№ 24210646, 26.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4909/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Ватренко Т.С.,

за участю сторін:

представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю №1 від 30.06.2011р.)

представника позивача -ОСОБА_2 (за довіреністю №51 від 01.10.2001р.)

представника відповідача -ОСОБА_3 (за довіреністю №48933/Р/10-117 від 29.08.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ТОВ «Форвард»до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Форвард»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення №0001062350/0 від 27.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 414035,17грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ«Форвард»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ОТГ Груп»за лютий 2011року, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення №0001062350/0 від 27.05.2011р. про збільшення ТОВ «Форвард»грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 414035,17грн. Позивач вважає, що в акті перевірки на підставі якого винесено оскаржене податкове повідомлення -рішення, неправомірним є посилання на акт перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси за №1326/23-5/30587268 щодо ПП«ОТГ Груп», де зазначено, що у зв'язку з відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів ПП «ОТГ Груп», угоди з контрагентами є нікчемними. Позивач зазначає, що акт перевірки №1326/23-5/30587268 складався без вивчення первинних документів та у ньому відсутні будь-які посилання на докази, що підтверджують відсутність умов для ведення господарської діяльності ПП«ОТГ Груп», а саме доказів, що підтверджують відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Також, позивач зазначає, що відповідачем не зазначено яким чином ТОВ «Форвард»порушенні положення пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а факт перевезення товару підтверджується товарно -транспортними накладними, які посвідчують перевезення товару ТОВ «Олмі ЛТД»у зв'язку з організацією перевезення ПП «ОТГ Груп»на замовлення ТОВ «Форвард»з Іллічівського морського торгівельного порту на користь вантажоодержувачів -суб'єктів господарювання. Крім того, позивач вважає, що перевірка ТОВ «Форвард»проведена з порушенням порядку її проведення, а саме, у запиті, що був надісланий на адресу ТОВ «Форвард»не міститься підстав для надсилання такого запиту та обґрунтування з яких питань необхідно надавати пояснення, а також, відсутні докази направлення на адресу ТОВ «Форвард»запиту від 10.05.2011р. №26965/10/23-5.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала мотивуючи тим, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами. Також, представник відповідача зазначила, що перевіркою ПП «ОТГ Груп»- контрагента позивача було встановлено відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів а також те, що правовідносини між ТОВ«Форвард»та ПП «ОТГ Груп»мають безтоварний характер. Тому, на думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні факти та обставини.

ТОВ «Форвард»зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.07.2000р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №254443 ( т.1 а.с.20) та перебуває на обліку у ДПІ у Приморському районі м.Одеси з 25.07.2000р., що підтверджується довідкою №14428 від 02.12.2004р.( т.1 а.с.23)

16.05.2011р. на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси, оформленого наказом №1416 від 06.05.2011р. (т.2 а.с.23) відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та розпорядження ДПА України №48-р від 24.02.2011р. «Про відпрацювання підприємств» головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Максімкіною Т.Г. була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Форвард»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ОТГ Груп»за лютий 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, на адресу ТОВ «Форвард»ДПІ у Приморському районі м.Одеси поштою було надіслано запит від 10.05.2011р. №26965/10/23-5 про надання підтверджуючих документів стосовно взаємовідносин з ПП «ОТГ Груп»за лютий 2011 року (т.2 а.с.11-12), однак вказаний запит поштою було повернуто ДПІ у Приморському районі м.Одеси без вручення ТОВ «Форвард»у зв'язку з відсутністю ТОВ «Форвард»за вказаною адресою (т.2 а.с.13). Оригінал вказаного конверту було досліджено у судовому засіданні. Відповідно до інформаційної бази АІС «РПП»стан даного підприємства було визначено -«9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Також, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.05.2011р. (запис 5) щодо ТОВ «Форвард» було внесено інформацію про відсутність за юридичною адресою (т.2 а.с.65-67). За цих же підстав неможливо було вручити ТОВ «Форвард»наказ про проведення перевірки та повідомлення про початок її проведення, про що складено відповідний акт від 10.05.2011р. за №64/23-525/30 (т.2 а.с.26). За таких обставин перевірку було проведено за наявною в ДПІ інформацією без участі позивача.

За результатами перевірки складено акт «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Форвард»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ОТГ Груп»за лютий 2011»№1553/23-5/31081975 від 16.05.2011р., у якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2011року на суму 414035,17грн. (Т.2, а.с.14-19)

На підставі зазначеного акту №1553/23-5/31081975 ДПІ у Приморському районі м.Одеси було винесене податкове повідомлення-рішення №0001062350/0 від 27.05.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 414035,17грн. та визначено штрафні санкції у сумі 1грн. (Т.1,а.с.28).

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Форвард»до контролюючого органу надано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, де відображено податковий кредит у сумі 414035,17грн., сформований по взаємовідносинам з ПП «ОТГ Груп». Висновок про завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 414035,17грн. зроблено на підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ПП «ОТГ Груп»від 15.04.2011р. №1326/23-5/30587268 відповідно до якого перевіркою зазначеного контрагента ТОВ «Форвард»було встановлено, що у ПП «ОТГ Груп»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.

Також, судом встановлено, що 15.04.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було складено акт «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ОТГ Груп»щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період лютий 2011року»у зв'язку із неможливістю вручити письмовий запит керівнику, наказ та повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки за адресою платника ПП«ОТГ Груп», однак, було здійснено аналіз податкової звітності ПП «ОТГ Груп». За результатами здійсненого аналізу, встановлено, що згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ) загальна численність працюючих у ПП «ОТГ Груп»основних працівників -1 особа, що свідчить про відсутність у підприємства ПП «ОТГ Груп»трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності. За даними податкової звітності та аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП»та АІС «Бест Звіт»не встановлено наявність у ПП «ОТГ Груп» власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, транспортні засоби. Відносно ПП «ОТГ Груп» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (т.2 а.с.84-92).

Так, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. У свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Так, як свідчать матеріали справи, 10.01.2011р. ТОВ «Форвард»та ПП«ОТГ Груп» був укладений договір на організацію вантажоперевезення. За умовами договору, виконавець (ПП «ОТГ Груп») виконує заходи, направлені на забезпечення перевезень вантажів замовника (ТОВ«Форвард»), доставляє ввірений замовником вантаж до пункту призначення та видає уповноваженому на отримання вантажу, замовник у свою чергу, здійснює повну оплату за призведене транспортування вантажу протягом 30 днів з дня надання виконавцем рахунку. (Т.1, а.с.35-36)

За нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІУ від 16.07.99р. (далі - закон України № 996-ХІУ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України

№ 996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

У ході судового розгляду справи позивачем надано до суду виписані ПП «ОТГ ГРУП» на виконання договору на організацію вантажоперевезення №4 від 10.01.2011р. податкові накладні №230 від 10.02.2011р. на суму ПДВ 31277,83 грн. (т.1 а.с.39), №486 від 16.02.2011р. на суму ПДВ 44500,00грн. (т.1 а.с.72), №504 від 17.02.2011р. на суму ПДВ 20 166,67грн. (т.1 а.с.93), №781 від 28.02.2011р. на суму ПДВ 58 758,33грн. (т.1 а.с.114), №782 від 28.02.2011р. на суму ПДВ 47 800,00грн. (т.1 а.с.129), №783 від 28.02.2011р. на суму ПДВ 22081,50 грн. (т.1 а.с.145), №784 від 28.02.2011р. на суму ПДВ 37078,17 грн. (т.1 а.с.165), №785 від 28.02.2011р. на суму ПДВ 60492,00грн. (т.1 а.с.181), №786 від 28.02.2011р. на суму ПДВ 57047,33грн. (т.1 а.с.199).

Однак, зазначені податкові накладні не можуть бути прийняті у якості доказів реальності виконання договору на організацію вантажоперевезення від 10.02.2011р. враховуючи наступне.

Так, позивачем, в обґрунтування використання транспортних перевезень у господарській діяльності ТОВ «Форвард», надано до суду договір підряду на перевезення вантажів автомобільним транспортом без номеру від 02.11.2010р. укладений ТОВ «ОЛМІ ЛТД»- замовник та ТОВ «Форвард»- підрядник. За умовами зазначеного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик здійснювати перевезення автомобільним транспортом та прийомо - здавальні операції з вантажем у крупнотонажних контейнерах. Термін дії зазначеного договору до 31.12.2011р. (т.1 а.с. 225-227).

Також, позивачем надано до суду рахунки та акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) ПП «ОТГ ГРУП» та ТОВ «Форвард», з яких не можливо встановити які саме перевезення були здійснені, на яку відстань та яким чином розрахована вартість таких послуг. Крім того, у них не зазначено прізвище, ім'я, по батькові осіб які їх склали (т.1 а.с. 37,38,52,53,70,71,91,92,112,113,127,128,143,144,163,164,179,180,197,198). Тобто, надані рахунки та акти здачі -прийняття робіт не можуть вважатися належним доказом реальності здійснення вказаних господарських операцій між ТОВ «Форвард»та ПП «ОТГ ГРУП».

Крім того, суд не приймає у якості доказів реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Форвард»та ПП «ОТГ ГРУП»щодо до яких складено вищезазначені податкові накладні та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість ТОВ«Форвард» надані у судовому засіданні представником позивача товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.40-51, 55-69, 73-86,94-111,115-126,130-142,146-162,211-212), оскільки у вказаних товарно-транспортних накладних зазначено автопідприємство, що виконувало транспортні послуги, ТОВ «ОДМІ ЛТД», при цьому ТОВ «Форвард»не зазначено а ні у якості вантажовідправника, а ні у якості вантажоодержувача.

Позивачем надано до суду платіжні доручення про сплату коштів на користь ПП«ОТГ ГРУП»(т.1 а.с.230-244), однак, суд зазначає, що сама по собі сплата коштів не свідчить про реальність здійснення господарських правовідносин.

При цьому, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, якщо наведені у договорі послуги фактично не надавалися, то їх придбання не відбулося, відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання послуг з метою їх використання у господарській діяльності.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин суд вважає висновки перевірки ТОВ «Форвард», викладені в акті «Про проведення невиїзної перевірки позапланової перевірки ТОВ «Форвард»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ОТГ Груп»за лютий 2011»№1553/23-5/31081975 від 16.05.2011р. обґрунтованими, а прийняте на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0001062350/0 від 27.05.2011р. прийняте відповідно до вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги ТОВ «Форвард» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Форвард»до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення №0001062350/0 від 27.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 414035,17 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 26 березня 2012 року

Суддя К.О. Танцюра

.