн. та відобразити у звіті (ФСС з ТВП), зазначивши що, із прийнятим рішенням вони не погоджуються із тих підстав, що вважає правомірним та обґрунтованим не включення до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат сум оплат вимушених простоїв не з вини працівника, тому як згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнобов'язковим державним страхуванням № 1266 від 26.09.2001 р., Інструкції зі статистики заробітної плати № 5 від 13.01.2004 р. час простою не з вини працівника, не є часом у якому застрахована особа (працівник) працювала та цей час не включається до розрахункового періоду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позов вважає необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити, аргументуючи тим, що час простою не з вини працівника не виключається з розрахункового періоду, і відповідно, оплата за цей час простою враховується при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності. Крім того, листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам має бути оплачено за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Іллічівський морський торговий порт» як страхувальник по коштах ФСС з ТВП перебуває на обліку в іллічівській МВД ООВ ФСС з ТВП з жовтня 2001 р., зареєстрований під № 049 та знаходиться на загальній системі оподаткування.

Відповідно до наказу № 71-Ос від 28.09.2011 р. та направлення № 1117 від 01.12.2011 р. фахівцями ФСС з ТВП була проведена планова документальна ревізія по коштах ФСС з ТВП ДП «Іллічівський морський торговий порт»за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.12.2011 р.

Вищевказаним актом за наслідками проведеної перевірки встановлено неправомірно витрачену суму страхових коштів на суму 110 316 грн. 19 коп. (аркуші справи 9-13 том І).

На підставі матеріалів документальної планової перевірки ДП «Іллічівський морський торговий порт»з питань перевірки правильності нарахування, утримання, своєчасності сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеським обласним відділенням ФСС з ТВП винесено рішення № 1808 від 26.12.2011 р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнобов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (аркуші справи 28-29 том І).

Не погоджуючись частково з висновками ревізорів викладеними та прийнятим на його підставі рішення № 1808 від 26.12.2010 р. позивачем подано скаргу № 30/20.3-7-181 від 13.01.2012 р. до Одеського обласного відділення ФСС з ТВП стосовно встановленого порушення п. 7 Порядку № 1266 від 26.09.2001 р., що призвело до неправомірного витрачення коштів Фонду у сумі 91 237 грн. 84 коп. за результатами розгляду якої позивач просив частково скасувати рішення № 1808 від 26.12.2011 р. в частині застосування до ДП «Іллічівський морський торговий порт»фінансових санкцій -неприйняття до заліку витрат у сумі 91 237 грн. 84 коп. та нарахування штрафів у сумі 45 618 грн. 92 коп. (аркуші справи 87-88). Рішенням про результати розгляду скарги № 06-10-163 від 25.01.2012 р. Одеським обласним відділенням ФСС з ТВП було відмовлено у задоволені вищевказаної скарги (аркуші справи 85-86 том І).

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 р. загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240-III від 18.01.2001 р. передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Згідно ст. 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»№ 1266 від 26.09.2001 р. передбачено, що середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»№ 1266 від 26.09.2001 р. у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.

Згідно листів Міністерства праці та соціальної політики України, зокрема № 20-443 від 08.07.2002 р., № 600/020/99-06 від 14.09.2006 р., № 673/020/99-06 від 06.10.2006 р. суми оплати праці у випадках збереження середньої заробітної плати (в період простою, виконання державних і громадських обов'язків, оплата відпусток), з яких сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за періоди, коли застрахована особа не працювала, не включаються до розрахунку страхових виплат.

Пунктом 3 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 р. передбачено що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Згідно п.п. 2.2.12. п. 2.2. «Інструкції зі статистики заробітної плати»затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 114/8713 від 27.01.2004 р. фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входить оплата за невідпрацьований час, зокрема оплата простоїв не з вини працівника.

У судовому засіданні представником позивача було надано суду табелі робочого часу за 2010 та 2011 р., а також листки непрацездатності стосовно осіб визначених у додатках до акту та у розрахунку відхилень та пояснено, що ДП «Іллічівський морський торговий порт»при розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, сума плати, нарахована за час простою не з вини працівника, не була включена до нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, тому як час простою не з вини працівника не є часом у якому застрахована особа (працівник) працювала та цей час не включається до розрахункового періоду (аркуші справи 89-304 том І, 1-146 том ІІ, 1-133 том ІІІ).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1808 від 26.12.2011р. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 91237,84 грн. та нарахування штрафів у сумі 45618,92 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправної та скасування вимоги виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-04-1808 від 26.12.2011р. в частині зобов'язання перерахувати 136 856,76 грн. та відобразити у звіті (ФСС з ТВП) суд дійшов висновку у її відмові з огляду на наступне.

Документ № 06-04-1808 від 26.12.2011р. не являється вимогою, а є лише супроводжувальним листом яким позивачу було направлено рішення № 1808 від 26.12.2011 р. (аркуш справи 27, том І).

Інструкцією «Про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження»затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 29 від 22.12.2010 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за N 393/19131 від 25.03.2011 р. не передбачений порядок оскарження супроводжувального листа, а тому суд вважає, що підстав для оскарження супроводжувального листа у позивача немає.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державного підприємства «Іллічівський морський торговий порт»до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1808 від 26.12.2011р. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 91237,84 грн. та нарахування штрафів у сумі 45618,92 грн. та вимоги виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-04-1808 від 26.12.2011р. в частині зобов'язання перерахувати 136 856,76 грн. та відобразити у звіті (ФСС з ТВП) підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Іллічівський морський торговий порт» (код ЄДРПОУ 01125672) до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1808 від 26.12.2011р. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 91237,84 грн. та нарахування штрафів у сумі 45618,92 грн. та вимоги виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-04-1808 від 26.12.2011р. в частині зобов'язання перерахувати 136 856,76 грн. та відобразити у звіті (ФСС з ТВП) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1808 від 26.12.2011р. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 91237,84 грн. та нарахування штрафів у сумі 45618,92 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «11»травня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

11 травня 2012 року.